Постанова № 28504341, 20.12.2012, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 712/20741/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2012 року м. УжгородУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого -судді Фазикош О.В.,

при секретарі Богдан О.М.,

з участю прокурора Ярема В.П.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в приміщенні суду, в місті Ужгороді, матеріали кримінальної справи № 1186112 відносно обвинуваченої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст.190, ч. 1 ст. 358 та ч.4 ст.358 КК України з постановою про закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності, -

встановив:

Слідчий СВ Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області старший лейтенант міліції Бернар В.В. звернувся до суду з погодженою із прокурором міста Ужгород постановою про закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності.

З матеріалів справи вбачається, що 23 січня 2006 року ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, з метою оформлення кредитних документів та подальшого зняття грошових коштів, умисно, з корисливих мотивів, під приводом оформлення кредиту на свого чоловіка ОСОБА_5 використала без відома останнього копії паспорта НОМЕР_5, виданого Іршавським РВ УМВС України в Закарпатській області, довідки з ідентифікаційним кодом та передала їх ОСОБА_4 разом з довідкою № 10-30-17 від 20.01.2006 року, в якій мітилися фіктивні дані щодо місяця роботи ОСОБА_5, та його розміру заробітної плати.

З метою реалізації злочинних дій, ОСОБА_4, шляхом зловживання своїм службовим становищем та заволодіння грошовими коштами КБ „Приватбанку", всупереч вимог „Керівництва по кредитний картам", яким зазначено, що видача карт зовнішнім клієнтам проводиться лише при безпосередньому зверненні в банк особи, оформила кредитну картку „Універсальна" № НОМЕР_3 на прізвище ОСОБА_5 на суму 10000 грн. Після цього ОСОБА_4, всупереч наказу „Про зміни процедури та активізації кредитних карток" від 15.07.2005 року за № 1273, яким зазначено, що кредитна карта видається клієнту при пред'явленні документа, що засвідчує особу та підписом в журналі передачі карт, передала ОСОБА_2 кредитну картку, оформлену на ім'я ОСОБА_5, та пін-код доступу до рахунку.

ОСОБА_2, з метою незаконного отримання кредитних коштів, в період з 4 по 7 лютого 2006 року використовуючи кредитну картку „Універсальна" № НОМЕР_3 зняла через банкомат, розташований поряд з магазином „Едельвейс" по вулиці Волошина в м. Ужгород різними частинами грошові кошти в розмірі 9785 грн., частину з яких передала ОСОБА_4

Крім того, 15 травня 2006 року ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, з метою оформлення кредитних документів та подальшого зняття грошових коштів, умисно, повторно, з корисливих мотивів, під приводом оформлення кредиту на ОСОБА_6 використала копію паспорта громадянина України НОМЕР_2, виданого Ужгородським МВ УМВС України на її ім'я та передала копію докумен та разом довідкою № 10-30-34 від 15.05.2006 року, в якій зависила розмір заробітної плати. З метою реалізації злочинних дій ОСОБА_4, шляхом зловживання своїм службовим становищем та заволодіння грошовими коштами КБ „Приватбанку", всупереч вимог „Керівництва по кредитний картам", яким зазначено, що видача карт зовнішнім клієнтам проводиться лише при безпосередньому зверненні в банк особи, оформила кредитну картку "Подія" № НОМЕР_4 на суму 2500 грн. Після цього ОСОБА_4, всупереч наказу „Про зміни процедури та активізації кредитних карток" від 15.07.2005 року за № 1273, яким зазначено, що кредитна карта видається клієнту при пред'явленні документа, що засвідчує особу та підписом в журналі передачі карт, передала ОСОБА_2, кредитну картку, оформлену на ім'я ОСОБА_7 та пін-код доступу до рахунку. ОСОБА_2, з метою незаконного отримання кредитних коштів, в період з 20 та 22 травня 2006 року з одержаної від ОСОБА_4 кредитної картки зняла різними частинами кошти в розмірі 2472 грн., частину з яких передала ОСОБА_4

Також продовжуючи свої злочинні дії, 17 травня 2006 року ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, з метою оформлення кредитних документів та подальшого зняття грошових коштів, умисно, повторно, з корисливих мотивів, під приводом оформлення кредиту на ОСОБА_8 використала копію паспорта громадянина України НОМЕР_1, виданого Іршавським РВ УМВС України на його ім'я та передала копію документа разом довідкою про доходи, в якій зависила розмір заробітної плати. З метою реалізації злочинних дій ОСОБА_4, шляхом зловживання своїм службовим становищем та заволодіння грошовими коштами КБ „Приватбанку", всупереч вимог „Керівництва по кредитний картам", яким зазначено, що видача карт зовнішнім клієнтам проводиться лише при безпосередньому зверненні в банк особи, оформила кредитну картку на суму 2500 грн. Після цього ОСОБА_4, всупереч наказу „Про зміни процедури та активізації кредитних карток" від 15.07.2005 року за № 1273, яким зазначено, що кредитна карта видасться клієнту при пред'явленні документа, що засвідчує особу та підписом в журналі передачі карт, передала ОСОБА_2 кредитну картку, оформлену на ім'я ОСОБА_8 та пін-код доступу до рахунку. ОСОБА_2, з метою незаконного отримання кредитних коштів, протягом травня 2006 року з одержаної від ОСОБА_4 кредитної картки зняла різними частинами кошти в розмірі 2500 грн., частину з яких передала ОСОБА_4

26.04.2012 року СУ УМВС України в Закарпатській області була порушена кримінальна справа № 1103907/1, відносно ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України.

Крім того, 20 січня 2006 року, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання кредитних коштів ЗАТ КБ «Приват Банк», працюючи у Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти на посаді методиста скориставшись відсутністю секретяря вказаного інституту ОСОБА_9 взяла печатку та підробила довідку про доходи за вих. №10-30-17, згідно якої її чоловік ОСОБА_5 працює у Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти на посаді методиста та загальна сума його доходу за період з липня місяця 2005 року по грудень місяць 2005 року складає 9604,29 гривень, в якій містилися фіктивні дані щодо місця роботи ОСОБА_5, та його розміру заробітної плати, оскільки у вищевказаному інституті він ніколи не працював, з метою в подальшому використати при оформлені кредиту в банку.

Також продовжуючи свої злочинні дії, 21 січня 2006 року, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання кредитних коштів ЗАТ КБ «Приват Банк», будучи фізичною особою підприємцем підробила довідку про доходи на ім'я ОСОБА_8, в якій завищила розмір його заробітної плати та загальна сума його доходу за період з листопада місяця 2005 року по квітень місяць 2006 року складає сім тисяч вісімсот гривень, з метою в подальшому використати при оформлені кредиту в банку.

Разом з цим, продовжуючи свої злочинні дії, 21 січня 2006 року, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання кредитних коштів ЗАТ КБ «Приват Банк», працюючи у Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти на посаді методиста скориставшись відсутністю секретяря вказаного інституту ОСОБА_9 взяла печатку та підробила довідку про доходи за вих. № 10-30-34 від 15.05.2006 року на імя ОСОБА_6, в якій завищила розмір її заробітної плати та загальна сума її доходу за період з листопада місяця 2005 року по квітень місяць 2006 року складає 8802,33 гривень, з метою в подальшому використати при оформлені кредиту в банку.

30.10.2012 року СВ Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області була порушена кримінальна справа № 1186112, відносно ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ст.358 ч.І КК України.

Крім того, 23 січня 2006 року, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання кредитних коштів ЗАТ КБ «Приват Банк»на ім'я свого чоловіка ОСОБА_5, надала працівнику банку ОСОБА_4 завідомо підроблену довідку про доходи за вих. №10-30-17 від 20.01.2006 року, згідно якої її чоловік ОСОБА_5, працює у Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти на посаді методиста та загальна сума його доходу за період з липня місяця 2005 року по грудень місяць 2005 року складає 9604,29 гривень, в якій містилися фіктивні дані щодо місця роботи ОСОБА_5, та його розміру заробітної плати, оскільки у вищевказаному інституті він ніколи не працював.

На підставі умисно поданого громадянкою ОСОБА_2 завідомо підробленого документа, 23.01.2006 року між ОСОБА_5, та ЗАТ КБ «Приват Банк»було укладено Кредитний договір та видана кредитна картка «Універсальна»№ НОМЕР_3, згідно якого ОСОБА_5, було надано кредит в розмірі 10 000 гривень, таким чином, ОСОБА_2 використала завідомо підроблений нею документ.

Також, 15 травня 2006 року, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання кредитних коштів ЗАТ КБ «Приват Банк»на ім'я свого сина ОСОБА_8, надала працівнику банку ОСОБА_4 завідомо підроблену довідку про доходи від 21.01.2006 року, в якій було завищено розмір його заробітної плати та загальна сума його доходу за період з листопада місяця 2005 року по квітень місяць 2006 року складає сім тисяч вісімсот гривень.

На підставі умисно поданого громадянкою ОСОБА_2 завідомо підробленого документа, 15.05.2006 року між ОСОБА_8 та ЗАТ КБ «Приват Банк»було укладено кредитний договір та видана кредитна картка, згідно якого ОСОБА_8 було надано кредит в розмірі 2500 гривень, таким чином, ОСОБА_2 використала завідомо підроблений нею документ.

Разом з цим, 17 травня 2006 року, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання кредитних коштів ЗАТ КБ «Приват Банк»на ім'я своєї знайомої ОСОБА_6, надала працівнику банку ОСОБА_4 завідомо підроблену довідку про доходи за вих. № 10-30-34 від 21.01.2006 року, в якій було завищено розмір її заробітної плати та загальна сума її доходу за період з листопада місяця 2005 року по квітень місяць 2006 року складає 8802,33 гривень.

На підставі умисно поданого громадянкою ОСОБА_2 завідомо підробленого документа, 17.05.2006 року між ОСОБА_6 та ЗАТ КБ «Приват Банк»було укладено кредитний договір та видана кредитна картка «Подія»№ НОМЕР_4, згідно якого ОСОБА_6 було надано кредит в розмірі 2 500 гривень, таким чином, ОСОБА_2 використала завідомо підроблений нею документ.

30.10.2012 року СВ Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області була порушена кримінальна справа № 1186112/1, відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.358 ч.4 КК України.

07 травня 2007 року ст. слідчим в особливо важливих справ СУ УМВС України в Закарпатській області майором міліції Пантьо В.Р., була винесена постанова про притягнення ОСОБА_2 в якості обвинуваченої, у вчинені злочину передбаченого ст. 190 ч.2 КК України, і відносно обвинуваченого було обрано запобіжний захід підписка про невиїзд.

07 травня 2007 року ст. слідчим в особливо важливих справ СУ УМВС України в Закарпатській області майором міліції Пантьо В.Р. була винесена постанова про зупинення досудового слідства по кримінальній справі №1103907 на підставі ст. 206 п.1 КПК України та оголошено обвинувачену ОСОБА_2 в розшук.

13 січня 2012 року постановою Ужгородського міськрайонного суду було надано дозвіл на затримання ОСОБА_2 та доставку її в суд під вартою.

10 жовтня 2012 року кримінальну справу №1103907/1 було прийнято до свогого провадження слідчим СВ Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області ст. лейтенантом міліції Бернар В.В.

22 жовтня 2012 року обрано відносно обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжний захід - підписка про невиїзд.

30 жовтня 2010 року слідчим СВ Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області старшим лейтенантом міліції Бернар В.В., була винесена постанова про притягнення ОСОБА_2 в якості обвинуваченої, у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1,2 ст. 190, ч.І ст. 358 та ч.4 ст.358 КК України.

ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочинів передбачених ч.ч.1,2 ст. 190, ч.І ст. 358 та ч.4 ст.358 КК України визнала повністю та пояснила, що приблизно в березні 2007 року вона поїхала в Росію, в Московську область з метою влаштуватись на роботу та заробити грошові кошти, щоб погасити кредити, які вона понабирала. В Росії вона проживала за адресою: АДРЕСА_1. Про те, що відносно неї порушена кримінальна справа та, що вона перебуває в розшуку їй відомо не було. Її ніхто не розшукував і ніхто не допитував. Дізнавшись, що відносно неї порушена кримінальна справа, одразу придбала собі квитки та приїхала в м. Ужгород. Про те, що вона знаходилась в розшуку дізналась зараз вперше і умисно вона не переховувалась від слідства та суду, якщо б вона раніше дізналась, то вона б і раніше була приїхала. В 2006 році будь-яких заборон виїзжати за межі України в неї не було, а також в м. Москва вона поїхала не з метою переховуватись, а з метою заробити грошові кошти, щоб розрахуватись за всі кредити. Свою вину у вищевказаних злочинах визнає повністю, та щиросердечно розкаюється. Просить закрити вказану кримінальну справу по строкам давності, оскільки з моменту вчинення даного злочину, пройшло вже більше 5-ти років.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав постанову слідчого, думку ОСОБА_2, яка просила звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що постанова підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 11-1, 248, 282 КПК України 1960 року, постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», закриття кримінальної справи за наявності визначених у КК України умов і підстав допускається на будь якій стадії судового розгляду, при цьому за наявності матеріально-правових підстав та згоди особи звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених ч.ч.1,2 ст. 190, ч.1 ст. 358 та ч.4 ст.358 КК України, кожен з яких у відповідності до ст. 12 КК України відносить до злочинів, відповідно, невеликої та середньої тяжкості.

Відповідно до п. 1та п. 3 ч. 1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачено менш суворе покарання, ніж обмеження волі, і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки, та п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Згідно пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення та матеріалів кримінальної справи, події злочинів мали місце в період з 26.01.2006 року по 17.05.2006 рік.

Таким чином, на момент розгляду справи сплинув строк притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ч.ч.1,2 ст. 190, ч.1 ст. 358 та ч.4 ст.358 КК України.

Згідно постанови Ужгородського міськрайонного суду від 22 жовтня 2012 року у задоволенні подання про зміну запобіжного відносно ОСОБА_2 з підписки про невиїзд на взяття під варту було відмовлено. Згідно вказаної постанови суду твердження про переховування від слідства та суду нічим не були обґрунтовані.

При розгляді справи судом, враховуючи постанову Ужгородського міськрайонного суду від 22 жовтня 2012 року, не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав зупинення чи переривання перебігу строку давності.

Відповідно до заяви на досудовому слідстві ОСОБА_2 остання проти звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності не заперечує та сама просить закрити кримінальну справу за вказаним мотивами.

В судовому засіданні ОСОБА_2 роз'яснено, що закриття кримінальної справи у зв'язку з закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності є нереабілітуючою підставою, разом з тим вона підтримала своє клопотання.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ч.ч.1,2 ст. 190, ч.1 ст. 358 та ч.4 ст.358 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку з чим кримінальна справа підлягає закриттю.

З урахуванням роз»ясень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна»від 31.03.1989 року № 3 з наступними змінами, цивільний позов ПАТ КБ «Приват Банк»не заявлено, що не позбавляє права на звернення з позовними вимогами в порядку цивільного судочинства.

Документи, вилучені в ПАТ КБ «Приват Банк» та визнані у справі речовими доказами належить зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Керуючись ст.ст. 11-1, 282 КПК України 1960 року, ст. 49 КК України, суд,-

постановив:

Звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, а справу провадженням закрити

Документи, вилучені в ПАТ КБ «Приват Банк» та визнані у справі речовими доказами зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання - скасувати.

Стягнути на користь НДЕКЦ при ГУМВС України на Закарпатської області, код ЄДРПОУ 25575144 Банк -ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 35224002000411 з ОСОБА_2 судові витрати по справі в розмірі 412 (чотиристо дванадцять) грн.. 80 коп.. за виконання експертизи.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош