Ухвала суду № 28495, 05.07.2006, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"05" липня 2006 р. Справа №3/95

За позовом Сокирянська об'єднана державна податкова інспекція

до Мале приватне підприємство "Віал"

про визнання недійсними угод

Суддя Бабак Людмила Миколаївна

Представники:

позивача Швець О.І.

відповідача не з'явився

в засіданні приймали участь

СУТЬ СПОРУ:

Сокирянська об’єднана державна податкова інспекція м. Сокиряни Чернівецької області звернулася з позовом до МПП "Віал" м. Сокиряни та приватного підприємства "Альмір" м. Київ про визнання недійсними угод.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що при проведенні планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства МПП "Віал" за період з 01.04.2004 року по 30.09.2005р. встановлено, що в квітні - червні 2004 року між МПП "Віал" та ПП "Альмір" були укладені усні договори на придбання товарно-матеріальних цінностей.

При визначенні законності віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях, проведених на підставі даних усних договорів, у ході проведення зустрічної перевірки, було встановлено, як вважає позивач, що ПП "Альмір" має ознаки "фіктивності".

Зокрема, рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 24.11.2004 року визнано недійсним установчі документи ПП "Альміра" з дати його державної реєстрації та свідоцтво № 36091286 від 05.02.2004 року про реєстрацію платника ПДВ ПП "Альмір" з 12.03.2004 року. Оскільки установчі документи останнього визнано судом недійсними з дати реєстрації, то всі угоди, робить висновок позивач, які вчинялися, є недійсними і такими, що завідомо суперечна інтересам держави і суспільства.

Далі позивач пояснив, що виконавець (ПП "Альмір") зобов’язаний був здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, який був сплачений замовником при прийнятті виконаних послуг, оскільки відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.1997 року податкове зобов’язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

З другого боку, продовжує позивач, у замовника (МПП "Віал"), після оплати послуг, виникає право на податковий кредит звітного періоду, який відповідно до пункту 7.4.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.1997 року, складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Пунктом 7.4.5 статті 7 Закону № 168/97 не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Отже, робить висновок позивач, не можуть підтверджувати право на податковий кредит документи, які суперечать вимогам чинного законодавства.

Але, ТОВ "Віал" скористалось неналежними документами та включило суми сплачені в ціні виконаних робіт до податкового кредиту, чим незаконно зменшило собі податкове зобов’язання по ПДВ на суму 18672,92грн. у деклараціях по податку на прибуток за ІІ квартал 2004 року незаконно віднесло до складу валових витрат 111441,11грн. як вартість товарів, отриманих за недійсними угодами.

Все вищезазначене, на думку позивача, підтверджує умисел обох підприємств на ухилення від оподаткування, а саме ПП "Альмір", яке не сплатило до державного бюджету податок на додану вартість, а також завищення податкового кредиту і збільшення валових витрат з боку МПП "Віал", що є доказом укладення усних договорів з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та підпадає під ознаки статей 207, 208 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні 05.07.2006 року встановлено наступне.

Від відповідача - МПП "Віал" - надійшла заява про перенесення слухання справи, оскільки підприємство бажає скористатися своїм правом на правову допомогу.

Представник позивача просить провадження у справі зупинити та надати йому можливість представити додаткові докази щодо державної реєстрації ПП "Альмір".

Надіслана судом відповідачу - ПП "Альмір" - ухвали про порушення провадження у справі, позовна заява та додані до неї документи повернулися відділенням зв’язку без вручення по причині відсутності адресата.

Проаналізувавши матеріали справи, правову ситуацію, що склалася, суд приходить до висновку, що провадження у справі слід зупинити до 04.09.2006 року.

При цьому позивач зобов’язується надати суду докази державної реєстрації ПП "Альмір", - умислу МПП "Віал" на укладення договорів з метою завідомо суперечній інтересам держави., а також уточнити, які саме усні договори позивач просить визнати недійсними.

МПП "Віал" представити пояснення стосовно предмету спору, правове обґрунтування своїх тверджень.

Керуючись пунктом четвертим частини другої статті 156, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, с у д -

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити клопотання сторін.

2. Зобов’язати позивача надати суду докази державної реєстрації відповідача - ПП "Альмір", умислу МПП "Віал" на укладання договорів з ПП "Альмір" з метою завідомо суперечній інтересам держави і суспільства, а також уточнити, які саме усні договори, позивач просить визнати недійсними.

3. Відповідачам надати пояснення стосовно предмету спору.

4. Участь представників сторін у судовому засіданні обов’язкова.

5. Слухання справи призначити на 04.09.2006 року на 11 годину, зупинивши провадження у даній справі до означеної дати.

6. Копії ухвали учасникам судового процесу надіслати рекомендова-ними листами з повідомленням про вручення.

Суддя Л.М. Бабак