Постанова № 28499737, 09.01.2013, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 січня 2013 року Справа № 2а/1270/9424/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю з фізичних осіб в сумі 7365,06 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі № 17 від 27.01.2004 має у користуванні земельну ділянку площею 0,0621 га під вбудованим приміщенням магазину за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено довідкою з Управління держкомзему у м. Сєвєродонецьку Луганської області № 3790 від 08.10.2012. Додатковою угодою від 28.05.2008 внесено зміни до договору в частині встановлення орендної плати, відповідно до яких з 01.01.2008 орендна плата за земельну ділянку становить 14730,12 грн. на рік. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1227,51 грн. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідачем орендна плата не сплачувалась у зв'язку з чим ДПІ у м. Сєвєродонецьку винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0111741701 від 17.04.2012 на суму 7365,06 грн. Станом на 28.10.2012 вказаний борг не сплачено.

З метою стягнення податкового боргу позивачем виставлено відповідачу першу податкову вимогу № 1/1 від 10.02.2010 та другу податкову вимогу № 2/4 від 29.03.2010.

За таких обставин позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності (а.с.36).

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, правом надати заперечення на адміністративний позов не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.32, 35).

З огляду на положення ст.ст.122, 128 КАС України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності представника позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що між ОСОБА_1 та Сєвєродонецькою міською радою укладено договір оренди земельної ділянки № 17 від 27.01.2004, відповідно до якого відповідач є орендарем земельної ділянки площею 0,0621 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7-8).

28.05.2008 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди землі № 17 від 27.01.2004, відповідно до умов якої з 01.01.2008 орендна плата за земельну ділянку становить 14730,12 грн. на рік. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1227,51 грн. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (а.с.9).

З облікової картки платника - ОСОБА_1 вбачається, що за відповідачем станом на 01.09.2012 обліковується податковий борг у розмірі 7365,06 грн. (а.с.25).

Вказаний борг виник відповідачем через несплату податкових зобов'язань, визначених платнику податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» № 0111741701 від 17.04.2012 (а.с.15).

Податкове повідомлення-рішення надсилалося відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням та повернулося до ДПІ у м. Сєвєродонецьку без вручення із зазначенням причини його невручення - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.20).

Вирішуючи позов по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, яким врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.9.1.10 п.9.1 ст.9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків та зборів.

Згідно ст.269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є користувачем земельної ділянки, а отже є платником плати за землю.

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно п.286.5 ст.286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У рази припинення права власності або користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Судом установлено, що через несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку за відповідачем утворився податковий борг у сумі 7365,06 грн., що підтверджено обліковою карткою платника.

Податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» № 0111741701 від 17.04.2012 ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання у сумі 7365,06 грн. (а.с.17).

З огляду на положення п.58.3 ст.58 ПК України, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення вручено ОСОБА_1 24.07.2012, що підтверджено зазначенням поштової служби у повідомленні про вручення (а.с.20).

Суду не надано доказів оскарження вказаного повідомлення рішення в адміністративному або судовому порядку.

Платник податків відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Сума податкового зобов'язання, визначена відповідачу податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» № 0111741701 від 17.04.2012, у добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Таким чином у судовому засіданні сума податкового боргу з орендної плати за землю, що обліковується за ОСОБА_1, знайшла своє документальне підтвердження.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 ст.95 ПК України).

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ст.6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ у м. Сєвєродонецьку відповідачу направлено першу податкову вимогу № 1/1 від 10.02.2010 (отримано відповідачем 17.02.2010) та другу податкову вимогу № 2/4 від 29.03.2010 (отримано відповідачем 09.04.2010) (а.с.21-22).

Оскільки податкові вимоги № 1/1 від 10.02.2010 та № 2/4 від 29.03.2010 є чинними (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги п.95.2 ст.95 ПК України.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не погашена, таким чином, судом позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: 93400, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь місцевого бюджету на р/р 33215815700080, код бюджетної класифікації 5013050500, одержувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку, код одержувача 37944909, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013 заборгованість з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 7365,06 грн. (сім тисяч триста шістдесят п'ять гривень шість копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяК.О. Пляшкова