Ухвала суду № 2850125, 24.06.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                           № К-31535/06                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2008р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                Брайка А. І.,

суддів                                     Голубєвої Г. К.,

                                               Карася О. В.,

                                               Рибченка А. О.,

                                               Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області

на постанову Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2006р. у справі № 11/140а

за позовом Державного підприємства “Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування “Пожспецмаш”

до Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Релігійна громада Української Православної Церкви смт. Ладан, Прилуцького району, Чернігівської обл.

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача – не з’явились,

відповідача – Мороз С. О., Шепель О. Ю.,

третьої особи – не з’явились,

встановив:

      Державним підприємством “Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування “Пожспецмаш”, з урахуванням послідуючої заяви,подано позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області № 0004272300/0/696 від 31.03.2006р. в частині визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 45 088 грн. 40 коп., в т. ч. 32206 грн. основного платежу та 12882 грн. 40 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

      Постановою Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2006р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2006р. у справі № 11/140а позов задоволено повністю.

      Судові рішення обґрунтовані тим, що фактично відбулась безоплатна передача державної власності (культових споруд), яка перебувала на балансі позивача, на баланс третьої особи без зміни форми власності на ці споруди, а тому ці операції не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: п. 1.4. ст. 1, пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. п. 4.2., 4.9. ст. 4, пп. 6.1.1. п. 6.1. ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість”.

      Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить її відхилити, залишивши без змін постанову та ухвалу, як законні і обґрунтовані.

      Третя особа заперечення на касаційну скаргу не подала.

      Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників відповідача, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення став акт від 29.03.2006р. № 245/23-4/33004117 про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в якому зазначено, зокрема, про не нарахування і несплату податку на додану вартість в грудні 2005 року в розмірі 32206 грн. у зв’язку з безоплатною передачею культових споруд балансовою вартістю 161028 грн. 53 коп. на баланс територіальної громади Української православної церкви з приватною формою власності, яка не є платником ПДВ.

      З аналізу положень абз. 1 п. 1.4. ст. 1, пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” (станом на грудень 2005 року) слідує, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платника податку з безоплатної поставки товарів, які передбачають перехід права власності на ці товари.

      Отже, встановивши відсутність факту переходу права власності на передані третій особі культові споруди, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили про невідповідність вимогам чинного законодавства визначення відповідачем податкового зобов’язання по податку на додану вартість з таких операцій.

      За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову є вірним, рішення прийняті відповідно чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Залишити касаційну скаргу Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2006р. у справі              № 11/140а – без змін.

      2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                         (підпис)                                  Брайко А. І.

Судді                                                         (підпис)                                Голубєва Г. К.

                                                        (підпис)                                    Карась О. В.

(підпис)                              Рибченко А. О.

(підпис)                               Федоров М. О.

Ухвала складена у повному обсязі 24.06.2008р.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                             Міненко О. М.