Рішення № 28496894, 04.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.01.13 р. Справа № 5006/44-17/2012-5009/3300/12

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, ЄДРПОУ 00131268

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада», м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 32442714

про: розірвання договору та стягнення 19024,11 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Снігаренко Н.Ю. - за довіреністю № 19-13«Д» від 31.12.2012р.

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада» про розірвання договору про постачання електричної енергії № 7496 від 28.05.2008р. та стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 19 024,11 грн., з яких: сума основного боргу - 17 845, 66 грн. за період грудень 2011р. - червень 2012р. та донараховані на суму невчасного виконання грошових зобов'язань за розрахунковий період серпень 2011р. - червень 2012р., інфляційні втрати у розмірі 41,85 грн., 3% річних у розмірі 190,49 грн., пеня у розмірі 946,11 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 124 Конституції України, ст.ст.188, 193, 216-218, ч.3 ст.343 Господарського кодексу України, ст.ст. 611, 625, 651 Цивільного кодексу України, рішення Конституційного суду України від 09.07.2002р., ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, практикою Вищого господарського суду України.

На підтвердження позовних вимог надано у копіях договір про постачання електричної енергії № 7496 від 28.05.2008р. з додатками та додатковими угодами, акти приймання-передачі електроенергії за період серпень 2011р. - червень 2012р., відповідні рахунки, платіжне доручення № ПН1085С від 07.12.2011р., банківську виписку, розрахунок позовних вимог та статутні документи підприємства.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмового відзиву по суті спору не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у відповідності до Інструкції з діловодства в господарських судах України і вважається повідомленим належним чином.

Суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду спору по суті, неявка відповідача такому розгляду не перешкоджає, тому справа розглядається за наявними доказами згідно ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 7496 від 28.05.2008р. (т.2 а.с.95), за умовами якого постачальник зобов'язався продавати споживачу для забезпечення потреб його електроустановок електроенергію, а споживач - оплачувати вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору. Згідно п. 2.3.4 та п. 2.3.5 договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», № 5 «Порядок розрахунків» та № 6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії». Згідно з п.10 додатку № 5 «Порядок розрахунків» розрахунки за електроенергію здійснюються споживачем грошовими коштами у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3 % річних з простроченої суми; сума грошового зобов'язання повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції (п.4.2.1 договору).

Цей договір укладено сторонами до 28.05.2009р. та обумовлено, що договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць за закінчення строку його дії жодною зі сторін не буде заявлено про припинення цього договору або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному чинним законодавством (п.9.4 договору.)

Матеріали справи свідчать, що позивач передав, а відповідач прийняв без заперечень у серпні 2011р. активної електроенергії на суму 339,26 грн., у вересні 2011р. - активну електроенергію на суму 663,56 грн., у жовтні 2011р. - активну електроенергію на суму 1117,39 грн., у листопаді 2011р. - активну електроенергію на суму 1445,70 грн., у грудні 2011р. - активну електроенергію на суму 1413,96 грн., у січні 2012р. - активну електроенергію на суму 3114,30 грн., у лютому 2012р. - на суму 5073,64 грн., у березні 2012р. - 3885,49 грн., у квітні 2012р. - 3505,00 грн., у травні 2012р. - 182,04 грн., у червні 2012р. - 671,23 грн., що підтверджується наявними актами приймання-передачі (т.1 а.с.27-73)

Позивач також виставляв відповідачу відповідні рахунки на оплату, які відповідачем отримувались (т.1 а.с.74-84, т.2 а.с.83). Так, рахунок за серпень отримано відповідачем 02.09.2011р., рахунок за вересень 2011р. отримано відповідачем 04.10.2011р., рахунок за жовтень 2011р. - 03.11.2011р., рахунок за листопад 2011р. - 01.12.2011р., рахунок за грудень 2011р. - 04.01.2012р., за січень 2012р. - 02.02.12р., за лютий 2012р. - 02.03.2012р., за березень 2012р. - 03.04.2012р., за квітень 2012р. - 04.05.2012р, за травень 2012р. - 04.06.2012р., за червень 2012р. - 03.07.2012р. Всього на суму 21 411,57 грн.

Як вбачається, відповідач 31.10.2011р. перерахував позивачу 1002,82 грн. за активну електроенергію по рахунку за вересень 2011р. (т.3 а.с.6) та платіжним дорученням № ПН1085С від 07.12.2011р. - 1117,39 грн. по рахунку за жовтень 2011р. (т.2 а.с.77). Інших доказів проведення відповідачем оплати за спірним договором сторонами не надано.

За поясненнями позивача, станом на момент звернення до суду з цим позовом сума основного боргу за спожиту протягом грудня 2011р. - червня 2012р. електроенергію склала 17 845,66 грн.

Згідно статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

Договір про постачання електричної енергії № 7496 від 28.05.2008р. за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 ст.193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено і відповідачем не спростовано наявність боргу за спожиту протягом грудня 2011р. - червня 2012р. активну електроенергію у розмірі 17 845,66 грн., то вимоги в цій частині підлягають задоволенню як обґрунтовані.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч.2 ст.193, ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст.549 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 ГК України.

Сторони у договорі визначили, що розрахунки за електроенергію здійснюються споживачем грошовими коштами у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку (п.10 додатку № 5 до договору «Порядок розрахунків»). За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3 % річних з простроченої суми; сума грошового зобов'язання повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції (п.4.2.1 договору).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається, позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 946,11 грн. виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, у тому числі: по рахунку за серпень 2011р. - за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р.; по рахунку за вересень 2011р. - за період з 12.10.2011р. по 31.10.2011р.; по рахунку за жовтень 2011р. - за період з 11.11.2011р. по 30.11.2011р.; по рахунку за грудень 2012р. - за період з 13.01.2012р. по 12.07.2012р.; по рахунку за січень 2012р. - за період з 10.02.2012р. по 31.07.2012р., по рахунку за лютий 2012р. - за період з 13.03.2012р. по 31.07.2012р.; по рахунку за березень 2012р. - за період з 11.04.2012р. по 31.07.2012р.; по рахунку за квітень 2012р. - за період з 15.05.2012р. по 31.07.2012р.; по рахунку за травень 2012р. - за період з 12.06.2012р. по 31.07.2012р.; по рахунку за червень 2012р. - за період з 11.07.2012р. по 31.07.2012р., а також 3% річних у загальному розмірі 190,49 грн. за той же, період, що і для пені.

Крім того, позивачем заявлена до стягнення сума індексу інфляції від простроченої суми боргу, нарахованих за період з 01.11.2011р. по 31.03.2012р. у сумі 41,85 грн.

Господарський суд вважає, що порядок нарахування позивачем пені відповідає нормам чинного законодавства, зокрема ч.3 ст.549 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 ГК України. Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою програмного комплексу «Законодавство» суд дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 934,45 грн.

Перевіривши за допомогою програмного комплексу «Законодавство» наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, суд вважає його арифметично помилковим. Підрахувавши за допомогою програмного комплексу «Законодавство» розмір 3% річних та інфляційних виходячи з визначеного позивачем періоду розрахунку за кожним рахунком окремо суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню розмір 3% річних у загальній сумі 186,03 грн. та інфляційні у загальній сумі 31,99 грн.

Щодо вимог позивача про розірвання договору про постачання електричної енергії № 7496 від 28.05.2008р. суд зазначає наступне.

Відносини у сфері укладення договорів про постачання електроенергії врегульовані Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996, №28 «Про затвердження Правил користування електричною енергією», ст.ст. 651, 652, 714 ЦК України.

Правила користування електричною енергією розроблені органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є актом цивільного законодавства в розумінні статті 4 Цивільного кодексу України та регулюють спірні взаємовідносини сторін поряд з нормами вищезазначених Кодексів та Законом України „Про електроенергетику". Пунктом 5.23 цих правил встановлено, що зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.

Приписами ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства у їх сукупності суд прийшов до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту істотного порушення відповідачем умов договору, що завдало позивачу значних збитків, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Згідно із статтями 4-3, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, а господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Господарський суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази в сукупності, що відображуються в судовому рішенні. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада», м. Запоріжжя, про розірвання договору про постачання електричної енергії № 7496 від 28.05.2008р. та стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 19 024,11 грн., з яких: сума основного боргу - 17 845, 66 грн. за період грудень 2011р. - червень 2012р. та донараховані на суму невчасного виконання грошових зобов'язань за розрахунковий період серпень 2011р. - червень 2012р., інфляційні втрати у розмірі 41,85 грн., 3% річних у розмірі 190,49 грн., пеня у розмірі 946,11 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада» (69057, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 158, ЄДРПОУ 32442714) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84106, м. Горлівка, пр-т. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) 17 845, 66 грн. основного боргу, пеню у сумі 934,45 грн., 3% річних у сумі 186,03 грн., інфляційні у сумі 31,99 грн. та 2678,83 грн. - судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.01.2013р.

Суддя Величко Н.В.