Постанова № 28512219, 24.12.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2012 року о/об 14 год. 04 хв. Справа № 0870/10237/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Шаповаловій К.І., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області

до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)»

про стягнення страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)» (далі - відповідач) про стягнення 2765 грн. 10 коп. донарахованих страхових внесків недоїмки по страховим внескам та 496 грн. 31 коп. - пені.

У позовній заяві зазначено, що з 27.08.2012 по 28.08.2012 спеціалістом позивача проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідачем за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 про що складено акт №140 від 28.08.2012. Перевіркою встановлено, що у періоді, за який проведено перевірку, мала місце відсутність нарахування відповідачем страхових внесків на заробітну плату засуджених, які відбувають покарання в Дружелюбівському виправному центрі Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області, в результаті чого відповідачеві донараховано 2765 грн. 10 коп. страхових внесків та 496 грн. 31 коп. - пені. Будь-яких зауважень щодо дій позивача з боку відповідача не надходило.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, на задоволенні позову наполягає.

Відповідач у судове засідання не прибув. Про час, місце та дату судового засідання відповідач повідомлявся належним чином. Причину неявки суду не повідомив. Письмових заперечень на адміністративний позов, заяв, клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши та дослідивши матеріли справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

1. За приписами ч.1, ч.4 ст.122 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені мають право на загальних підставах на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законом. Засуджені, які втратили працездатність під час відбування покарання, після звільнення їх від покарання мають право на пенсію і на компенсацію шкоди у випадках і у порядку, встановлених законодавством України.

Як передбачено ч.1 ч.2 ст.60 Кримінально-виконавчого кодексу України, засуджені до обмеження волі залучаються до праці, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою. Праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу.

Відповідно до п.3 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають: особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Згідно з ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи, перелічені у статті 8 цього Закону, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків. Усі застраховані є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Згідно ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення.

Отже, відповідач є страхувальником і відповідно до чинного законодавства повинен, як роботодавець здійснювати внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Досліджені судом: Акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №140 від 28.08.2012 з додатками до нього, Висновки та пропозиції до акту перевірки №140 від 28.08.2012, свідчать про нарахування за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 заробітної плати засудженим особам в сумі 1382596 грн. 17 коп., однак нарахована заробітна плата засудженим та страхові внески в сумі 2765 грн. 10 коп. - не включені відповідачем до розрахункової відомості.

Страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - не перераховувались і, станом на 28.08.2012 є недоїмкою.

За несвоєчасне перерахування страхових внесків відповідачу нарахована пеня в сумі 496 грн. 31 коп.

У Висновках та пропозиціях до акту перевірки №140 від 28.08.2012, підписаних директором та заступником головного бухгалтера відповідача, зазначено, що донараховані страхові внески в сумі 2765 грн. 10 коп. і пеню в сумі 496 грн. 31 коп. належить перерахувати на рахунок 37179403900079 ГУДКСУ в Запорізькій області МФО 813015, код ЄДРПОУ 25919879.

Відповідачем на виконання ухвали суду від 31.10.2012 не надано доказів сплати вказаної недоїмки до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

У п.7 розділу VІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зокрема, зазначено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Відповідно до п.2.1 постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №31 від 30.11.2010 «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2010 за №1286/18581, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до «Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за №867/14134.

У п.4.12 «Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» (на яку посилається п.2.1 постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №31 від 30.11.2010) зазначено, що страхові внески сплачуються: - страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат.

Відповідно до п.5.1 «Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Як зазначено у п.5.8. «Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Сплата (погашення) пені здійснюється у такому самому порядку, як і недоїмки. У разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені і штрафних санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)» позовні вимоги про стягнення 2765 грн. 10 коп. страхових внесків та 496 грн. 31 коп. - пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 71, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)» (70053, Запорізька область, Вільнянський район, село Дружелюбівка, вул. Олімпійська, буд.2, ідентифікаційний код 08680046) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області 2765 грн. 10 коп. донарахованих страхових внесків недоїмки по страховим внескам та 496 грн. 31 коп. - пені.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанову виготовлено у повному обсязі 24.12.2012.

Суддя /підпис/ О.О. Прасов