Ухвала суду № 2850097, 27.05.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“27” травня 2008 р.                                                                                          Справа № 20-12/142

                                                                                к/с № К-23319/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача                Голубєвої Г.К.

Суддів                                                           Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання:           Патюк А.О.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя

на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 12.11.2007 року

по справі№20-12/142

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманська риболовна компанія"

до  1) Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя

      2) Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі

за участюпрокуратури м. Севастополя

проспонукання ДПІ надати висновок в органи Державного казначейств України про правомірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ, стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ та пені, -

ВСТАНОВИВ:

            У квітні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкерманська риболовна компанія" звернулось до Господарського суду м. Севастополя з адміністративним позовом (з урахуванням зміни позовних вимог) до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя та Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі про спонукання ДПІ надати висновок в органи Державного казначейств України про правомірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ, стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ та пені.

            Постановою Господарського суду міста Севастополя від 04.09.2007 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманська риболовна компанія" задоволено частково; Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Балаклавському районі міста Севастополя надати Головному управлінню Державного казначейства України у місті Севастополі висновок про правомірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 186 819,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з ПДВ у розмірі 186 819,00 грн., та судові витрати. Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 12 947,32 грн.

            Постанова місцевого господарського суду мотивована правомірністю позовних вимог щодо права позивача на бюджетне відшкодування з ПДВ у сумі 186 819,00 грн. Вимога про стягнення пені не відповідає чинному законодавству.

            Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від 12.11.2007 року скасував постанову Господарського суду міста Севастополя від 04.09.2007 року, як незаконну в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання податкової інспекції надати до органу державного казначейства висновок про правомірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оскільки окрім такого зобов'язання судом було присуджено безпосереднє стягнення з Держбюджету спірної суми бюджетної заборгованості з ПДВ, що призвело до набуття позивачем права подвійного стягнення з Бюджету суми ПДВ за двома різними підставами.

            Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Державна податкова інспекція у Балаклавському районі м. Севастополя подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає рішення судів такими, що прийняті з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було невірно застосовано положення п.п. 1.3, 1.7, 1.8 ст. 1, п.п 7.7.4, 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР (далі - Закон № 168/97), п. 19 ст. 1, ст. 9, ч. 2 та п. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Балаклавському районі проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ "Інкерманська риболовна компанія" з питань правильності визначення суми податку на додану вартість, заявленої до відшкодування з бюджету за травень-червень 2006 року, за результатами якої складено акт від 26.09.2006 № 180/23-130/33245183/88.

На підставі зазначеного акту перевірки Державна податкова інспекція у Балаклавському районі міста Севастополя 29.09.2006 р. прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000642301/0 про зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 186 819,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено ТОВ "Інкерманська риболовна компанія" в судовому порядку, за результатами якого постановою господарського суду міста Севастополя від 12.01.2007 р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.03.2007 у справі № 20-3/363 позовні вимоги були задоволені; спірне податкове повідомлення-рішення визнано недійсним.

Отже, судами у справі № 20-3/363 не встановлено будь-яких порушень з боку позивача, які могли бути підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування чи позбавлення його права на бюджетне відшкодування.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем були дотримані вимоги пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 щодо порядку подання до державної податкової інспекції податкових декларацій з податку на додану вартість та розрахунків суми бюджетного відшкодування в установлені строки, що є підставою для отримання відшкодування. Таким чином, ДПІ у Балаклавському районі міста Севастополя порушила право позивача на бюджетне відшкодування і не виконала вимоги підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього Закону.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 186 819 грн.

            Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення  - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

            Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.11.2007 року у даній справі такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст.  210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

            Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя залишити без задоволення.

            Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.11.2007 року по справі № 20-12/142залишити без змін.

            Справу № 20-12/142 повернути до суду першої інстанції.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підписГолубєва Г.К.Судді

підписБрайко А.І.

підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О.

Ухвала складена у повному обсязі 29.05.2008р.

З оригіналом згідно

В. секретар                                                                             В.Б. Ликова