Постанова № 28500366, 03.12.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/435/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2012 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМихайлова О.О. при секретарі Трубчак А. П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Нігинський кар'єр" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Нігинський кар'єр" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000732342, № 0000742342, № 0000752342 від 13.07.2011 року. Позовні вимоги вмотивовані тим, що за наслідками проведення планової виїзної перевірки державного підприємства "Нігинський кар'єр" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року Кам'янець-Подільською ОДПІ було неправомірно, на думку позивача, прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000732342, № 0000742342, № 0000752342 від 13.07.2011 року.

Представник державного підприємства "Нігинський кар'єр" в судовому засіданні підтримав викладені в позовній заяві обставини, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, пояснили, що при проведенні планової виїзної перевірки державного підприємства "Нігинський кар'єр" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року встановлено порушення ДП "Нігинський кар'єр" податкового, валютного та іншого законодавства, що описано у акті перевірки №1215/234/00373741 від 24.06.2011 року. З підстав викладених в письмовому запереченні просили в задоволенні позовних вимог ДП "Нігинський кар'єр" відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що державне підприємство "Нігинський кар'єр" є юридичною особою, ідентифікаційний код 00373741.

У період з 13.05.2011 року по 09.06.2011 року, відповідно до наказу №1349 від 09.06.2011 року, виданого Кам'янець-Подільською ОДПІ, посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка державного підприємства "Нігинський кар'єр" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року. За результатами перевірки був складений акт №1215/234/00373741 від 24.06.2011 року.

У висновку акта перевірки зазначено, що державне підприємство "Нігинський кар'єр" порушило, зокрема:

п.1.31, пп.4.1.1 п.4.1, п.4.2 ст. 4, п.1.25 ст. 1, пп. 5.2.8 п.5.2 ст. 5 п.5.1, п.5.2, пп.5.2.5 п. 5.2, п.5.3, п.5.4, п.5.5 пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7, пп.11.2.1 п.11.2, п 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 739978 грн.;

п. 1.4 ст.1, пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп. 6.1.1 п.6.1 ст.6, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся на загальну суму 2132153 грн.;

ст. 2, ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» підприємством занижено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин всього на суму 41812 грн. 50 коп.

На підставі акту №1215/234/00373741 від 24.06.2011 року Кам'янець-Подільською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення:

№0000732342 від 13.07.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 739978 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 356349 грн.;

№0000742342 від 13.07.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2132153 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 909759 грн.;

№0000752342 від 13.07.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 41812 грн. 50 коп. та застосування штрафних санкцій в розмірі 20906 грн. 25 коп.

Вище зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку, однак скарги були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення № 0000732342, № 0000742342, № 0000752342 від 13.07.2011 року - без змін.

Судом встановлено, що між ДП "Нігинський кар'єр" та ТОВ "Ресурс-Інвест-2007" укладено договір про спільну діяльність від 07.12.2007 року. Відповідно до п.6.1 Договору про спільну діяльність та додатку №1 вклад ДП "Нігинський кар'єр" є можливість використання майна та інших матеріальних цінностей, що належать до виробничих та невиробничих активів, склад якого визначений у додатку №1 до цього договору.

Відповідно до пункту 4 статті 176 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети без утворення єдиного суб'єкта господарювання на умовах, визначених договором про спільну діяльність.

У разі якщо учасники договору про спільну діяльність доручають керівництво спільною діяльністю одному з учасників, на нього може бути покладено обов'язок ведення спільних справ. Такий учасник здійснює організаційно-управлінські повноваження на підставі доручення, підписаного іншими учасниками.

Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Відповідно до пункту 2 статті 1134 Цивільного кодексу України ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.

Статтею 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв під час виникнення правовідносин, було визначено порядок оподаткування операцій особливого типу, до операцій особливого типу віднесено і оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.

Відповідно до підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" спільна діяльність без створення юридичної особи проводиться на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети.

Згідно з підпунктом 7.7.6 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв під час виникнення правовідносин, для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами, згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної (сумісної) діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Такі саме норми містяться у п.14.1.139. ч.14.1. ст.14 Податкового кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з позицією податкового органу про заниження позивачем валових доходів внаслідок не включення в повному обсязі до вартості реалізованої продукції суми нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів), які включені до складу валових витрат, а також суми амортизаційних відрахувань по основних виробничих фондах, які приймали участь у виробництві продукції.

Підпунктом 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин, було встановлено, що до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.

В акті перевірки відображено, представниками відповідача в ході перевірки доведено, що у порушення п.1.25 ст.1, п.п.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством завищено валові витрати на суму 2472910 грн. в результаті віднесення до складу валових витрат у червні 2010 року сум дебіторської заборгованості, яку платником визнано як безнадійну без вжиття відповідних заходів щодо стягнення таких боргів.

Судом не встановлено жодних дій позивача, спрямованих на стягнення заборгованості контрагентів перед Державним підприємством "Нігинський кар'єр". Посилання представника позивача на порушення кримінальної справи по факту викрадення документів, а також на вимогу контрольно-ревізійного управління, судом не береться до уваги, оскільки вони не можуть свідчити про активну поведінку позивача щодо стягнення дебіторської заборгованості.

Суд не приймає пояснення представника позивача на неправомірні висновки акту перевірки щодо нікчемності договору про спільну діяльність, оскільки збільшення податковим органом зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств було здійснено на підставі порушення позивачем ведення податкового обліку. При цьому, викладені у описовій частині акту перевірки доводи про нікчемність зазначеного договору не вплинули на податкове зобов'язання.

Обґрунтовуючи неправомірність податкового повідомлення-рішення №0000752342 від 13.07.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та застосування штрафних санкцій в розмірі 20906 грн. 25 коп. позивач посилається на те, що автомобілі "Белаз" не використовують автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг у населених пунктах для свого пересування, а працюють виключно у кар'єрі на власних автодорогах.

Зазначає, що згідно зі ст. 3 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" кошти цього податку спрямовуються на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг у населених пунктах, що належать до комунальної власності, а також на потреби дорожнього господарства за напрямами, визначеними відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими, селищними та сільськими радами.

Позивач стверджує, що вказані автомобілі відносяться до позиції Гармонізованої системи опису та кодування товарів можуть класифікуватися в товарній позиції 8709, не використовують доріг, на утримання яких спрямовується податок і не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів".

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року було призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Висновком №4219/12-54 судової автотоварознавчої експертизи по адміністративній справі №2270/435/12 від 26 жовтня 2012 року встановлено наступне. За результатами проведеного дослідження встановлено, що за умови використання досліджених автомобілів: БелАЗ-75405, рік випуску 1991, БелАЗ-75405, рік випуску 1992, БелАЗ-75425, рік випуску 1990в технологічному процесі видобування вапняку, гіпсу та крейди на території кар'єру, тобто поза шляхами загального призначення, вони співставні із характеристикам, наведеним в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності для товарів товарної позиції: "Транспортні засоби вантажні, самохідні без підйомників або навантажувальних пристроїв, які використовуються на заводах, складах, у портах або в аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані; тягачі, використовувані на залізничних платформах, їх частини: транспорті вантажні засоби: інші: інші".

Відповідно до абзацу 6 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" об'єктом оподаткування є вантажні автомобілі - код за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності 87.04.

Згідно з преамбулою Закону України "Про митний тариф України" товарна класифікація схеми Митного тарифу України в своїй основі має Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка в свою чергу базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Розділ ХVII частини ІІ Закону України "Про митний тариф України" включає групу 87 "Автомобілі, тягачі, велосипеди та інші наземні транспортні засоби, їх частини та пристрої", серед кодів, об'єднаних якою, є код 87.04 "автомобілі вантажні" з підгрупою, зокрема, "автомобілі-самоскиди, призначені для використання на бездоріжжі" - код 87.04.10.

Кодом 97.09 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності визначені "транспортні засоби вантажні, самохідні без підйомників або навантажувальних пристроїв, які використовуються на заводах, складах, у портах для перевезення вантажів на короткі відстані; тягачі, використовувані на залізничних платформах, їх частини: транспорті вантажні засоби: електричні - код 87.09.11, інші - код 87.09.19.

Порівняльний аналіз групи 87 та описів кодів 87.04. і 87.09 дає підстави для висновку, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності включає, як окремі товари автомобілі вантажні та транспортні засоби вантажні, самохідні, що не є автомобілями. При цьому ознака щодо використання транспортних засобів вантажних, самохідних, на заводах, складах, у портах для перевезення вантажів на короткі відстані стосується саме їх технічних характеристик, які обумовлюють таке їх використання, а не фактичне використання в залежності від цілей діяльності їх власника.

Державна митна служба України, яка відповідно до митного законодавства має право відносити товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, неодноразово давала роз'яснення щодо класифікації товарної позиції 84 07 "Автомобілі вантажні".

Так, згідно з листом Державної митної служби від 11 квітня 2000 року № 11/3-3273 до товарної позиції 8704 "автомобілі вантажні" включаються самоскиди, тобто транспортні засоби міцної конструкції з кузовом, який перекидається або відкривається днищем вниз та призначений для перевезення ґрунту, породи та інших матеріалів. Ці автомобілі можуть мати жорстке або шарнірне шасі, як правило обладнані колесами для руху по бездоріжжю та можуть пересуватися по м'якому ґрунту. До цієї товарної групи входять як важкі так і легкі самоскиди.

Крім того, Методичними рекомендаціями щодо класифікації згідно з вимогами УКТЗЕД моторних транспортних засобів (додаток до листа Державної митної служби України від 16.05.2011 р. N 11.1/2-16/7598-ЕП), передбачено, що автомобілі - самоскиди товарної підпозиції 8704 10 за УКТЗЕД призначені для використання на бездоріжжі (поза межами доріг загального користування), а саме: для вивезення породи з місць відкритої розробки корисних копалин у кар'єрах; для вивезення вугілля, руди, породи у шахтах, рудниках, тунелях; для перевезення будівельних матеріалів - піску, гравію та інших матеріалів при будівництві доріг, аеропортів, портів тощо. Рух таких автомобілів - самоскидів по дорогах загального користування заборонений, внаслідок масово-габаритних або швидкісних обмежень, конструктивних особливостей. Ці самоскиди використовують для транспортування вантажу на невелику відстань.

Відповідно до статей 82, 86 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, і не має для суду наперед встановленої сили. Поряд з іншими документами, що характеризують товар, він носить лише довідково-інформаційний характер.

Таким чином автомобілі "БелАЗ" є об'єктом оподаткування на загальних підставах, оскільки класифікуються в товарній позиції 8704 "автомобілі вантажні", а тому податкове повідомлення-рішення №0000752342 від 13.07.2011 року є правомірним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

А суд, згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З врахуванням зазначених обставин, норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що представниками відповідача правомірність своїх дій доведена, останні діяли в межах повноважень та спосіб передбачений Конституцією та законами України, оскаржувані рішення прийняті на підставі та на виконання вимог чинного законодавства, як наслідок виявлених порушень законодавства, а відповідно в задоволені позову слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 7 -12, 17, 18, 70, 71, 86, 159 -163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Нігинський кар'єр" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 07 грудня 2012 року

Суддя/підпис/О.О. Михайлов"Згідно з оригіналом" Суддя О.О. Михайлов