Ухвала суду № 2850112, 22.01.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ КС-26244/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2008р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді Брайка А. І.,

суддів Голубєвої Г. К.,

Карася О. В.,

Рибченка О. А.,

Федорова М. О.,

секретар судового засідання Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Донецької області від 27.03.2006р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 22.06.2006р. у справі № 28/394а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центральної збагачувальної фабрики “Узлівська”

до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача Лисенко О. В.,

відповідача не зявились,

встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю Центральною збагачувальною фабрикою “Узлівська”, з урахуванням послідуючого уточнення,подано позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 31.08.2005р. № 0000138803/0 про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 450367 грн. 50 коп., в т. ч. 300245 грн. основного платежу та 150122 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій та № 0000148803/0 про виявлення завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 199969 грн. і застосування штрафних санкцій в розмірі 99984 грн. 50 коп., а також про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000138803/1 і № 0000148803/1 від 21.10.2005р. та № 0000138803/2 і № 0000148803/2 від 30.12.2005р. про визначення суми податкового зобовязання та виявлення завищення бюджетного відшкодування аналогічних зазначеним в податкових повідомленнях-рішеннях від 31.08.2005р. № 0000138803/0 та № 0000148803/0.

Постановою Господарського суду Донецької області від 27.03.2006р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.06.2006р. у справі № 28/394апозов задоволено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем правомірно сформований податковий кредит в лютому та квітні 2004р. у звязку з придбанням ним у ЗАТ “Укрсплав” струмознімачів ТС-150, які в подальшому були повністю експортовані за межі митної території України; зазначена продукція не була предметом дослідження комплексної криміналістичної експертизи за результатами якої складено висновок № 1360/1361 від 31.03.2005р.; докази порушення кримінальної справи відносно посадових осіб позивача відсутні; податковий кредит підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними.

Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема: пп. пп. 7.2.1., 7.2.6. п. 7.2., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. ст. 69, 70 КАС України.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін, як такі, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права та відповідно діючому законодавству.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставами для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень став акт № 5426-2/30399369 від 29.08.2005р. про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з купівлі-продажу струмознімачів ТС-150 та формуванні податкового кредиту при їх придбанні в підприємства-резидента ЗАТ “Укрсплав” з урахуванням висновку комплексної криміналістичної експертизи від 31.03.2005р. № 1360/1361 за період з 01.02 по 31.05 та з 01.11 по 30.11.2004р. в якому зазначено про включення позивачем до складу податкового кредиту в лютому та квітні 2004р. суми 500214 грн. при не підтвердженні такого податковими накладними, а також завищення відємного значення чистої суми податкових зобовязань за квітень 2004р. в розмірі 199969 грн.

Відповідно до пп. “а” пп. 7.2.1., абз. 1, 3 пп. 7.2.3., пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. Закону України “Про податок на додану вартість” (станом на момент здійснення господарських операцій) платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., абз. 3 пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 зазначеного закону податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 вказаного закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг); у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як обґрунтовано встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем не спростовується та підтверджується матеріалами справи, позивачем правомірно сформовано податковий кредит по податку на додану вартість стосовно операцій з купівлі-продажу струмознімачів ТС-150 у ЗАТ “Укрсплав” на підставі укладених договорів з випискою останнім належним чином оформлених податкових накладних та проведенням розрахунків за отриманих товар в повному обсязі.

Відповідно до пп. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 цього закону товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Таким чином суди вірно зазначили про безпідставність посилань відповідача на висновок комплексної криміналістичної експертизи від 31.03.2005р. № 1360/1361, оскільки зазначена продукція повністю була експортована за межі митної території України, що підтверджується оформленими належним чином вантажно-митними деклараціями.

За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, судові рішення прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України,

ухвалив:

1. Залишити касаційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 27.03.2006р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 22.06.2006р. у справі № 28/394а без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. І.

Судді (підпис) Голубєва Г. К.

(підпис) Карась О. В.

(підпис) Рибченко А. О.

(підпис) Федоров М. О.

Ухвала складена у повному обсязі 26.01.2008р.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар Міненко О. М.