Рішення № 28520061, 26.12.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/4497/12 26.12.2012 26.12.2012 26.12.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/1490/2971/12 Головуючий у 1-й інстанції: Старчеус О.П.

Категорія 53 Доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Вовненко Г.Ю.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Буренкової К.О.,

при секретарі судового засідання: Суслик Є.В.,

за участю: ОСОБА_2 - представника позивача і ОСОБА_3 - представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я» (далі - ПАТ «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я»)

на рішення Березанського районного суду від 29 серпня 2012 року за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Позивач свої вимоги мотивував тим, що з 09 березня 1993 року по 22 лютого 2010 року він працював у ПАТ «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я» на посаді директора та заступника директора по виховній роботі. 22 лютого 2010 року його звільнено з роботи за власним бажанням. З 23 лютого 2010 року по 22 липня 2010 року він працював у відповідача на підставі трудової угоди з заробітною платою 3220 грн. за місяць.

23 липня 2010 року він знову прийнятий відповідачем на посаду заступника голови правління ПАТ «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я». 12 листопада 2010 року його звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

ОСОБА_4 вказував, що за період з вересня 2009 року по листопад 2010 року йому нараховано 39 191 грн.93 коп. заробітної плати, але виплачено лише 885 грн.

Крім цього, позивач зазначав, що відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівників сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просив стягнути на його користь з відповідача: нараховану заборгованість по заробітній платі у сумі 38 306 грн. 93 коп.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені в сумі 26 384 грн. 70 коп.; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити заробітну плату за вересень - листопад 2011 року.

В серпні 2012 року позивач звернувся з заявою про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі в сумі 26 384 грн. 70 коп. та в частині покладання на відповідача обов'язку нарахувати та виплатити заробітну плату за вересень - листопад 2011 року.

В подальшому позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі і остаточно просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 35 760 грн. 96 коп.

Рішенням Березанського районного суду від 29 серпня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Постановлено стягнути з ПАТ «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я» на користь ОСОБА_4 35 760 грн. 96 коп. в рахунок заборгованості по заробітній платі.

Стягнуто з відповідача на користь держави 357 грн. 60 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_4 відмовити. Відповідач посилається на те, що рішення ухвалено без повного з'ясування фактичних обставин справи і належної оцінки наявним у ній та порушенням положень трудового законодавства.

Перевіривши матеріалами справи доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд вважав, що позивач довів належними доказами, що відповідач заборгував йому заробітну плату в розмірі 35760 грн., а тому є підстави для стягнення цієї заборгованості.

Проте з таким висновком в повній мірі погодитися не можна, оскільки він суперечить фактичним обставинам справи і наявним у ній доказам.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 з 09 березня 1993 року працював директором міжгосподарського оздоровчого табору «Примор'я», правонаступником якого є ПАТ «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я». З 9 лютого 2010 року він переведений на посаду заступника директора по виховній роботі та організації літнього відпочинку вказаного підприємства і звільнений з 22 лютого 2010 року за власним бажанням. 23 липня 2010 року він знову прийнятий на посаду заступника голови правління ПАТ «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примо'я» і звільнений із вказаної посади з 12 листопада 2010 року на підставі п.5 ст. 36 КЗпП.

В позовній заяві ОСОБА_4 зазначав, що відповідачем йому не виплачена заробітна плата за період з вересня 2009 року по листопад 2010 року, розмір якої становить 38306 грн. 93 коп.

Згідно копії довідки про доходи позивача, яка була надана відповідачем управлінню Пенсійного Фонду України за підписом позивача як голови правління ПАТ «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я», у вересні 2009 року йому була нарахована заробітна плата у розмірі 9374 грн. 45 коп., у жовтні 2009 року - 1400 грн. і листопаді 2009 року - 1152 грн. 45 коп. Згідно цієї довідки нарахування заробітної плати за грудень 2009 року відповідачу не проводилося. Довідка про індивідуальні відомості на застраховану особу ОСОБА_4, надана управлінням Пенсійного Фонду України в Березанському районі Миколаївської області, також свідчить, що заробітна плата позивачу у грудні 2009 року, січні, лютому, вересні, жовтні 2010 року не нараховувалася. Разом з тим, із довідки ПАТ «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я» на адресу прокуратури Березанського району видно, що у серпні 2010 року позивачу була нарахована заробітна плата в розмірі 1569 грн. 84 коп., а в листопаді 2010 року - 210 грн.

Статтею 116 КЗпП передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а в справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно ч.2 цієї ж статті у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Виходячи із положень ст. ст. 116, 233 КЗпП з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, яка становить 13 766 грн. 57 коп.( 9374 грн. 45 коп. 1400 грн. 1152 грн. 45 коп. 210 грн. 1569 грн.84 коп.) без відрахування податків та обов'язкових платежів.

Оскільки судом встановлено, що заробітна плата за грудень 2009 року та січень 2010 року, лютий 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року позивачу не нараховувалася, то позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню із-за пропуску ОСОБА_4 строку звернення до суду з даними вимогами, передбаченого ч.1 ст. 233 КЗпП, так як положення ч.2 цієї ж статті розповсюджуються лише на вимоги щодо стягнення нарахованої заробітної плати.

Наполягаючи на задоволенні позову, ОСОБА_4 вказував, що з 23 лютого 2010 року по 22 липня 2010 року він працював у відповідача на підставі трудової угоди. Із змісту копії цієї угоди видно, що позивач зобов'язався виконувати роботи по організації і підготовці до літнього відпочинку та ведення господарської діяльності, а відповідач - проводити оплату виконаних робіт в розмірі 3220 грн. щомісячно.

Проте позивач не надав будь-яких доказів на підтвердження виконання умов цієї угоди. Довідка Миколаївського об'єднання оздоровчих підприємств «Миколаївсільгоспздравниця» №22 від 21 грудня 2011 року, яке входить і ПАТ «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я», свідчить про те, що трудові угоди з позивачем не укладалися. Крім цього, згідно довідки Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського №05/867 від 04 грудня 2012 року з березня 2010 року по грудень 2010 року позивач працював в даному університеті і за цей період йому нарахована заробітна плата в сумі 12070 грн. 66 коп.

Задовольняючи позов в частині стягнення на користь позивача з відповідача заборгованості за період з 23 лютого 2010 року по 22 липня 2010 року, суд безпідставно вважав, що останній у вказаний період працював у відповідача на умовах сумісництва, тоді як відповідний запис у трудовій книжці позивача відсутній, а належним чином оформлений табель фактично відпрацьованого ним робочого часу не вівся і заробітна плата за вказаний період робочого часу йому не нараховувалася.

Наведене свідчить, що ОСОБА_4 не довів належними доказами, як це передбачено ст. 60 ЦПК, ні факт укладення трудової угоди, ні роботу на умовах сумісництва за період з 23 лютого 2010 року по 22 липня 2010 року, а тому підстав для стягнення на його користь оплати виконаних робіт за даний період немає.

Вирішуючи спір, суд неповно з'ясував фактичні обставини справи та не дав належної правової оцінки наявним у ній доказам, що призвело до неправильного вирішення спору. У зв'язку з чим та відповідно до пунктів 1, 3 ч.1 ст. 309 ЦПК оскаржуване рішення слід змінити, зменшивши розмір заборгованості по заробітній платі, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з 35760 грн. 96 коп. до 13766 грн. 67 коп. без відрахування податків та обов'язкових платежів, а судового збору з 357 грн. 60 коп. до 137 грн.67 коп.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я» задовольнити частково.

Рішення Березанського районного суду від 29 серпня 2012 року змінити, зменшивши розмір заборгованості по заробітній платі, стягнутої з ПАТ «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я» на користь ОСОБА_4 з 35760грн.96коп. до 13766 (тринадцяти тисяч сімсот шістдесяти шести) грн.67 коп., а судового збору, стягнутого з ПАТ «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я» на користь держави, з 357 грн. 60 коп. до 137 (ста тридцяти семи) грн. 68 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: