Постанова № 28500038, 12.12.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2012 р. 10 год.38 хв.Справа № 2а- 3342/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Бутенко Д.В., представника відповідача Коренка Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Агрофірма Рубанівська" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсними висновків акту перевірки та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Дочірнє підприємство "Агрофірма Рубанівська" (позивач) звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Каховської ОДПІ Херсонської області ДПС від 12.04.12 № 0000062301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 28937 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 7234 грн. 25 коп. Позивач зазначає в позові про те, що висновок податкової інспекції про відсутність доказів перевезення товарно-матеріальних цінностей спростовується наданими на перевірку товарно-транспортними накладними. Є належним чином оформлені податкові накладні та інші документи - платіжні доручення, накладні. Оприбуткування придбаних товарів відображено в бухгалтерському обліку. ДПІ не мало право на проведення перевірки, оскільки не надсилало запиту про надання документів. Звертає увагу на відсутність судових рішень про нікчемність правочинів.

В подальшому позивач збільшив позовні вимоги та просить також визнати недійсними висновки акту перевірки від 27.03.12 № 001/220/30070145 щодо заниження ПДВ на суму 28937 грн. за вересень 2010 року, завищення від'ємного значення суми ПДВ на 90314 грн. за листопад 2010 року - серпень 2011 року, вчинення правочинів з ТОВ "Южнефть", які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Каховська об'єднана державна податкова інспекція Херсонської області ДПС (відповідач) заперечує проти позову, мотивуючи тим, що платником надані товарно-транспортні накладні, оформлені неналежним чином, що свідчать про транспортування дизельного пального. Відсутні документи, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до покупця, а також документи, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ. Операції із придбання не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався. Також зазначає, що представлені на перевірку видаткові та податкові накладні на придбання дизельного пального та бензину внаслідок неналежного оформлення не мають юридичної сили та доказовості.

Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

ДП "Агрофірма Рубанівська" ТОВ "Група компаній "Содружество" зареєстровано як юридична особа 12.02.2001, як платник податків знаходиться на обліку у Великолепетиському відділенні Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області, зареєстровано платником спеціального режиму ПДВ з 01.01.09 по виду діяльності вирощування зернових та технічних культур, надання послуг у рослинництві та інше.

Фахівцями Великолепетиського відділення Каховської об'єднаної податкової інспекції Херсонської області державної податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка Дочірнього підприємства "Агрофірма Рубанівська" ТОВ "Група компаній "Содружество" з питань дотримання вимог податкового законодавства за вересень, листопад 2010 року, лютий, червень, липень, серпень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Южнефть", результати якої оформлено в акті від 27 березня 2012 року № 001/220/30070145. Підставою для проведення перевірки зазначено надання відповіді на запит МДПІ від 10.02.12 № 66/10/23-021 не в повному обсязі та отримання акту перевірки ТОВ "Южнефть" (п. 78.1.1 ст. 78 ПКУ). Перевіркою встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суми податкового кредиту по правочинах, які є нікчемними здійснених з ТОВ "Южнефть", всього в сумі 119251 грн., в тому числі по періодам за вересень 2010 року на суму 28937 грн., за листопад 2010 року на суму 14367 грн., за лютий 2011 року на суму 17333 грн., за червень 2011 року на суму 18167грн., за липень 2011 року на суму 22876 грн., за серпень 2011 року на суму 17571 грн.

Також виявлено порушення пп. 7.4.1, 7,4,5 п. 7.4 ст. 7, ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ДП "Агрофірма Рубанівська" завищило суму податкового кредиту всього в сумі 119251 грн., в тому числі за вересень 2010 року на суму 28937 грн., за листопад 2010 року на суму 14367 грн., за лютий 2011 року на суму 17333 грн., за червень 2011 року на суму 18167 грн., за липень 2011 року на суму 22876 грн., за серпень 2011 року на суму 17571 грн., в результаті чого:

- занижено суму ПДВ, що залишається у розпорядженні даного підприємства, неправомірно (необґрунтовано) застосовано пільгу з податку на додану вартість та використано платником суму ПДВ, що не сплачена до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги по взаємовідносинах з ТОВ "Южнефть" на суму 28937 грн. за вересень 2010 р.;

- завищило суму ПДВ (від'ємне значення, р. 18.2 декларації) на 90314 грн., в тому числі за листопад 2010 року на суму 14367 грн., за лютий 2011 р. на суму 17333 грн., за червень 2011 р. на суму 18167 грн., за липень 2011 р. на суму 22876 грн., за серпень 2011 року на суму 17571 грн.

За висновками перевірки Каховською ОДПІ Херсонської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.12 № 0000062301 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 28937 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 7234 грн. 25 коп.

Податкова інспекція встановила, що одним із постачальників дизпалива позивачу було ТОВ "Южнефть", м. Херсон, з яким укладено договір про поставку нафтопродуктів від 06.09.10 № 090, господарські операції з яким позивач відображав в декларації з ПДВ (скороченої) по операціях з продажу продукції, робіт, які відносяться до спеціального режиму оподаткування. Загальна вартість палива склала 715505 грн. 02 коп., в т.ч. ПДВ 119250 грн. 83 коп., господарські операцій оформлені видатковими накладними, розрахунки проведені в безготівковій формі, операції відображені в бухгалтерському обліку.

В акті перевірки зазначено про ненадання на перевірку журналу видачі довіреностей. Цей висновок позивач не спростовує.

Крім того, надані на перевірку товарно-транспортні накладні, які підтверджують перевезення палива від ТОВ "Южнефть", на думку податкової інспекції, оформлені неналежним чином, відсутні відмітки відправника товару та його одержувача.

ДПІ при проведені перевірки використала акт ДПІ у м. Херсоні від 26.12.2011 №4488/23-3/36838342 про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Южнефть", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.11.09 по 30.09.11 (наданий відповідачем в судове засідання), зміст якого свідчить, що постачальниками ТОВ "Южнефть" в спірних періодах були:

ТОВ "Плат - Маш" (не подана декларація з ПДВ за серпень 2010 року),

ПП "Альгіріс" (відсутнє за юридичною адресою, відсутні основні фонди),

ТОВ "Велена В" (визнано банкрутом 05.01.11, скасовано державну реєстрацію 28.03.11, відсутні основні фонди),

ПП КФ "Зернопластгрейд" (відсутні основні фонди, формувало податковий кредит за рахунок фіктивних фірм),

ТОВ "ТД Паладіум" (відсутні умови для здійснення господарської діяльності).

При перевірці з'ясовано, що операції із поставки не мали реальний характер, а отже, є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача". Товар, придбаний ТОВ "Южнефть" по нікчемним угодам, було реалізовано покупцям, одним із яких є ДП "Агрофірма Рубанівська", загальна сума ПДВ склала 119250,83 грн., в тому числі у вересні 2010 року - 28936,84 грн., у листопаді 2010 року - 14366,67 грн., у лютому 2011 року - 17333,33 грн., у липні 2011 року - 22876,50 грн., у серпні 2011 року - 17570,83 грн. Враховуючі вищевикладене, податкова інспекція дійшла до висновку, що угоди підприємства ТОВ "Южнефть" є нікчемними як по постачальникам, так і по покупцям.

Позивачем надано суду копії первинних бухгалтерських та податкових документів, виписаних ТОВ "Южнефть", які містять підписи діючого на той час директора ТОВ ОСОБА_3, податкові накладні оформлені головним бухгалтером ОСОБА_4 Позивач надав суду копії ТТН на нафтопродукти, які були предметом дослідження при проведенні перевірки позивача, зі змісту ТТН вбачається, що замовником транспорту є ТОВ "Южнефть", перевізником ФОП ОСОБА_5

Згідно витягу з ЄДРПОУ ТОВ "Южнефть" знаходиться в стадії банкрутства.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, визначався на момент вчинення правочинів Законом України "Про податок на додану вартість" та Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Підпунктом 7.4.5 вказаного пункту забороняється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) - чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ визначено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічні правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 ПКУ. Зокрема, пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПКУ).

Разом з тим для позивача були передбачені особливості оподаткування, а саме п. 8-1.2 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" , який передбачав, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

При встановленні наявності чи відсутності факту реальності здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ "Южнефть" у період вересень 2010 року - серпень 2011 року, наявності чи відсутності документів на їх підтвердження у відповідності до вимог чинного законодавства суд взяв до уваги наступне. Придбання палива відповідає основній діяльності позивача по вирощуванню сільськогосподарської продукції. З акту перевірки та наданих податкових накладних, платіжних документів, видаткових накладних вбачається, що податкова інспекція не виклала зауважень до первинних документів позивача, в реєстрі податкових накладних відображено в повній мірі наслідки по здійсненим операціям позивача з ТОВ "Южнефть". Податкові накладні, видані позивачу ТОВ "Южнефть", відповідно до вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ПКУ, видані платником ПДВ, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженою особою. Доказів того, що підписи на податкових накладних та інших документів є підробленими, суду не надано. Також в акті перевірки відсутні зауваження до ведення бухгалтерського обліку.

Щодо транспортування ПММ, то суд вважає, що посилання відповідача на неналежне оформлення товарно-транспортних накладних на підтвердження факту поставки товару до покупця не є беззаперечною умовою для того, щоб визначати незаконність віднесення суб'єктом господарювання до податкового кредиту сплаченого ПДВ у витратах з придбання товару. Договір купівлі-продажу товару не є договором про перевезення вантажу, у зв'язку з чим його виконання не обов'язково має бути підтверджене товарно-транспортними накладними. Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, товарно-транспортні накладні є єдиним юридичним документом обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для проведення розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що зокрема регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу, тобто, в даному випадку дані відносини стосувались лише перевізника ПП Небескул та ТОВ "Южнефть". Таким чином, для проведення податкового обліку купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей товарно-транспортні накладні не є обов'язковими, оскільки не мають силу бухгалтерського документа. Крім того, суд вважає, що реальність перевезення дизпалива можливо було б перевірити шляхом проведення перевірки (зустрічної звірки) перевізника - ФОП ОСОБА_5, але доказів такої перевірки суду не надано.

Суд критично оцінює акт ДПІ у м. Херсоні від 26.12.2011 №4488/23-3/36838342 про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Южнефть", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.11.09 по 30.09.11, який не містить будь-яких зауважень відносно податкового та бухгалтерського обліку даного платника, в ньому наводяться відомості перевірок контрагентів підприємства, які свідчать про наявність порушень в діяльності постачальників ТОВ "Южнефть", а не самого платника. Ці докази суду не надані.

Відповідач так і не пояснив суду причин, за яких не було притягнуто до відповідальності керівника та головного бухгалтера ТОВ "Южнефть" за незаконну, на думку ДПІ, діяльність такого підприємства, суду не надано навіть їх пояснення щодо вчинення правочинів з позивачем.

Податковий орган при визначені права платника податку на формування податкового кредиту зобов'язаний керуватись лише тими обставинами, які мали місце та мали бути відомими платникові під час здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Діючим законодавством України не передбачена можливість отримання покупцем товарів про стан оподаткування постачальника, його виробничі потужності, та наявність ресурсів для здійснення господарських операцій, стан сплати податків. Обов'язок стосовно контролю за оподаткуванням суб'єктів господарювання покладений на податкові органи, а не на покупця товарів. Податкова інспекція не довела факту обізнаності керівників ДП "Агрофірма Рубанівська" з викладеними в акті перевірки ТОВ "Южнефть" обставинами діяльності останнього.

Суд також вважає висновки податкової служби щодо недійсності правочинів укладених між позивачем та ТОВ "Южнефть" необґрунтованими, оскільки частинами 1 та 5 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемними правочини). У цьому разі визнання такою правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Таким чином до правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, відносяться правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. В усіх інших випадках недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи після повного та всебічного судового розгляду. Про недійсність правочинів ухвалюється судове рішення.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Належне встановлення умислу можливе лише в межах кримінального процесу. Доказом вини може бути вирок суду постановлений у кримінальній справі або інше судове рішення, яке підтверджує вину особи. Разом з тим, акт перевірки не тільки не містить посилань на вищезазначені обставини, а й не доводить умислу посадових осіб ТОВ "Южнефть" на порушення публічного порядку, не пояснює, в чому саме таке порушення полягає. Суду не надано вироку відносно керівника ТОВ "Южнефть". Доводи відповідача щодо відсутності основних фондів, трудових ресурсів та транспортних засобів у контрагента позивача ТОВ "Южнефть", що не може бути взято за основу визнання правочинів недійсними чи нікчемними. ДПІ не довела суду, що сторони уклали формальний договір, на виконання якого склали формальні документи, що фактичного виконання договору не відбулось. Сам факт сплати позивачем коштів за продукцію через установи банків, факт подальшого використання продукції в господарській діяльності, проти якого податкова інспекція не заперечує, вже є ознакою того, що правочини не є нікчемними або фіктивними. Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актами перевірок, які фіксують суб'єктивну думку державного податкового ревізора-інспектора. Жодним нормативним актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства.

Беручи до уваги викладене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо підтвердження неправомірності дій податкового органу щодо визнання в акті перевірки нікчемним угоди з ТОВ "Южнефть".

Крім того, судом встановлено, що відповідачем допущені порушення чинного законодавства при формуванні податкового повідомлення-рішення. За податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, та виявлені після 01.01.2011, може бути застосовано відповідальність, передбачену цим Кодексом, у тому разі, якщо їх склад є тотожним зі складом правопорушення, визначеним Податковим кодексом України.

Позивачу була збільшена сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість по скороченій декларації на 28937 грн. (за вересень 2010 року) та застосована відповідальність у вигляді штрафу в сумі 7234 грн. 25 коп. відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ, який встановлює, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Поняття податкового зобов'язання визначено в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Діючий на час скоєння порушення Закон України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у статті 17 встановив штрафні санкції за порушення податкового законодавства, передбачивши, зокрема, штраф за заниження, недоплату податкового зобов'язання. Пункт 1.2 ст. 1 Закону № 2181-III тлумачив поняття "податкове зобов'язання" - як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

В даному випадку позивач в 2010 році не мав податкового зобов'язання в розумінні Закону № 2181, оскільки не сплачував кошти до бюджету, а використовував суму позитивної різниці між задекларованими в скороченій декларації зобов'язаннями та кредитом на власні виробничі потреби. Податкова інспекція проігнорувала статус позивача як платника спеціального режиму ПДВ, який означає звільнення сільськогосподарського підприємства від обов'язків сплати цього податку до бюджету, сума податку, отримана сільськогосподарським підприємством, повністю залишається у власності сільськогосподарського підприємства, не підлягає сплаті (стягненню) до бюджету в межах норм цього Закону та використовується для відшкодування сум податків на додану вартість, сплачених (нарахованих) таким сільськогосподарським підприємством на ціну виробничих факторів, а також для інших цілей.

У вересні 2010 року, тобто в періоді заниження ПДВ на суму 28937 грн., діяли норми Закону № 2181-III, які не передбачали відповідальності за таке порушення, як заниження позитивного значенні різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в спецдекларації (скороченій). Фактично відповідач притягнув позивача до відповідальності за правопорушення, які на час їх вчинення не вважалися такими та не були карані. Правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке було чинним на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи. При цьому слід ураховувати, що відповідно до частини другої статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Це підтверджується тією обставиною, що в акті перевірки податкова інспекція не зазначає який саме нормативний акт кваліфікує дії позивача як порушника податкового законодавства.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені до набуття чинності Податкового кодексу України, можуть бути застосовані лише в тому разі, якщо склад правопорушень, визначених Податковим кодексом України, та склад правопорушень, визначених попереднім законодавством, збігаються.

Посилання позивача на неотримання запиту від ДПІ та на відсутність підстав для проведення позапланової перевірки суд не приймає до уваги, оскільки посадових осіб ДПІ було допущено до перевірки, отже, позивач вважав таку перевірку легітимною.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню з Державного бюджету в повному обсязі. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов Дочірнього підприємства "Агрофірма Рубанівська" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби від 12.04.2012 № 0000062301.

Визнати неправомірними висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки від 27.03.2012 № 001/220/30070145 Каховської ОДПІ ХО ДПС по визнанню нікчемними правочинів з ТОВ "Южнефть", завищення суми податкового кредиту на 119251 грн. за вересень 2010р. - серпень 2011 р.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь ДП "Агрофірма Рубанівська" (вул. Космонавтів, 29, с. Рубанівка, Великолепетиський район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 30070145) витрати по сплаті судового збору в сумі 361 (триста шістдесят одна) грн. 71 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 грудня 2012 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1