Ухвала суду № 28498674, 24.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2998/12/0170/19

24.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Курапової З.І. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства "Кримські генеруючі системи"- Торосян Лола Абдухалиловна, довіреність № 21 від 06.10.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 15.05.12 по справі № 2а-2998/12/0170/19

за позовом Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" (вул. Монтажна, 1;вул. Набережна, 69 В,Сімферополь,Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95493; 95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.05.2012 року позовні вимоги державного підприємства «Кримські генеруючи системи» задоволені повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 22.02.2012 року № 000118151; стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Кримські генеруючі системи", судовий збір у розмірі 214,60 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на приписи п. 57,1 ст.57, ст. 75, п.87.1 ст.87 та п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, вказуючи, що зазначені положення Податкового кодексу України зобов'язують податковий орган зараховувати кошти, що сплачує платник податків у рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Порушення судом першої інстанції вимог податкового законодавства призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.10.12 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим державної податкової служби.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Апеляційним розглядом встановлено, що в січні 2012 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим здійснена камеральна (невиїзна) перевірка податкової звітності з податку на прибуток СП "Сімферопольська Теплоелектростанція", за результатами якої складений акт № 772/151 від 31.01.2012 р. Як зазначено в акті, камеральна перевірка здійснювалася за звітний податковий період 2008 року по розрахунку № 227774 від 10.12.2008р. платника податку на прибуток 24407249 СП «Сімферопольська теплоелектростанція». Так, по сплаті податку на прибуток у граничний термін -30.12.08р., сума 1988грн. сплачувалася частинами: 08.05.09р. -1912 грн., 15.08.11р. -20 грн., 16.11.11р. -56 грн.

Проведеною перевіркою податковим органом встановлено порушення СП "Сімферопольська Теплоелектростанція" термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.02.2012 року № 0001181501 про застосування до СП «Сімферопольська теплоелектростанція»штрафу у сумі 397 грн., в зв'язку з порушенням вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181-III від 21.12.2000 року та п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", та на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1988 грн., СП "Сімферопольська Теплоелектростанція" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % .

Як зазначено вище, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом на підставі п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181-III від 21.12.2000 року, а також п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

01.01.2011 р. набув чинності Податковий кодекс України, згідно з п.2 розділу 19 якого визнаються такими, що втратили чинність з 01.01.2011 р., зокрема, Закони України "Про систему оподаткування", "Про податок на додану вартість", а також "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами"№ 2181-III від 21.12.2000 р.

З 01.04.2011 р. втратив чинність Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином, на момент прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 22.02.2011 року № 000118151 про застосування до позивача фінансових санкцій, а саме п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181-III від 21.12.2000 року, а також п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", втратили чинність.

Розділ 20 Податкового кодексу "Перехідні положення" не передбачає можливість застосування в 2012 р. законодавчих актів, що втратили чинність.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1/99-рп надано роз'яснення про те, що ч. 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Застосування відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення норми, яка втратила чинність, суперечить засадам верховенства права, що передбачає, в першу чергу, суворе дотримання суб'єктами владних повноважень вимог чинного законодавства під час виконання останніми владних управлінських функцій при реалізації публічно-правового інтересу.

Окрім того, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи платіжним дорученням № 681 від 08.05.2009 року позивачем був сплачений податок на прибуток за 1 квартал 2009 року. ДПІ в м. Сімферополі у 2009 році ця сума була розподілена у погашення податкового боргу.

До набуття чинності Податковим кодексом України відносини у податковій сфері регулювалися Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181-III від 21.12.2000 року. Згідно зазначеному Закону, а також відповідно до ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" податковий орган не мав права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, тобто зараховувати сплачені платником суми податкових зобов'язань у зарахування податкового боргу, якщо платник податків визначив призначення платежу.

Системний аналіз норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинним на 2009 рік) та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету. У зв'язку з вищевикладеним вказані дії відповідача були оскаржені позивачем до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.11.2009 року по справі № 2а-9821/09/8/0170 було визнано протиправними дії ДПІ в м. Сімферополі щодо здійснення розподілу суми, сплаченої згідно вищевказаного платіжного доручення у розмірі 1912 грн. у погашення податкового боргу та пені, та зобов'язано відобразити в картці особового рахунку платника податків СП Сімферопольська ТЕЦ суму 1912 гривень, як сплату податку на прибуток за 1 квартал 2009 року. Вказана постанова суду залишена без змін Ухвалою Севастопольського адміністративного суду від 12.04.2010 року.

Згідно приписів ч. 5 ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств , установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що ДПІ в м. Сімферополі не мала права в акті від 02.02.2012 року № 25/3/10/115 розподіляти суму 1912 грн., сплачену позивачем платіжним дорученням від 08.05.2009 року № 681, у погашення податкового боргу, оскільки дана сума мала бути відображена в картці особового рахунку платника податків відповідно до рішення суду від 11.11.2009 року по справі № 2а-9821/09/8/0170 як сплата податку на прибуток за 1 квартал 2009 року.

Це також стосується сум, сплачених позивачем платіжними дорученнями № 3959 від 15.08.2011 року у розмірі 20,00 грн. ( з призначенням платежу "сума авансового внеску при виплаті дивідендів за 2 квартал 2011 року") та платіжним дорученням № 4353 від 16.11.2011р. -56,00 грн. (з призначенням платежу "сума авансового внеску на частину чистого прибутку за 3 квартал 2011 року").

Як визначено пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилкою та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Крім того, податковий борг платника податків з відповідного платежу підлягає погашенню за рахунок надміру сплаченої суми грошового зобов'язання з цього податку, але за наявності згоди (заяви) такого платника податків на таке зарахування.

Доказів, які б свідчили про надмірну сплату позивачем суми грошового зобов'язання з податку на прибуток або надмірно сплачену суму інших платежів судом не добуто. Сплата податку у порушення граничних термінів із зазначенням призначення такого платежу не є тотожною надміру сплаченим сумам.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.03.2004 за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо невідповідності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.12 по справі № 2а-2998/12/0170/19 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис З.І.Курапова

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна