Рішення № 28511235, 24.12.2012, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 429/11541/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 грудня 2012 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Бондаренко В.М.,

при секретарі: Галенко А.А.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

представника третьої особи: Щепіної І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлоград Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції, про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2012 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції, про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, в якому просила стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 17 528,74 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилалася на те, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2007 року відповідач повинен сплачувати на її користь на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ј частини від його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Але, відповідач, з вересня 2011 року аліменти жодного разу не сплачував, внаслідок чого станом на 01.11.2012 року виникла заборгованість по аліментам у розмірі 8521,39 грн. Таким чином, вважає, що вона має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, у зв'язку з чим, вона вимушена звернутися до суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, в своїх поясненнях спиралася на доводи, викладені в позові.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, пояснивши, що дійсно за період з 13.09.2011 року по 01.11.2012 року він має заборгованість по аліментам в розмірі 8521,39 грн. Він постійно працює, а заборгованість за вказаний період виникла, у зв'язку з тим, що державним виконавцем несвоєчасно пересилався виконавчий лист за місцем його роботи.

Представник третьої особи державний виконавець Щепіна І.О. в судовому засіданні пояснила, що виконавчий лист щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, боржник повідомлявся належним чином державним виконавцем щодо стягнення аліментів, але аліменти не сплачує з вересня 2011 року, чим утворив заборгованість по аліментам у розмірі 8521,39 грн. за період з 13.09.2011 року по 01.11.2012 року.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника третьої особи, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін.

З огляду на зміст заявлених вимог, предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані із виконанням боржником свого обов'язку по утриманню доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та щодо виконання рішення суду з щомісячної сплати аліментів у визначеному судом розмірі.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2007 року відповідач повинен сплачувати на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ј частини від його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувача і боржника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 195 СК України, заборгнованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованотчі, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по аліментам ВДВС Павлоградського МРУЮ заборгованість по аліментам по виконавчому листу № 2-6302/07 за період з 13 вересня 2011 року по 01.11.2012 року складає 8521,39 грн. Розрахунок заборгованості по аліментам зроблено державним виконавцем правильно, відповідно до діючого законодавства.

Згідно ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Із зазначеної норми вбачається, що аліменти призначаються та повинні сплачуватися щомісяця, неустойка нараховується на щомісячну заборгованість від суми несплачених аліментів за кожен день за весь час прострочення по день добровільного погашення боргу або на момент стягнення.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.

Таким чином, передбачена ст. 196 СК України відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів настає за наявності вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами по справі те, що боржник знав про свій обов'язок сплати аліментів відповідно до рішення суду, належним чином попереджувався державним виконавцем про виконання рішення суду, але не виконував його належним чином, чим створив заборгованість по аліментам, доказів, щодо сплати аліменти у період з 13 вересня 2011 року по 01 листопада 2012 року суду не надав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в судовому засіданні не було доведено суду поважність причин несплати аліментів за період з 13.09.2011 року по 01.11.2012 року.

Отже, визначаючи розмір пені за прострочення сплати аліментів, суд вираховує неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 13.09.2011 року по 01.11.2012 року, виходячи з того, що заборгованість по сплаті аліментів за вказаний період складає 8521,39 грн.

Розрахунок неустойки (пені) наступний:

період, за який виникла заборгованістьнарахована сума аліментівсплачена сума аліментівперіод, за який розраховується пенятермін прострочення (діб)розмір пені за день прострочення, %розмір пені за розрахунковий період, грн.09.2011360,12001.10.2011-01.11.201239711429,6810.2011814,63001.11.2011-01.11.201236612981,5511.2011848,99001.12.2011-01.11.201233612852,6112.2011948,04001.01.2012-01.11.201230512891,5201.2012652,27001.02.2012-01.11.201227411787,2202.2012333,60001.03.2012-01.11.20122451817,3203.2012767,00001.04.2012-01.11.201221411641,3804.2012567,85001.05.2012-01.11.201218411044,8405.2012340,20001.06.2012-01.11.20121531520,5106.2012340,20001.07.2012-01.11.20121231418,4507.2012343,20001.08.2012-01.11.2012921315,7408.2012671,29001.09.2012-01.11.2012611418,4509.2012767,00001.10.2012-01.11.2012311409,49

Таким чином, пеня за період з 13.09.2011 року по 01.11.2012 року складає 17 528,74 грн., яку повинен сплатити відповідач.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надала суду докази про неналежну сплату відповідачем аліментів, стягнутих з нього за рішенням суду, що підтверджується довідкою-розрахунком про нарахування заборгованості, виданої державним виконавцем (а.с. 14), з якої видно, що відповідачем не сплачувалися аліменти з 13 вересня 2011 року по 01 листопада 2012 року, що й призвело до виникнення заборгованості за вказаний період в розмірі 8521,39 грн.

Доказів в спростування своєї вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів відповідач, відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, суду не надав, а його посилання на те, що державний виконавець несвоєчасно пересилав виконавчий лист за місцем його роботи, суд вважає безпідставними, оскільки право одержувача аліментів на стягнення неустойки (пені), передбачене ст. 196 СК України, не пов'язується з дотриманням державним виконавцем норм Закону України «Про виконавче провадження»стосовно повідомлення належним чином відповідача про суму заборгованості та строк її погашення, з урахуванням того, що відповідач знав про необхідність сплати аліментів.

Таким чином, суд, враховуючи розмір заборгованості, матеріальний стан відповідача, вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України, розмір неустойки може бути зменшений до 2 000 грн.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказує на наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 2 000 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 5-8, 10, 88, 212, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції, про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 (ідент. номер НОМЕР_2) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_1) на користь держави (рахунок: 31215206700032, ЄДРПОУ суду: 26509623, отримувач: УДКСУ у м. Павлограді 22030001, код отримувача: 37936856, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012) судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: В. М. Бондаренко