Постанова № 28508410, 17.12.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року (11 год. 40 хв.) Справа № 2а-0870/6868/11 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання - Кай К.В.,

за участю:

представників позивача - Вигівського Я.В.,

представника відповідача - Воронкової Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства виробничий комбінат «Тепло-водоканал» до Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

19.08.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства виробничий комбінат «Тепло-водоканал» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000881601 від 27.05.2011 відповідача щодо нарахування штрафних санкцій на суму 374258,22 грн., стягнути з відповідача судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки позивача від 04.05.2011 №103/16-011/32400040 (далі - Акт перевірки), відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме про несвоєчасну сплату позивачем податкових зобов'язань. На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в якому сума штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначена у сумі 374258,22 грн. Позивач вважає висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог законодавства необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним і тому таким, що підлягає скасуванню.

Через невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України, ухвалою від 22.08.2011 її було залишено без руху, позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 15.09.2011.

Станом на 15.09.2011 позивач усунув недоліки позовної заяви, про які йшлося в ухвалі від 22.08.2011.

Ухвалою від 19.09.2011 провадження у справі було відкрито, судове засідання призначене на 29.09.2011.

Провадження у справі за клопотаннями осіб, які беруть участь у справі, неодноразово зупинялось, в останнє ухвалою від 28.11.2012 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинене до 17.12.2012.

Ухвалою від 17.12.2012 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 17.12.2012.

Під час судового розгляду даної спарви представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові, крім того зазначивши, що на період спірних відносин протягом 2010 у податкового органу були відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно позивачем у платіжних дорученнях. Відповідач не мав права направляти сплачені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на погашення податкового боргу за інший період. Оскаржуване податкове повідомлення - рішення порушує приписи викладені в ст. 19, 67 Конституції України, а також вимоги діючого законодавства України щодо порядку проведення безготівкових розрахунків в національній валюті України.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях. Представник відповідача зазначив, що у позивача в платіжних дорученнях було зазначено саме «погашення податку на додану вартість», а не «сплата податку на додану вартість». Відповідно до вимог п. 87.9 ст. 87 ПК України та п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» та «Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України» сплата податку здійснюється в календарній черговості виникнення податкового боргу. Представник відповідача зазначив, що відповідачем не здійснювалась зміна призначень платежів позивача ні в 2010, ні в 2011 роках.

У судовому засіданні 17.12.2012 було проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу відповідача від 21.04.2011 №358 в період з 04.05.2011 по 05.05.2011 відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка позивача за період з травня 2010 по січень 2011 включно, у зв'язку із несвоєчасною сплатою самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

За наслідками зазначеної перевірки 04.05.2011 був складений акт №103/16-011/32400040 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету.

Перевіркою встановлено порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань згідно п.57.1 ст.57 ПК України позивач своєчасно не сплатив узгоджені суми податкового зобов'язання в сумі 1871291,10 грн.

У зв'язку з неявкою для підписання Акту перевірки було складено акт від 04.05.2011 №22/16-011/32400040 неявки для підписання акту невиїзної документальної перевірки.

05.05.2011 Акт перевірки було направлено позивачу та було отримано ним 12.05.2011, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Не погодившись із висновками Акту перевірки позивач подав відповідачу заперечення на цей акт від 19.05.2011 №419.

За наслідками розгляду заперечень відповідачем було складено висновок № 9, яким заперечення залишено без задоволення. Письмова відповідь щодо розгляду заперечень була направлена 24.05.2011 позивачу та отримана ним 27.05.2011, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі Акту перевірки відповідачем 27.05.2011 було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000881601, відповідно до якого до позивача було застосовано штрафну фінансову санкцію за несвоєчасну сплату податку на додану вартість у сумі 374258,22 грн. Вищезазначене податкове повідомлення-рішення було отримано позивачем 01.06.2011.

Позивач звернувся до відповідача зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 10.06.2011 №412. Рішенням про результати розгляду скарги від 04.08.2011 №3483/10/25-020 відповідачем скаргу позивача залишено без задоволення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 (далі - Закон № 2181-III) податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Виходячи із змісту пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону 2181-III платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону 2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом встановлено, що позивач в період з травня 2010 по січень 2011 подавав відповідачу податкові декларації з податку на додану вартість та уточнюючі розрахунки, згідно яких мав сплатити податок на додану вартість в загальній сумі 1871291,10 грн.

У зв'язку з затримкою сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1871291,10 грн. на строк від 73 календарних днів до 185 календарних днів, відповідачем було застосовано штрафні санкції у розмірі 20%, що складає 374258,22 грн.

Згідно п. 11.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України від 18.07.2005 №276 під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

За правилами п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пп.пп. 16.1.1, 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Закону № 2181-III після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Відповідно до пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181-III при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Згідно пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону № 2181-III пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, суми поточних податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість, самостійно узгоджених позивачем у деклараціях та уточнюючих розрахунках з цього податку, були несвоєчасно сплачені позивачем. Також, крім поточних зобов'язань з цього податку, у позивача був наявний податковий борг за попередні періоди, який згідно п. 87.9 ст. 87 ПК України органи державної податкової служби зобов'язані погашати за рахунок коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Позивачем не доведено факту зміни відповідачем у 2010 році призначень платежів, які були підставою для нарахування позивачу штрафних санкцій за оскаржуваним податковим повідомленням рішенням, а відповідачем доведений факт відсутності зміни призначення платежів, які були враховані під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відтак, судом встановлено, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем були дотримані вимоги податкового законодавства.

На підставі викладеного суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог, а, відтак, про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства виробничий комбінат «Тепло-водоканал» до Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.05.2011 №0000881601 відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 21.12.2012.