Постанова № 28517355, 08.01.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2013 року (10 год. 15 хв.) Справа № 0870/12269/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шари І.В. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя про стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов від Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 716,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), зокрема зазначає, що відповідач є платником єдиного податку та з березня по жовтень 2012 року не сплачує єдиного податку, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 1 716,80 грн.

Ухвалою суду від 20 грудня 2012 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №0870/12269/12. Зазначена ухвала була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та отримана членом родини відповідача, про що свідчить його підпис на вказаному рекомендованому повідомленні..

За правилами частин 1, 6 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Станом на 08.01.2013 до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець 07.02.2012 виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Судом встановлено, що 17.02.2012 ФОП ОСОБА_1 надала до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (єдиного податку) з 01 січня 2012 року.

01.03.2012 відповідач отримала свідоцтво платника єдиного податку Серії А НОМЕР_2.

Відповідно до облікової картки платника (зворотній бік, скорочена форма) ФОП ОСОБА_1, відповідач має заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 716,80 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями ст. 59 ПК України відповідачу поштою була направлена податкова вимога форми «Ф» від 09.04.2012 №159 (вих..№444/14/19) на суму 214,60 грн. Вказана податкова вимога отримана ФОП ОСОБА_1, про що свідчить її підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах адміністративної справи.

Станом на 14.11.2012, у відповідача існує податкова заборгованість перед бюджетом по єдиному податку у розмірі 1 716,80 грн. грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень пп. 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.57.1. ст..57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання відповідно до положень пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України є податковим боргом.

Органи державної податкової служби, відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 95.1 -95.2. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно із п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Вищенаведеним нормативним актом не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 -12, 14, 86, 158 -162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб, у розмірі 1 716,80 грн. (одна тисяча сімсот шістнадцять гривень вісімдесят копійок) на р/р 31517970700003, код платежу 18050400, отримувач Місцевий бюджет у Жовтневому районі м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 38025440, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. '

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара