Ухвала суду № 2850076, 15.10.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                          Суддя І інстанції – Могильницький М.С.

                                                                                                                      Суддя-доповідач – Бадахова Т.П.

                                                                  Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                     УХВАЛА

              Іменем    України

15 жовтня  2008 року                                                                               справа № 22-а-10314/08

у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:               Бадахової Т.П.

суддів:                                     Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.

при секретарі судового   засідання

Кірсановій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2008 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фокстрот-Донецьк” до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

     Товариство з обмеженою відповідальністю “Фокстрот-Донецьк” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

     Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня  2008 року  позов товариства з обмеженою відповідальністю “Фокстрот-Донецьк” до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі  м. Донецька позовні вимоги задоволені  у повному обсязі. Визнані недійсними податкові повідомлення-рішення № 0004102340/0 від 28 листопада 2007 року, № 0004092340/0 від 28 листопада 2007 року, № 0004102340/1 від 1 лютого 2008 року, № 0004092340/1 від 1 лютого 2008 року, № 0000482340/0 від 1 лютого 2008 року, винесені Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька. 

      На дану постанову суду першої інстанції податковим органом була подана апеляційна скарга, в якій  він  просив скасувати постанову з тих підстав, що судом порушені норми матеріального права,що призвело до неправильного вирішення справи.

     Представники відповідача під час судового засідання підтримали доводи апеляційної скарги і наполягали на її задоволенні.

     Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

     Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши  матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

    Товариство з обмеженою відповідальністю “Фокстрот-Донецьк” є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 31709142, є платником податку на додану вартість з 14 листопада 2001 року, що підтверджується свідоцтвом № 07284612.

       З 1 жовтня 2007 року по 9 листопада 2007 року відповідачем здійснена виїзна планова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю “Фокстрот-Донецьк” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2006 року по 30 червня 2007 року,  наслідки якої викладені в акті від 16  листопада 2007 року № 2211/23-5/31709142 (надалі - акт перевірки).     

     На підставі акту перевірки 28 листопада 2007 року керівником податкового органу  згідно з підпунктом „б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0004102340/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 226 628 грн. 50 коп.  та нараховані штрафні санкції в сумі 90 645 грн. 88 коп. та № 0004092340/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 92 798 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 46 569 грн. 

     За результатами розгляду скарги на первинному рівні Державної податкової  інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька  скарга залишена без задоволення, а оскаржувані  податкові повідомлення-рішення – без змін. Крім того, у зв’язку з виявленням помилки у акті перевірки, податковим органом за наслідками адміністративного оскарження збільшена сума податкових зобов’язань з податку на прибуток  на суму 8 093грн. 50 коп. та донараховано штрафні санкції на суму 3 332грн. 32 коп.

     За наслідками адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0004102340/1 від 1 лютого 2008 року та № 0004092340/1 від 1 лютого 2008 року. Крім цього Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000482340/0 від 1 лютого 2008 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 8 093грн. 50 коп. та донараховані штрафні санкції на суму

 3 332 грн. 32 коп.

     Правовими підставами визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток є порушення підпункту 1.20.5-1, пункту 1.20 статті 1, пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.4.3 та 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 та пункту 16.2 статті 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.   Підставами застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем визначені норми підпункту 17.1.3 пункту 17.1  та пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

      Актом перевірки встановлені наступні порушення щодо податкових зобов'язань з податку на прибуток:

    -  занижено валовий дохід у сумі 313 394 грн.30 коп. внаслідок того, що підприємством в порушення підпункту 1.20.5 пункту 1.20 статті 1, підпунктів 7.4.1 та 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 та підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включено до складу валового доходу доходи від продажу товарів (побутової техніки) за ціною, нижчою ніж звичайна, за період з 1 квітня 2006 року по 30 червня 2007 року;

      - занижено валовий дохід у сумі 625492 грн.74 коп. внаслідок того, що підприємством в порушення підпунктів7.4.1 та 7.4.3 пункту7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включено до складу валового доходу доходи від надання послуг за ціною, нижчою ніж звичайна, по доставці великогабаритної та важкої побутової техніки фізичним особам, які не є платниками податку, за період з 01 квітня 2006 року по 30 червня 2007 року.

     Вказані актом перевірки порушення щодо заниження валового доходу призвели до заниження податку на прибуток у сумі 226 628грн. 50 коп. ( в т.ч. за 1 півріччя 2006 року у сумі 36 910 грн. 25 коп., за 3 квартали 2006 року у сумі 78 262 грн. 75 коп., за 2006 рік 133 826 грн. 75 коп., за 1-й квартал 2007 року у сумі 50 500 грн. 25 коп., за 1 півріччя 2007року у сумі 92 801грн. 75 коп.)

     З акту перевірки вбачається, що відповідач дійшов висновку про невідповідність ціни продажу товарів рівню звичайних цін, що потягло донарахування податку на прибуток, на підставі порівняння даних податкових декларацій з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства.

     Під час судового розгляду адміністративної  справи  судом першої інстанції з метою визначення документальної обґрунтованості висновків акту перевірки щодо заниження податку на прибуток та податку на додану вартість була призначена економічна експертиза.

     Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

     Відповідно до  підпункту 7.4.3. пункту 7.4. статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею  10 цього Закону, абосплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

     Згідно з статтею 8 Закону України „Про держану податкову службу" до функцій податкових органів відноситься здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

     Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни покладається на податковий орган на підставі підпункту 1.20.8. пункту 1.20. статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

    Правила визначення звичайної ціни товару передбачені підпунктом 1.20.2. пунктом 1.20 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

     Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції  податковим органом документально не доведена невідповідність ціни продажу товарів рівню звичайних цін, а також  дослідження ринку ідентичних товарів  відповідачем не здійснювалось, що їм не заперечується.

     Відповідно до підпункту 1.20.1. пункту 1.20 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів(робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих цін.

     Згідно з частиною  2 статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

     Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції,  що  при проведенні перевірки звичайна ціна не визначена відповідачем у спосіб, передбачений чинним законодавством,  тому висновки акту перевірки, в яких застосовується таке поняття, як „звичайна ціна" не можуть вважатися обґрунтованими.

     Крім того, висновки судово-економічної експертизи також свідчать про документальну необґрунтованість висновків акту перевірки щодо порушення позивачем норм Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

     Актом перевірки зазначено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Фокстрот - Донецьк» не віднесено до складу валових доходів доходи від операцій з доставки великогабаритної та важкої побутової техніки кінцевому споживачу протягом періоду з 01.04.2006 року по 30.06.2007 року, а саме, послуги з доставки товарів виконувались безоплатно.Доставка товарів здійснювалась на підставі договорів роздрібної купівлі - продажу товарів укладених з умовою про доставку товарів покупцеві.

     Відповідно до  статті 704 Цивільного кодексу, якщо договір роздрібної купівлі-продажу укладено з умовою про доставку товару покупцеві, продавець зобов'язаний у встановлений договором строк доставити товар за місцем, указаним покупцем, а якщо місце передання товару покупцем не вказане, - за місцем проживання фізичної особи - покупця або місцезнаходженням юридичної особи - покупця. Договір роздрібної купівлі-продажу з умовою про доставку товару покупцеві є виконаним з моменту вручення товару покупцеві, а у разі його відсутності - особі, яка пред'явила квитанцію або інший документ, що засвідчує укладення договору або оформлення доставки товару, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

     Висновками судово-економічної  експертизи підтверджено, що  вартість доставки товару кінцевому споживачеві включена до складу ціни товару та компенсується за рахунок торгової націнки.

     Таким чином, доставка товару не є окремою господарською операцією, а є складовою частиною операції з продажу товарів покупцеві.

     Судова колегія вважає, що судом першої інстанції   правомірно зроблено висновок про відсутність підстав для віднесення до складу валових доходів витрат на доставку товарів кінцевому споживачеві.

      Правовими підставами визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість є порушення  пунктів 4.1. та 4.2. статті 4, підпункту 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.  Підставами застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем визначені норми підпункту 17.1.3 пункту 17.1  статті 17 Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

      Актом перевірки встановлені  порушення щодо податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а саме:

      - в порушення пункту 4.1 та пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» не включено до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальній сумі 100575грн. 34 коп. від надання послуг за ціною, нижчою ніж звичайна, по доставці великогабаритної та важкої побутової техніки фізичним особам - покупцям за квітень - грудень 2006 року, квітень - червень 2007 року.

     Вказані актом перевірки порушення щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість призвели до заниження податку на додану вартість у сумі 92 798 грн. (в т.ч. в квітні 2006 року у сумі 6 650 грн., в грудні 2006 року у сумі 70 411 грн., в травні 2007року у сумі 15 737 грн.), завищено від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду   на 7 778 грн. в червні 2007 року.

     Згідно з пунктом 4.1 статті  4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

      Пунктом 4.2 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати база оподаткування визначається виходя­чи з фактичної ціни операції, але не нижчої ніж звичайні ціни.

     Виходячи з вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що  послуги з  доставки товару покупцям  не  були безоплатними,  у зв’язку з чим відсутні підстави для донарахування податку на додану вартість.

     Відповідно до підпункту4.2.3. пункту 4.2. статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”,  обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком визначення суми податкового зобов'язання за непрямими методами.

     Згідно з  підпунктом 1.20.10. пункту 1.20 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

     Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

     З наведеного вбачається та підтверджується висновками експертизи, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки не грунтуються на нормах законодавства та не підтверджені документально.

     Сума штрафних санкцій повинна нараховуватись виходячи з наявності об'єкта обчислення суми штрафу. Враховуючи те, що податок на додану вартість та податок на прибуток донараховані неправомірно, відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

      Колегія суддів вважає, що відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірність  та обґрунтованість прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень, відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

     Враховуючи те, що податкове повідомлення - рішення № 0000482340/0 від 1 лютого 2008 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 8 093грн. 50 коп. та донараховані штрафні санкції на суму  3 332 грн. 32 коп.  було прийняте з тих самих підстав, що й № 0004102340/0від 28 листопада 2007 року та № 0004102340/1 від 1 лютого 2008 року, колегія суддів погоджує  висновок суду першої інстанції  щодо неправомірності його прийняття.

     Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

      Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛ А:

       Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському  районі                     м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня   2008 року у справі №2-а-6440/ 08 – залишити без задоволення.

            Постанову Донецького окружного адміністративного суду  від 21 липня  2008 року  у справі № 2-а-6440/08 – залишити без змін.

         Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 жовтня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 15 жовтня 2008 року.

        Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

       Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                        Т.П. Бадахова

Судді:                                                                                                     Р.Ф. Ханова

                                                                                                                 М.І. Старосуд  

С                                                                                                 

                                                                                                           Суддя І інстанції – Могильницький М.С.

                                                                                                                      Суддя-доповідач – Бадахова Т.П.

                                                                  Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                     УХВАЛА

              Іменем    України

 (вступна та резолютивна частини)

15 жовтня  2008 року                                                                               справа № 22-а-10314/08

у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                Бадахової Т.П.

суддів:                                      Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.

при секретарі судового   засідання

Кірсановій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2008 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фокстрот-Донецьк” до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

      Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

       Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському  районі                     м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня   2008 року у справі №2-а-6440/ 08 – залишити без задоволення.

            Постанову Донецького окружного адміністративного суду  від 21 липня  2008 року  у справі № 2-а-6440/08 – залишити без змін.

         Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 жовтня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 15 жовтня 2008 року.

        Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

       Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                        Т.П. Бадахова

Судді:                                                                                                     Р.Ф. Ханова

                                                                                                                 М.І. Старосуд  

Ш б

сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

     Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального права.

     Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛ А:

       Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі                     м. Донецька  на постанову Донецького окружного адміністративного суду від  21 липня 2008 року у справі №2-а - 6440/08   –  залишити без задоволення.

     Постанову Донецького окружного адміністративного від 21 липня 2008 року у справі № 2-а-6440/08 – залишити без змін.

        Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 жовтня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 15 жовтня 2008 року.

        Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

       Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                        Т.П. Бадахова

Судді:                                                                                                     Р.Ф. Ханова

                                                                                                                 М.І. Старосуд  

                                                                                                                      Суддя І інстанції – Шальєва В.А.

                                                                                                                      Суддя-доповідач – Бадахова Т.П.

                                                                  Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                     УХВАЛА

              Іменем    України

(вступна та резолютивна частини)

15 жовтня  2008 року                                                                                         справа № 22-а-10642/08

у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                            Бадахової Т.П.

суддів:                                      Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.

при секретарі судового   засідання

Кірсановій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління державного казначейства  України у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня  2008 року в адміністративній справі за позовом Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства “Донецький завод алюмінієвих профілей” до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області про зобов’язання вчинити певні дії.

        Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛ А:

       Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі                     м. Донецька та  Головного управління державного казначейства України у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2008 року у справі №2-а - 14515/08   –  залишити без задоволення.

     Постанову Донецького окружного адміністративного від 01 серпня  2008 року у справі № 2-а-14515/08 – залишити без змін.

        Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 жовтня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 15 жовтня 2008 року.

        Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

       Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                        Т.П. Бадахова

Судді:                                                                                                     Р.Ф. Ханова

                                                                                                                 М.І. Старосуд