Вирок № 28492109, 02.10.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/5129/2012

В И Р О К

іменем України

"02" жовтня 2012 р.Дніпровський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарях Розгон А.В., Бутенко О.Г., Шморгун А.К.,

за участю прокурорів Клюге Л.М., Григоренко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, працюючого завідуючим гаражу державного спеціалізованого АТП «Держкомтелерадіо», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених за ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. ч. 1, 3 ст. 358 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. М-Половецьке Фастівського району Київської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, працюючого ПАТ «Лекс-Холдинг»механіком, інвалід 2 групи, чорнобилець I категорії, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 наказом Державного комітету інформаційної політики телебачення і радіомовлення України від 28.12.2000 року № 424-к було призначено на посаду директора АТП та згідно статуту АТП, трудового контракту № 39 від 26.11.01, він повинен керувати роботою підприємства, організувати роботу підприємства та нести персональну відповідальність за його діяльність; здійснювати керівництво всією поточною роботою підприємства; організувати і вести всі господарсько-фінансові операції відповідно до вимог статуту та чинного законодавства; підписувати від імені підприємства всі документи фінансового, майнового, розрахункового та кредитного характеру; забезпечувати високоприбуткову діяльність підприємства, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством майна, здійснювати передачу нерухомого майна з дозволу органу управління майном, тобто Державного комітету телебачення та радіомовлення України, інше. Обіймаючи зазначену вище посаду та виконуючи відповідно до своїх службових повноважень організаційно-розпорядчі функції, будучи службовою особою, одержав хабар у великому розмірі за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з вимаганням хабара, а також скоїв зловживання службовим становищем. ОСОБА_1 наказом АТП від 08.01.2004 року № 2 призначений на посаду головного інженера АТП та згідно посадової інструкції головного інженера АТП і статуту повинен керувати діяльністю технічних служб підприємства, контролювати результати їх роботи, стан трудової та виробничої дисципліни в підлеглих підрозділах; має право вносити пропозиції, які стосуються укладення договорів, трудових угод; представляти підприємство у вищестоящих органах як по технічним питанням , так і по всім іншим в межах своєї компетенції, а також за дорученням директора, повинен нести повну відповідальність за всю виробничу-господарську діяльність АТП наряду з директором підприємства; відповідати за технічний стан будівель та споруд, автотранспорту, обладнання, засобів механізації, інших видів виробничих фондів; у випадку відсутності директора, виконувати його функції; відповідно до наказу директора має право підпису на всіх документах фінансового та іншого характеру, інше. Обіймаючи зазначену вище посаду головного інженера Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства Держкомітету телебачення та радіомовлення України (далі АТП), виконуючи відповідно до своїх службових повноважень організаційно-розпорядчі функції, будучи службовою особою, одержав хабар у великому розмірі за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з вимаганням хабара, скоїв зловживання службовим становищем, а також вчинив підроблення та використання завідомо підробленого документа.

Так, у грудні 2006 р. приватні підприємці ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_4, маючи намір розпочати підприємницьку діяльність, пов"язану з наданням послуг по ремонту автомобілів, звернулись до директора АТП ОСОБА_2 та головного інженера підприємства ОСОБА_1 з приводу виділення і надання в користування приміщення на території АТП площею 300 квадратних метрів, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Туманяна, 15. Під час розмови, яка відбувалась в приміщенні АТП по вул. Туманяна, 15 в м. Києві, ОСОБА_2, використовуючи свої службові повноваження щодо ведення господарських операцій від імені АТП, використання закріпленого за підприємством майна, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 та сумісно з ним, поставив перед ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимогу надавати йому та ОСОБА_1 щомісячно хабар у розмірі 10 тис. грн. за виділення та користуванням приміщенням АТП площею 300 квадратних метрів. На початку січня 2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не маючи іншої можливості орендувати приміщення для ремонту автомобілів, вимушені погодитись на умови ОСОБА_2 і ОСОБА_1 щодо передачі їм хабара щомісячно в сумі 10 тис. грн.

04 січня 2007 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1, отримавши згоду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо давання хабара, діючи з корисливих мотивів та зловживаючи службовим становищем, виділили останнім приміщення АТП площею 300 квадратних метрів, яке вони в подальшому використовували для здійснення діяльності, пов'язаної з ремонтом автомобілів. У період з 4 по 7 січня 2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, знаходячись в службовому кабінеті директора АТП за адресою м. Київ, вул. Туманяна, 15, виконуючи поставлені перед ними вимоги ОСОБА_2 і ОСОБА_1, передали останнім частину обумовленої суми хабара - 5 тис. грн. за виділення та користування приміщенням АТП. У січні-березні 2007 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 продовжували користуватись приміщенням АТП, за що надавали ОСОБА_2 і ОСОБА_1 обумовлені ними суми хабарів. Так, ОСОБА_2 і ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні АТП за адресою м. Київ, вул. Туманяна, 15, діючи за попередньою змовою між собою та з корисливих мотивів, одержали від ОСОБА_3 і ОСОБА_4 наступні суми хабарів: у період з 30 по 31 січня 2007 року - 5 тис. грн. за користування приміщенням АТП в січні 2007 року; у період з 5 по 10 лютого 2007 року - 1 тис. доларів США за користування приміщенням АТП в лютому 2007 року; у період з 10 по 15 лютого 2007 року - 1 тис. доларів США за користування приміщенням АТП в лютому 2007 року; у період з 1 по 5 березня 2007 року - 1 тис. доларів США за користуванням приміщенням АТП в березні 2007 року; у період з 15 по 20 березня - 1 тис. доларів США за користування приміщенням АТП в березні 2007 року. Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за попередньою змовою, у січні-березні місяцях 2007 року отримали від ОСОБА_3 і ОСОБА_4 хабар у розмірі 10 тис. грн. та 4 тис. доларів США за виділення та користування ними приміщенням АТП в січні-березні 2007 року.

Оскільки, у квітні-травні 2007 року ОСОБА_3 не платила за користування приміщеннями АТП, 16 травня 2007 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 закрили на замок приміщення АТП, яким користувались ОСОБА_3 та ОСОБА_4, чим фактично зупинили роботу приватних підприємців. 04 червня 2007 і 06 червня 2007 у розмовах з ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які відбувалися на території Державного спеціалізованого АТП Держкомітету телебачення та радіомовлення України, розташованого у м. Києві по вул. Туманяна, 15, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 висунули вимогу, передати їм обумовлену раніше суму хабара за користування в період з 01 квітня 2007 року по 16 травня 2007 року приміщенням АТП, що складала 15 тис. грн.

Крім того, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою протиправного збагачення, висунули ОСОБА_3 вимогу про дачу особисто їм хабара у сумі 12 тисяч гривень за користування приміщеннями АТП в червні 2007 року та укладання відповідного договору, погрожуючи у разі відмови вжити завдяки своєму службовому становищу заходів щодо передачі приміщення АТП, яким вона користується, іншим особам, чим створили умови, при яких ОСОБА_3 була вимушена погодитись дати їм хабар, що мав складати 27 тис. грн., для досягнення бажаного результату.

08 червня 2007, близько 14 години, ОСОБА_2 і ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи у службовому кабінеті останнього за адресою: м. Київ, вул. Туманяна, 15, одержали від приватного підприємця ОСОБА_3 хабар у сумі 5 тисяч гривень і 4 тисячі 400 доларів США за користування останньою приміщенням АТП площею близько 300 кв. метрів у квітні - червні 2007 року для технічного обслуговування автомобільного транспорту та за укладання відповідного договору. У той же день, відразу після одержання хабара, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 були затримані працівниками ДДСБЕЗ МВС України. Під час огляду місця події у них було виявлено та вилучено 5 тисяч гривень і 4 тисячі 400 доларів США, які вони одержали від ОСОБА_3 як хабар. Таким чином ОСОБА_2 і ОСОБА_1 одержали від ОСОБА_3 і ОСОБА_4 хабар в розмірі 15 тис. грн. та 8400 доларів США (що згідно курсу НБУ становить 42 420 грн.). Усього ОСОБА_2 і ОСОБА_1 отримали хабар у великому розмірі на загальну суму 57420 грн.

Крім того, ОСОБА_2 обіймаючи посаду директора АТП, являючись службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі обов'язки, діючи з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, використовував надане йому службове становище всупереч інтересам служби, чим заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, у вигляді підриву авторитету органів державної влади, тобто скоїв зловживання службовим становищем. Так, згідно трудового контракту № 39 від 26.11.01 року ОСОБА_2 зобов'язаний забезпечувати високопродуктивну діяльність підприємства, ефективно використовувати і зберігати закріплене за підприємством майно; відповідно до статуту АТП -надавати в оренду виробничі та службові приміщення АТП лише за погодженням з органом Управління майном, тобто Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та Фондом Державного майна України. Також ОСОБА_1 обіймаючи посаду головного інженера АТП, являючись службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі обов'язки, діючи в з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, використовував надане йому службове становище всупереч інтересам служби, чим заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, у вигляді підриву авторитету органів державної влади, тобто скоїв зловживання службовим становищем. У грудні 2006 року приватні підприємці ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_4, маючи намір розпочати підприємницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг по ремонту автомобілів, звернулись до директора АТП ОСОБА_2 та головного інженера підприємства ОСОБА_1 з приводу виділення та надання в користування приміщення на території АТП площею 300 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Туманяна, 15. Під час розмови, яка відбувалась в приміщенні АТП по вул. Туманяна, 15 в м. Києві, ОСОБА_2, використовуючи всупереч інтересам служби своє службове становище і службові повноваження щодо ведення господарських операцій від імені АТП, використання закріпленого за підприємством майна, в порушення п. 5.1 Статуту Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства Державного комітету і радіомовлення України та ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" без оформлення у встановленому порядку договору оренди та погодження такого договору з органом Управління майном очолюваного ним АТП -Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та Фондом Державного майна України, надав у користування ОСОБА_3 і ОСОБА_4, приміщення на території АТП площею 300 квадратних метрів. За користування вказаними приміщеннями АТП ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вимагали у подружжя ОСОБА_4 щомісячний хабар у розмірі 10 тис. гривень. Протягом січні-травня 2007 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 користувалися приміщеннями АТП, не сплачуючи вказаному державному підприємству грошових коштів та без оформлення у встановленому порядку договору оренди, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам у вигляді підриву авторитету органів державної влади в особі Державного комітету телебачення та радіомовлення України.

Крім того, ОСОБА_1 вчинив підроблення та використання завідомо підробленого документа при наступних обставинах. Так, 08 лютого 2008 року від адвокатів АО «Незалежна київська адвокатська група»ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які захищали інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у даній кримінальній справі, підготовлено запит до АТП з приводу надання інформації щодо заборгованості приватного підприємця ОСОБА_3 перед АТП, який вони передали ОСОБА_1, а він 09 лютого 2008 року зареєстрував його в журналі реєстрації вхідної кореспонденції АТП під № 16. Після чого, у період часу з 09 лютого 2008 року по 11 лютого 2008 року ОСОБА_1, знаходячись в адміністративній будівлі АТП, що розташоване по вул. Туманяна, 15 у м. Києві, діючи з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, підготував відповідь на адвокатський запит, а також підробив довідку від 11.02.2008 року за № 13 щодо розрахунків з приватним підприємцем ОСОБА_3 Так, ОСОБА_1, діючи з метою штучного створення доказів своєї невинуватості у скоєнні інкримінованих йому злочинів, під час складання довідки від 11.02.2008 року за № 13 щодо розрахунків з приватним підприємцем ОСОБА_3 вніс до вказаної довідки завідомо неправдиві дані про те, що ОСОБА_3 внесла попередню оплату за використання приміщення за період з 17.05.2007 року по 31.05.2007 року в сумі 8025,13 грн., а за червень 2007 року - 16585,26 грн., незважаючи на те, що в період з 17.05.2007 року по 31.05.2007 року ОСОБА_3 не використовувала приміщення АТП, ніякого договору оренди не укладала, попередньої оплати за використання приміщення не вносила. Тим самим, ОСОБА_1 намагався спростувати факт одержання ним хабара від ОСОБА_3, а передачу хабара тлумачив як, нібито, внесення ОСОБА_3 коштів у касу підприємства. Після складання завідомо неправдивої довідки, ОСОБА_1 надав її на підпис головному бухгалтеру АТП ОСОБА_7 та директору підприємства ОСОБА_8, яких запевнив про достовірність даних у довідці. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не перевіряючи інформацію, зазначену в довідці, будучи впевненими в її достовірності, підписали довідку та поставили відбиток печатки АТП, а потім ОСОБА_8 надав довідку ОСОБА_1 для передачі адвокатам згідно їх запиту. Після цього, ОСОБА_1, діючи з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєні злочини, у лютому - квітні 2008 року надав завідомо підроблену довідку своїм захисникам ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які в той же період часу надали її до Дніпровського районного суду м. Києва, розташованого по вул. Сергієнка, 3 в м. Києві. Таким чином, ОСОБА_1, подавши підроблену довідку до Дніпровського районного суду м. Києва, з метою уникнення кримінальної відповідальності, використав завідомо підроблений документ.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, щиро каявся та суду показав, що у листопаді 2001 року його було призначено на посаду директора АТП де він і працював. Десь у грудні 2006 року до нього та ОСОБА_2 звернулися приватні підприємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які мали намір розпочати підприємницьку діяльність, пов"язану з наданням послуг по ремонту автомобілів з приводу виділення та надання в користування приміщення на території АТП площею 300 квадратних метрів, що знаходиться за адресою вул. Туманяна, 15 та під час розмови він з ОСОБА_1 поставили перед ОСОБА_4 вимогу надавати їм щомісячно хабар у розмірі 10 тис. грн., на що ті погодилися і 04 січня 2007 вони виділили їм приміщення АТП площею 300 квадратних метрів. У період з 4 по 7 січня 2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, знаходячись в його службовому кабінеті передали їм 5 тис. грн. за виділення та користування приміщенням АТП та в січні-березні також передавали їм обумовлені ними суми, а саме: у період з 30 по 31 січня 2007 року - 5 тис. грн. за користування приміщенням АТП в січні 2007 року; у період з 5 по 10 лютого 2007 року - 1 тис. доларів США за користування приміщенням АТП в лютому 2007 року; у період з 10 по 15 лютого 2007 року - 1 тис. доларів США за користування приміщенням АТП в лютому 2007 року; у період з 1 по 5 березня 2007 року - 1 тис. доларів США за користуванням приміщенням АТП в березні 2007 року; у період з 15 по 20 березня - 1 тис. доларів США за користування приміщенням АТП в березні 2007 року. Оскільки, у квітні-травні 2007 року ОСОБА_3 не платила за користування приміщеннями АТП, 16 травня 2007 року він з ОСОБА_1 закрили на замок приміщення АТП. 04 червня 2007 і 06 червня 2007 у розмовах з ОСОБА_3 і ОСОБА_4, він з ОСОБА_1 висунули вимогу передати їм обумовлену раніше суму хабара за користування в період з 01 квітня 2007 року по 16 травня 2007 року приміщенням АТП, що складала 15 тис. грн. Пізніше він з ОСОБА_1 висунули ОСОБА_3 вимогу про дачу особисто їм хабара у сумі 12 тисяч гривень за користування приміщеннями АТП в червні 2007 року та укладання відповідного договору, що загалом мало становити 27 тис. грн. 08 червня 2007 року, близько 14 години, він і ОСОБА_1, перебуваючи у його кабінеті отримали від ОСОБА_3 хабар у сумі 5 тисяч гривень і 4 тисячі 400 доларів США за користування приміщенням АТП у квітні-червні 2007 року для технічного обслуговування автомобільного транспорту та за укладання відповідного договору та в цей же день, відразу його з ОСОБА_1 було затримано працівниками міліції та під час огляду місця події у них було виявлено й вилучено цю суму. Зокрема, зазначив, що протягом січні-травня 2007 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 користувалися приміщеннями АТП, не сплачуючи підприємству грошових коштів та без оформлення у встановленому порядку договору оренди. Щиро каявся у скоєному та просив не позбавляти його волі

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, щиро каявся у скоєному, дав показання аналогічні показанням ОСОБА_2, зокрема зазначив, що в січні 2004 року його було призначено на посаду головного інженера АТП та вони дійсно разом з ОСОБА_2 при обставинах, зазначених останнім, отримали хабар від ОСОБА_3 Крім того, показав, що 08 лютого 2008 року адвокати АО «Незалежна київська адвокатська група»ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які захищали їх інтереси в цій кримінальній справі, підготовили запит до АТП з приводу надання інформації щодо заборгованості приватного підприємця ОСОБА_3 перед АТП, який вони передали йому, а він 09 лютого 2008 року зареєстрував його в журналі реєстрації вхідної кореспонденції АТП під № 16. Після чого, у період часу з 09 лютого 2008 року по 11 лютого 2008 року, він знаходячись в АТП, маючи на меті ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, підготував відповідь на адвокатський запит та підробив довідку від 11.02.2008 року за № 13 щодо розрахунків з приватним підприємцем ОСОБА_3, а саме вніс до неї неправдиві дані про те, що остання внесла попередню оплату за використання приміщення за період з 17.05.2007 року по 31.05.2007 року в сумі 8025,13 грн., а за червень 2007 року - 16585,26 грн., незважаючи на те, що в період з 17.05.2007 року по 31.05.2007 року ОСОБА_3 не використовувала приміщення АТП, ніякого договору оренди не укладала, попередньої оплати за використання приміщення не вносила. Після складання неправдивої довідки, він надав її на підпис головному бухгалтеру АТП ОСОБА_7 та директору підприємства ОСОБА_8, яким сказав, що всі дані вірні. Після чого, передав підроблену довідку своїм захисникам ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які в той же період часу надали її до Дніпровського районного суду м. Києва.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показала, що працювала на АТП головним бухгалтером, з підсудними у неї були просто робочі відносини та по суті справи вона пояснити нічого не може, оскільки ОСОБА_3 вона на підприємстві бачила, а що стосується отримання хабара, то їй нічого не відомо.

У судовому засіданні за згодою учасників процесу були оголошені покази свідка ОСОБА_3, з яких вбачається, що вона та її чоловік ОСОБА_4 займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною із здачею автотранспорту в оренду, ремонтом автомобілів та пасажирським перевезеннями. У грудні 2006 року вона та ОСОБА_4 вирішили зайнятись самостійним бізнесом - ремонтом автомобілів у м. Києві. У грудні 2006 р. через свого знайомого ОСОБА_10 вони звернулись до директора АТП, яке знаходиться по вул. Туманяна, 15 в м. Києві, ОСОБА_2 та головного інженера цього підприємства ОСОБА_1, з приводу оренди боксу загальною площею близько 300 квадратних метрів, який знаходився на території АТП, для надання послуг по ремонту автомобілів. У відповідь ОСОБА_2 і ОСОБА_1 погодились здати в оренду приміщення АТП, поставивши перед нею вимогу надавати їм щомісячний хабар 7,5 тис. грн. за користування приміщенням. У подальшому ОСОБА_2 змінив розмір щомісячного хабара до 10 тис. грн. У період з 20 грудня 2006 року по 04 січня 2007 року вона та ОСОБА_4 знову зустрілись із ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у кабінеті директора підприємства на території АТП по вул. Туманяна, 15 в м. Києві. У ході розмови вони вимушені були погодитись на умови ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а саме - передавати їм щомісячний хабар в розмірі 10 тис. грн. за виділення та користування приміщенням боксу АТП. Після чого, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 видали їм ключі від приміщення, яким вони мали користуватись. З 4 січня 2007 року вони в'їхали в бокс, завезли свій інструмент і почали працювати, користуючись приміщенням АТП. У період 4-7 січня 2007 року за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 і ОСОБА_1, вона та ОСОБА_4 передали особисто ОСОБА_2 й ОСОБА_1 частину щомісячної суми хабара 5 тис. грн. за виділення та користування приміщенням боксу АТП в січні 2007 року. Наступну частину хабара - 5 тис. грн. за виділення та користування приміщенням в січні 2007 року вони передали 30-31 січня 2007 року. У подальшому іншу частину хабара кожного разу по 1 тис. доларів США вони передавали в період 5-10 лютого 2007 року, 10-15 лютого 2007 року, 1-5 березня 2007 року, 15-20 березня 2007 року за виділення та користування приміщення боксу АТП в лютому та березні 2007 року. Всього ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вони передали в якості хабара 10 тис. грн. та 4 тис. доларів США. Кожного разу вони передавали хабар у кабінеті директора АТП особисто в руки ОСОБА_2 і ОСОБА_1, які були завжди разом. Яким чином ними використовувався отриманий хабар, вона не знає. У лютому 2007 року вона неодноразово зверталась до ОСОБА_2 з приводу укладення договору оренди для діяльності «СТО», на що ОСОБА_2 пояснював, що укладення договору оренди вимагає дотримання певної складної процедури, що для цього необхідно звертатись до Фонду державного майна. Також ОСОБА_2 і ОСОБА_1 переконували її про невигідність укладення офіційного договору оренди, пояснюючи це збільшенням її витрат, тобто необхідно буде офіційно сплачувати кошти за оренду, а також продовжувати передавати їм особисто хабарі. Після неодноразових звернень до керівництва АТП з приводу укладання договору оренди 31.03.2007 року між нею, як суб'єктом підприємницької діяльності, та АТП в особі ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг автостоянки, згідно якого їй надавалась територія в боксі для стоянки автотранспорту, за що вона повинна вносити щомісячно в касу АТП 4596 грн. Крім того, як пояснили їй ОСОБА_2 і ОСОБА_1, вона повинна щомісячно давати їм особисто хабар 5400 грн. за виділення та користуванням приміщення АТП. У квітні та травні 2007 року вона, продовжуючи працювати і займати приміщення боксу АТП, не вносила ніяких платежів у касу підприємства, а також не передавала хабарів - винагороди особисто ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю коштів. 16 травня 2007 року в зв'язку з тим, що вона перестала надавати щомісячний хабар, ОСОБА_2 і ОСОБА_1, зачинили виділене їй для користування приміщення боксу і повісили свої замки, тим самим не надавали доступу до робочих інструментів для ремонту автомобілів, які знаходились в боксі. Після чого, вона та наймані нею працівники не працювали. 04 червня 2007 року вона та ОСОБА_4 звернулись до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з приводу надання можливості продовжити роботу в приміщенні, на що останні поставили вимогу надати їм хабар в сумі 20 тис. грн. за користуванням приміщенням протягом квітня-травня 2007 року. На їх прохання зменшити вказану суму хабара, мотивуючи тим, що в травні 2007 року вони лише півмісяці використовували надане приміщення, ОСОБА_2 зменшив суму хабара до 15 тис. грн. 06 червня 2007 року під час зустрічі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтвердили свої вимоги надати їм особисто хабар 15 тис. грн. за користування приміщенням АТП у квітні та травні 2007 року. На питання з приводу надання в користування протягом червня приміщення АТП та укладення відповідного договору ОСОБА_2 і ОСОБА_1 поставили перед ними вимогу надати хабар 12 тис. грн. Тобто всього ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вимагали хабар в сумі 27 тис. грн. 08 червня 2007 року, близько 14 годин, попередньо домовившись з ОСОБА_2 по телефону, вона та ОСОБА_4 приїхали на зустріч з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у приміщення АТП по вул. Туманяна, 15 в м. Києві. Зустріч відбувалась в кабінеті головного інженера ОСОБА_1 у присутності ОСОБА_2, який під час розмови неодноразово виходив з кабінету. У ході зустрічі ОСОБА_1 надав ОСОБА_4 аркуш паперу та ручку і попросив написати суму хабара, яку вони їм принесли. ОСОБА_4 написав на папірці - 5 тис. грн. і 2000 доларів США., зазначивши, що це борг за квітень та травень 2007 року, маючи на увазі суму хабара, яку вони повинні були надати за користування приміщенням боксу в квітні та травні 2007 року. Потім ОСОБА_1 запитав, чи є інша сума, маючи на увазі хабар за червень 2007 року. Вона пояснила, що вони також принесли й іншу суму хабара 2 400 доларів США, що становило 12 тис. грн. за виділення та користування приміщенням в червні 2007 року. Під час розмови ОСОБА_2 сказав, щоб всі принесені кошти вони передали йому та ОСОБА_1, після чого, вона передала хабар 5 тис. грн. та 4400 доларів США в руки ОСОБА_1, який перерахував гроші й поклав до шухлядки столу. Отримавши хабар, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 сказали, що вони можуть продовжувати орендувати приміщення боксу. Як наголосила ОСОБА_3, гроші в сумі 5000 грн. та 4400 доларів США вона та ОСОБА_4 передали для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 особисто за виділення приміщення боксу АТП для діяльності СТО і надання можливість працювати в цьому приміщенні, тобто орендувати його, а також за те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 відчинять приміщення боксу й вони зможуть мати доступ до власних речей та інструментів. Зокрема, кошти в сумі 5 тис. грн. та 2 тис. доларів США призначались за користування приміщення протягом квітня-травня 2007 року, а кошти в сумі 2400 доларів США - за надання можливості користуватись приміщенням АТП протягом червня 2007 р.

У судовому засіданні були оголошені показання свідка ОСОБА_4, які є аналогічними показанням свідка ОСОБА_3

Крім наведеного вище, щирого каяття підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 їх вина також підтверджується оголошеними показання свідків ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 218), ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 221), ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 232), ОСОБА_14 (т. 1 а.с. 224), ОСОБА_8 (т. 4 а.с. 40), ОСОБА_7 (т. 4 а.с. 47), ОСОБА_15 (т. 4 а.с. 60-61), ОСОБА_16 (т. 4 а.с. 67) та дослідженими матеріалами справи, а саме: протоколом усної заяви ОСОБА_3 про злочин від 07.06.2007 року, в якій остання зазначила, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вимагають в неї хабар за надання в користування приміщенням АТП (т. 1 а.с. 9-10); протоколом огляду грошових коштів, які помічено спеціальним барвником та вручено ОСОБА_3 для передачі хабара (т. 1 а.с. 19-38); протоколом огляду місця події, під час якого 08.06.2007 року в шухлядці робочого столу ОСОБА_1 виявлено й вилучено 5000 гривень та 4400 доларів США, переданих йому і ОСОБА_2 як хабар (т. 1 а.с. 39-48); протоколом огляду грошових коштів, вилучених під час огляду місця події 08.06.2007 року -5 тис. грн. та 4400 доларів США, номера купюр, яких співпадають з купюрами, наданими ОСОБА_3 для передачі хабара (т. 1 а.с. 102-103); протоколом огляду аудіокасети -запису розмови ОСОБА_3, ОСОБА_4 із ОСОБА_2 від 06.06.2007 року, зроблених за ініціативою ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 145-148). Крім того, вина ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 358 КК України, також доводиться: довідкою від 11.02.2008 року № 13 щодо розрахунків з СПД ОСОБА_3, яка видана Державним спеціалізованим автотранспортним підприємством Держкомтелерадіо України, яка оглянута 14.04.2009 року (у п. 2 довідки міститься запис, що не відповідає дійсності: «попередня оплата за використання приміщення за 17.05.07-31.05.07 - 8025,13 грн., за червень 2007 р. - 16585,26 грн.», незважаючи на те, що в період з 17.05.2007 року по 31.05.2007 року ОСОБА_3 не використовувала приміщення АТП, ніякого договору оренди не укладала, попередньої оплати за використання приміщення не вносила) (т. 4 а.с. 73-74, т. 3 а.с. 144); протоколом огляду журналів вхідної та вихідної кореспонденції, в яких зареєстровано запит Незалежної адвокатської групи та відповідь на запит, у тому числі й довідка № 13 від 11.02.2008 року щодо розрахунків з СПД ОСОБА_3 (т. 4 а.с. 76-81); актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства Державного комітету телебачення і радіомовлення України, згідно якого відповідно до умов договору № 41-12-06 від 31.03.07 заборгованість СПД ОСОБА_3 за використання нежитлового приміщення протягом 1,5 місяців становить 6819,86 грн. (ніяких коштів у касу підприємства ОСОБА_3 не вносила, будь-якої оплати ОСОБА_3 не здійснювала) (т. 4 а.с. 169-179); показаннями свідка ОСОБА_3, яка пояснила, що 08.06.2007 року в період з 17.05.2007 року по 31.05.2007 року приміщенням АТП не користувалась, будь-яких коштів у якості попередньої оплати не вносила, а всі кошти, а саме 5 тис. грн. та 4400 доларів США, передала як хабар особисто ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (т. 4 ас. 25-28).

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд вважає їх правильними, а це свідчить про повну доведеність вини підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, встановлених судом.

Суд вважає, що вина ОСОБА_2 у тому, що він своїми умисними діями вчинив зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам є доведеною і тому суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 364 КК України (у редакції від 5 квітня 2001 року).

Крім того, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у тому, що він своїми умисними діями вчинив одержання службовою особою хабара у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара, є доведеною і тому суд кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 368 КК України (у редакції від 5 квітня 2001 року).

Відповідно до ст. 65 КК України, суд, при призначенні підсудному ОСОБА_2 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, які, згідно зі ст. 12 КК України, є злочинами невеликої тяжкості та тяжким злочином (ч. 2 ст. 368 КК України), конкретні обставини справи, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, хворіє гіпертонічним захворюванням II ступеню, має дифузний зоб I ступеню, хронічний холецистит, панкреатити, кісту лівої нирки, має на утриманні маму, ІНФОРМАЦІЯ_9, є пенсіонером, інвалідом 2 групи, чорнобильцем I категорії, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючими обставинами щире каяття підсудного у вчинених злочинах та те, що має на утриманні маму, ІНФОРМАЦІЯ_9, є інвалідом 2 групи та чорнобильцем I категорії.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так й іншими особами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням усіх обставин справи, наявність пом'якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих, ставлення підсудного до скоєного та те, що хворіє гіпертонічним захворюванням II ступеню, має дифузний зоб I ступеню, хронічний холецистит, панкреатити, кісту лівої нирки, раніше не судимий, суд приходить до висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства, вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на підсудного обов'язки, визначені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у тому, що він своїми умисними діями вчинив зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам є доведеною і тому суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 364 КК України (у редакції від 5 квітня 2001 року).

Крім того, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у тому, що він своїми умисними діями вчинив одержання службовою особою хабара у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара, є доведеною і тому суд кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 368 КК України (у редакції від 5 квітня 2001 року).

Зокрема, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у тому, що він своїми умисними діями вчинив підроблення документа, який видається та посвідчується підприємством, та надає права і звільняє від обов'язків, з метою його використання підроблювачем, є доведеною і тому суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 358 КК України (у редакції від 5 квітня 2001 року).

Крім того, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у тому, що він своїми умисними діями вчинив використання завідомо підробленого документа, є доведеною і тому суд кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 358 КК України (у редакції від 5 квітня 2001 року).

Відповідно до ст. 65 КК України, суд, при призначенні підсудному ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, які, згідно зі ст. 12 КК України, є злочинами невеликої тяжкості та тяжким злочином (ч. 2 ст. 368 КК України), конкретні обставини справи, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, хворіє гіпертонічним захворюванням II ступеню, має кардіосклероз атеросклеротичний, гепатоз печінки, остеохондроз хребта, цукровий діабет, має на утриманні маму, ІНФОРМАЦІЯ_9, яка є ветераном праці та дитиною війни, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючими обставинами щире каяття підсудного у вчинених злочинах та те, що має на утриманні маму, ІНФОРМАЦІЯ_9.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так й іншими особами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням усіх обставин справи, наявність пом'якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих, ставлення підсудного до скоєного та те, що хворіє гіпертонічним захворюванням II ступеню, має кардіосклероз атеросклеротичний, гепатоз печінки, остеохондроз хребта, цукровий діабет, раніше не судимий, суд приходить до висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства, вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на підсудного обов'язки, визначені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Відповідно до ст. 77 КК України, у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, додаткове покарання у виді конфіскації майна не застосовується.

Зокрема, згідно з вимогами ст. 49 КК України, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки (3 роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі), і вона не ухилялася від слідства, суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого.

ОСОБА_2, зокрема скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 364 КК України, а ОСОБА_1 вчинив, крім того, злочини, передбачені ч. 1 ст. 364, ч. ч. 1, 3 ст. 358 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України, є злочинами невеликої тяжкості, тобто від часу їх скоєння минуло більше трьох років, нового злочину вони не вчинили, а тому на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 суд вважає за необхідне звільнити їх від призначеного покарання за вчинення саме цих злочинів, у зв'язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Судові витрати вирішити, відповідно до ст. 93 КПК України.

Долю речових доказів вирішити, згідно зі ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 368 КК України та призначити йому покарання:

ч. 1 ст. 364 КК України -6 (шість) місяців арешту з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, строком на 2 роки. На підставі ст. 49 КК України, звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

за ч. 2 ст. 368 КК України -5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, строком на 2 роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно зі ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - заставу.

ОСОБА_1 визнати винним за ч. ч. 1, 3 ст. 358, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 368 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 358 КК України -1 (один) рік обмеження волі. На підставі ст. 49 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

- за ч. 3 ст. 358 КК України -2 (два) роки обмеження волі. На підставі ст. 49 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

- за ч. 1 ст. 364 КК України -3 (три) роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків строком на 2 роки. На підставі ст. 49 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

- за ч. 2 ст. 368 КК України -5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, строком на 2 роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно зі ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - заставу.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_1 постановою слідчого в ОВС прокуратури м. Києва СУГУМВС України в м. Києві Білим О.В. від 12 червня 2007 року, а саме: на: холодильник »(2-х камерний), пральну машинку »AWT2295, мікрохвильова піч MH6346QMB», телевізор »- 20 дюйм, модель KV21CT1K серійний номер 1025117, масляний радіатор «TESY»II реберний, модель GA2512EQIR, шафу для одягу 2-х дверну, що передані на зберігання ОСОБА_1 - зняти та залишити у власності ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 143-145).

Арешт, накладений на майно ОСОБА_2 постановою слідчого в ОВС прокуратури м. Києва СУГУМВС України в м. Києві Білим О.В. від 12 червня 2007 року, а саме: на: телевізор », модель «KR 2131 FL», серійний номер РБ 100085149.163-2003», тумбочка під телевізор коричневого кольору, меблеву стінку «Віктор», диван розкладний теракотового кольору, спальню в комплекті: шафу, двохспальне ліжко, 2 тумбочки, комод дзеркало, пральну машинку WD-8015 ON», кухонний куточок, холодильник »2-х камерний, що передані на зберігання ОСОБА_2- зняти та залишити у власності ОСОБА_2;

Арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_4, а також ? квартири АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_2 -зняти (т. 2 а.с. 148-150, 151).

Речові докази у справі, а саме: три аркушів папері із записами: «27200», «2222,0», «2 тис. дол. 1 тис. долг»; два примірники договору № 41-12-06 від 31.03.2007 року Державного спеціалізованого підприємства Державного комітету телебачення і радіомовлення України (далі АТП) в особі ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_3, рахунок фактурний № СФ-0000157 від 24.04.2007 року на суму 4596 гривень; довідка, видана Державним спеціалізованим автотранспортним підприємством Державного комітету телебачення і радіомовлення України щодо розрахунків з СПД ОСОБА_3 за № 13 від 11.02.2008 року (т. 1 а.с. 49-53, а.с. 100-101, 109, т. 3 а.с. 144, а.с. т. 4 а.с. 75 ) -залишити у матеріалах справи.

- грошові кошти, вилучені 08.06.2007 року, оглянуті 22.06.2007 року, згідно постанови слідчого, передані на зберігання до камери схову Міністерства внутрішніх справ України -передати в дохід держави (т. 1 а.с. 104);

- відеокасету, аудіокасету та цифровий носій із записом зустрічі та розмов ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 08.06.2007 року, які здійснювались в ході оперативних заходів, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів МВС України в м. Києві, цифровий диктофон ung»YV-120 ED023-05-2187 (В), який знаходиться в камері схову речових доказів СВ прокуратури м. Києва -знищити (т. 1 а.с. 143, т. 1 а.с. 149).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні МВС України в м. Києві (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, призначення платежу (експертиза спец хімічних речовин, технічна експертиза документів) - 328,14 грн. (т. 1 а.с. 155-161, 169-181).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні МВС України в м. Києві (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, призначення платежу (експертиза спец хімічних речовин, технічна експертиза документів) --328,14 грн. (т. 1 а.с. 155-161, 169-181).

Стягнути на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6) з ОСОБА_1 за проведення судово-економічної експертизи № 3992 від 29.07.2009 року - 6 тис. 900 грн. (т. 5 а.с. 15-20).

Стягнути на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6) з ОСОБА_2 за проведення судово-економічної експертизи № 3992 від 29.07.2009 року - 6 тис. 900 грн. (т. 5 а.с. 15-20).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Суддя