Рішення № 28494281, 26.11.2012, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №2515/13441/2012

Провадження №2/2515/2077/2012

Рішення

Іменем України

26 листопада 2012 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.

при секретарі Ніколаєнко І. О.

з участю сторін: позивача ОСОБА_1, представника відповідача Пеклуха Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КЗОЗ «Менська центральна районна лікарня» про стягнення заборгованості по заробітній платі, індексації та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

08 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КЗОЗ «Менська центральна районна лікарня» про стягнення витрат на відрядження в сумі 4469,95 грн., індексації в сумі 432,05 грн. та моральної шкоди в сумі 1000 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до КЗОЗ «Менська центральна районна лікарня» на посаду лікаря - інтерна хірурга, згідно наказу № 48 від 31.07.2009 року. Згідно наказу № 107-00 від 31.07.2012 року, позивач був звільнений у зв'язку із закінченням інтернатури. Позивач стверджує, що відряджувані (добові, проїзд, оплата житла) з 26.11.2009 року по 28.02.2010 року у сумі 1480 гривень, з 01.03.2011 по 30.06.2011 року у сумі 1989 гривень, з 01.05.2012 року по 30.06.2012 року у сумі 1000 гривень, а також матеріальна допомога у розмірі 530 гривень згідно Постанови КМУ № 992 від 22.08.1997 року не виплачувались. Матеріальна допомога була виплачена лише в жовтні 2012 року. На даний час заборгованість становить 4469 гривень 95 копійок.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, послався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, в частині стягнення компенсації просив відмовити, оскільки витрати на відрядження не відносяться до заробітної плати.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до КЗОЗ «Менська центральна районна лікарня» на посаду лікаря - інтерна хірурга, згідно наказу № 48 від 31.07.2009 року. Згідно наказу № 107-00 від 31.07.2012 року, позивач був звільнений у зв'язку із закінченням інтернатури (а.с. 2-3).

Відповідно до довідки КЗОЗ «Менської центральної районної лікарні» від 30 жовтня 2012 року заборгованість по витратам на відрядження становить 4469,95 грн. (а.с. 4).

Згідно статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно статті 121 КЗпП України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

Таким чином, відповідач порушив права позивача на своєчасне отримання розрахунку при звільненні, передбачене ст.ст. 115, 116 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в сатині стягнення витрат на відрядження в сумі 4469,95 грн. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо стягнення компенсації в сумі 432,05 грн., задоволенню не підлягають як необґрунтовані, оскільки витрати на відрядження не відносяться до заробітної плати.

Щодо вимог про стягнення відшкодування завданої моральної шкоди, то визначаючи розмір грошового відшкодування суд виходить з того, що порушення прав позивача завдало шкоди його інтересам, змушувало докладати додаткових зусиль для організації свого життя, то такі вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 100 гривень. На думку суду такий розмір відшкодування буде адекватним завданій моральній шкоді.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави підлягають судові витрати в сумі 214 грн. 60 коп. судового збору.

Згідно приписів ст. ст.10, 11 ЦПК України справу розглянуто судом в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 83, 94, 116, 117, 121 КЗпП України, -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з КЗОЗ «Менська центральна районна лікарня» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 4469 (чотири тисячі чотириста шістдесят дев'ять) гривень 95 коп.

Стягнути з КЗОЗ «Менська центральна районна лікарня» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 100 (сто) гривень.

Стягнути з КЗОЗ «Менська центральна районна лікарня» судовий збір в сумі 214 гривні 60 копійок на р/р 31210206700004, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592 в ГУДК в Чернігівській області, одержувач: державний бюджет м. Чернігова.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Новозаводського

районного суду міста Чернігова Ю. К. Овсієнко