Рішення № 28521045, 09.01.2013, Хотинський районний суд Чернівецької області

Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 2-839/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2013 року м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Галичаський О.І.,

при секретарі - Трофа М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотині Чернівецької області цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, мотивуючи свої вимоги тим, що 19 червня 2010 року в м. Чернівці по вул. Червоноармійській, з вини громадянина ОСОБА_1, який керував автомобілем Мерседес з державними номерними знаками НОМЕР_1, була скоєна дорожньо-транспортна пригода.

Зазначають, що вина відповідача у вчиненні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Хотинського районного суду Чернівецької області 26 серпня 2010 року.

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль КІА з номерними знаками НОМЕР_4 , що на момент ДТП належав ОСОБА_2

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля №2010 від 16 листопада 2010 р., складеного ЗАТ «Експерт-Сервіс», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля КІА , становить 11428,05 грн.

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. На дату скоєння цієї пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Зазначають, що відповідно до п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ст. 22 Закону, МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Посилаються на те, що потерпілий з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою, до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС /6908592 терміном дії з 16.02.2010 року до 15.02.2011 року.

І у зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 9060,41 грн.

Зазначають, що стаття 1191 ЦК України та п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону визначають, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Зазначають, що оскільки МТСБУ відповідно до Закону здійснило регламентну виплату за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів звертаються з даним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином, суду надано заяву відповідно до якої представник просить слухати справу за його відсутності, вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач - ОСОБА_1 в минулому судовому засіданні позов не визнав, пояснив суду, що саме з вини власника автомобіля, на якому він вчинив ДТП не було зазначено в страховому полісу його прізвища.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов доведений та підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 червня 2010 року в м. Чернівці по вул. Червоноармійській, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Мерседес, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля КІА, номерний знак НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2

Винним у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді було визнано водія автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_1, що підтверджується наданою суду постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 26.08.2010 року (а.с.2). Зазначена постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, факт винуватості ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, є встановленим і доказуванню не підлягає.

Згідно наданого суду звіту про оцінку автомобіля №2010 від 16 листопада 2010 р., складеного ЗАТ «Експерт-Сервіс», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля КІА , становить 11428,05 гривень (а.с.5-6).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», від 27.03.1992 року № 6, джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як встановлено в судовому засіданні, шкода потерпілому завдана джерелом підвищеної небезпеки, винним шкода в добровільному порядку відшкодована не була. Більш того на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Так відповідно до п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ст. 22 Закону, МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Згідно наданої суду заяви ОСОБА_2 від 08.04.2011 року (а.с.3), остання звернулася до МТСБУ з проханням відшкодувати шкоду заподіяну під час ДТП.

Стаття 1191 ЦК України визначає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Крім того відповідно до п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, встановленні в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в порядку регресу знайшла своє доведення в судовому засіданні є такою, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат повязаних з розглядом справи належать, зокрема витрати на правову допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на користь ТзОВ «ВМ», було сплачено 1500 грн. 00 коп. за надання юридичних послуг, що підтверджується платіжним дорученням № 1831 від 18.04.2012 року, а тому дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного ст.ст. 1166, 1188, 1191 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», від 27.03.1992 року № 6, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223 ЦПК України ,суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, що знаходиться за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131:

- витрати пов'язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 9060 грн. 41 коп.;

- витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн. ;

- судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Хотинський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. І. Галичанський

З оригіналом згідно.

Суддя: