Постанова № 28491844, 03.01.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.13 Справа № 5015/586/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Юрченка Я.О.

суддів: Давид Л.Л.

Данко Л.С.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне

об'єднання" Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич Львівської області

на рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2012 року

у справі № 5015/586/12

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Миколаїв

Львівської області

до відповідача: Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне

об'єднання"Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич Львівської області

про стягнення 202 441 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.10.2012 року у справі №5015/586/12 (суддя Король М.Р.) позов задоволено, стягнуто з Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об'єднання" Дрогобицької міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 92 941,00 грн. основного боргу, 7104,30 грн. пені та 2000,92 грн. судового збору.

Відповідач - Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Дрогобицької міської ради не погоджуючись із постановленим рішенням подало апеляційну скаргу, якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, оскільки вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню згідно із ст.104 ГПК України. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги та покликаючись на статут комунального підприємства «Будинкова Управа №1» зазначає, що вказане підприємство не вправі було проводити капітальні ремонти покрівель житлових будинків. При цьому, з огляду на п.1.2.6.11 Наказу державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року №150 «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд» вказує, що частковий ремонт покрівлі із рулонних матеріалів - до 10 % площі покрівлі будинку. Крім того, апелянт ставить під сумнів належність підписів на договорах №9/11/3 від 03.11.2009 року, №9/11/4 від 03.11.2009 року, №9/11/6 від 03.11.2009 року, №9/3/3 від 03.09.2009 року, №9/7/20 від 20.07.2009 року, №9/6/16 від 03.06.2009 року та складених на їх виконання актах виконаних робіт.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, у відзиві на апеляційну скаргу (б/н від 26.11.2012 року) зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною, а відтак не підлягає задоволенню.

З підстав, визначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року, розгляд даної справи відкладався.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

02.01.2013 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду поступило клопотання від апелянта (№9 від 02.01.2013 року) про відкладення розгляду даної справи, обґрунтоване неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника - Савицької М.М. через перебування останньої на стаціонарному лікуванні в І-й міській лікарні (м.Львів, вул.Ужгородська, 1). На підтвердження вказаного клопотання, апелянтом долучено довідку №349 від 27.12.2012 року. Розглянувши вищевказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні та можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності уповноваженого представника відповідача за наявними у справі матеріалами, враховуючи наступне.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року розгляд апеляційної скарги відповідача відкладено на 03.01.2013 року, на підставі поданого ним клопотання (№717 від 23.11.2012 року). При цьому, явка представника відповідача, зазначеного в клопотанні про відкладення розгляду справи (№9 від 02.01.2013 року), обов'язковою не визнавалась.

Більше того, колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи міститься довіреність від 24.03.2011 року (а.с.109), видана відповідачем на ім'я адвоката ОСОБА_4, яка є чинною станом на 03.01.2013 року та надає, зокрема, право вказаній особі представляти інтереси відповідача в судах загальної юрисдикції України. Таким чином, наведена обставина спростовує твердження апелянта щодо неможливості забезпечити явку компетентного представника в дане судове засідання. Тому, колегія суддів вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду даної справи.

В судовому засіданні позивач підтримав заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив у її задоволенні відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2012 року у справі №5015/586/12 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та комунальним підприємством „Будинкова управа №1", правонаступником якого є відповідач - КП "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Дрогобицької міської ради (згідно п. 1.2 статуту комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання" та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) були укладені наступні договори: договір підряду №9/11/6 від 03.11.2009 р., договір підряду №9/11/3 від 03.11.2009 р., договір підряду №9/9/3 від 03.09.2009 р., договір підряду №9/11/4 від 03.11.2009 р., договір підряду №9/7/20 від 20.07.2009 р., договір підряду №9/6/16 від 03.06.2009 р. (далі - договори).

Згідно п.1.1 вказаних договорів, підрядник зобов'язався на свій ризик виконати, за завданням і використанням своїх матеріалів, роботу, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступну роботу: ремонт покрівлі будинків АДРЕСА_2 та ремонт покрівлі будинку АДРЕСА_1

Пунктом 2.1. договорів передбачено, що ціна роботи включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу - ремонт 175 м. кв.( договір підряду № 9/11/6) 70 м. кв. (договір підряду № 9/11/3), 640 м. кв. (договір підряду № 9/9/3), 400 м.кв. (договір підряду № 9/11/4), 128 м. кв. (договір підряду № 9/7/20), 540 м.кв. (договір підряду № 9/6/16) покрівлі.

Відповідно до п 2.2. укладених договорів ціна роботи за договором визначається згідно з кошторисом, який є додатком до цього договору і становить 10988 грн. (договір підряду № 9/11/6), 32315 грн. (договір підряду № 9/6/16), 7794 грн. (договір підряду №9/7/20), 24247 грн. (договір підряду № 9/11/4), 41267 грн. (договір підряду № 9/9/3), 4416 грн. (договір підряду № 9/11/3).

Пунктами 3.1 договорів передбачено, що строк оплати становить 10 календарних днів з моменту підписання акта здавання-приймання робіт-остаточний розрахунок.

Дослідженням документальних доказів у справі встановлено, що договори №9/11/6 від 03.11.2009 р., №9/11/3 від 03.11.2009 р., №9/9/3 від 03.09.2009 р., №9/11/4 від 03.11.2009 р., №9/7/20 від 20.07.2009 р., №9/6/16 від 03.06.2009 р., підписані сторонами та скріплені відповідними печатками. Відтак, сторони погодили умови, передбачені вказаними договорами. Відповідно до п.8.1 договорів, вказані договори вважаються укладеними і набирають чинності з моменту їх підписання сторонами, а відтак, підлягають обов'язковому виконанню сторонами відповідно до вимог чинного законодавства.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваного рішення, сторонами на виконання умов укладених договорів підписано акти приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3), якими підтверджується факт виконаних позивачем робіт на суму 92 941 грн. (копії актів приймання виконаних підрядних робіт та довідок про їх вартість містяться в матеріалах справи).

Листом - претензією №1 від 1 серпня 2011 року позивач звернувся із вимогою до відповідача про погашення заборгованості в сумі 202 441 грн. (92 941 грн. - основна заборгованість + 109 500 грн. - неустойка згідно із п.5.4 договорів) на підставі укладених договорів, а саме: договору №9/11/6 від 03.11.2009 р., договору №9/11/3 від 03.11.2009 р., договору №9/9/3 від 03.09.2009 р., договору №9/11/4 від 03.11.2009 р., договору №9/7/20 від 20.07.2009 р., договору №9/6/16 від 03.06.2009 р., але жодної відповіді на претензію не отримав.

З наведеного вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати виконаних робіт згідно із укладеними договорами належним чином не виконав, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 92 941 грн.

В силу вимог ст. ст. 11, 626 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, п.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням їх результату замовникові.

В силу ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Пунктом 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України); згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є договір, укладений між сторонами, у відповідності до умов якого, такі зобов'язання повинні виконуватись. Матеріалами справи встановлено, що відповідачем не заперечується факт належного виконання позивачем робіт згідно із укладеними договорами на спірну суму, на об'єктах, вказаних у відповідних договорах, докази, що спростовують викладене в матеріалах справи відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що поряд із стягненням основної суми заборгованості в розмірі 92 941,00 грн., позивачем згідно із доповненням до позовної заяви, заявлено вимоги про стягнення із відповідача інфляційних втрат за 2010 рік в сумі 8457,60 грн. та за 2011 рік в сумі 4275,30 грн., три проценти річних за 2010 рік в сумі 2788,23 грн. та за 2011 рік в сумі 2788,23 грн., а також пеню за період з 07.08.2011 року по 07.02.2012 року в сумі 7104,30 грн.

При цьому, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову в прийнятті вимог позивача про стягнення із відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних, оскільки в даному випадку має місце пред'явлення нових вимог після початку розгляду справи по суті, які не були предметом вимоги згідно із первісною позовною заявою.

А відтак, враховуючи, те, що заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 92 941,00 грн. підтверджується матеріалами справи, пеня за період з 07.08.2011 року по 07.02.2012 року в сумі 7104,30 грн., нарахована у відповідності до вимог чинного законодавства, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що скаржником не заперечується факт виконання позивачем робіт на спірну суму та/або наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи згідно із укладеними договорами. Проте, апелянт, покликаючись зокрема, на Статут Комунального підприємства «Будинкова управа №1» Дрогобицької міської ради, Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року №150 «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд» зазначає, що враховуючи об'єми виконаних робіт позивачем в даному випадку мало місце здійснення капітального ремонту покрівель у відповідних житлових будинках, що є наслідком порушення вимог чинного законодавства керівником Комунального підприємства «Будинкова Управа №1» Дрогобицької міської ради (ОСОБА_6), а саме Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій».

Однак, колегія суддів вважає, що вказані твердження апелянта є безпідставними та висновку місцевого господарського суду не спростовують, оскільки в силу вимог ч.2. ст. 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Згідно із п.1.7 Статуту комунального підприємства «Будинкова Управа №1» Дрогобицької міської ради підприємство має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, бути позивачем та відповідачем у судах різних інстанцій. Відповідно до п.2.13 посадової інструкції №2 директора комунального підприємства «Будинкова Управа №1» Дрогобицької міської ради - ОСОБА_6, останній уповноважений на підписання всіх трудових, цивільно-правових, господарських договорів та актів виконаних робіт по підприємству.

Відтак, з наведеного вбачається, що укладаючи договори №9/11/6 від 03.11.2009 р., №9/11/3 від 03.11.2009 р., №9/9/3 від 03.09.2009 р., №9/11/4 від 03.11.2009 р., №9/7/20 від 20.07.2009 р., №9/6/16 від 03.06.2009 р. директор комунального підприємства «Будинкова Управа №1» Дрогобицької міської ради - ОСОБА_6 діяв в межах наданих повноважень.

При цьому, пунктом п.2.2.2 Статуту комунального підприємства «Будинкова Управа №1» Дрогобицької міської ради передбачено, що капітальний ремонт будинків, житлових і нежитлових приміщень за кошти власника. Однак, в даному випадку має місце ремонт покрівель житлових будинків, а не капітальний ремонт будинків, зазначених в укладених між сторонами договорах.

Колегією суддів також досліджено лист за вих.№1017 від 15.11.2012 року Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради, в якому вказано, що житлові будинки по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 протягом 2009-2010 р.р. не були включені до плану соціально-економічного розвитку м.Дрогобича для проведення капітальних ремонтів покрівель, бюджетні кошти для проведення капітального ремонту покрівель за вищевказаною адресою не виділялись. При цьому, порушення певної процедури спрямованої фінансування виконаних робіт згідно з укладеними договорами може бути підставою для притягнення відповідальних за її дотримання посадових осіб до встановленої законодавством відповідальності.

Однак, наведене не може бути підставою для відмови у позові в даній справі, оскільки, укладаючи господарсько-правовий договір сторони беруть на себе зобов'язання, які підлягають до виконання в силу чинного законодавства. Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Крім того, в силу приписів ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання через відсутність у боржника необхідних коштів.

Більше того, безпідставними є твердження апелянта про неналежність підписів на договорах №9/11/3 від 03.11.2009 року, №9/11/4 від 03.11.2009 року, №9/11/6 від 03.11.2009 року, №9/3/3 від 03.09.2009 року, №9/7/20 від 20.07.2009 року, №9/6/16 від 03.06.2009 року та складених на їх виконання актах виконаних робіт, оскільки з матеріалів справи встановлено, що місцевий господарський суд неодноразово призначав у даній справі комплексну судову почеркознавчу та судову технічну експертизу документів, проведення якої виявилось неможливим через невиконання відповідачем свого обов'язку щодо попередньої оплати проведення вищевказаної експертизи, що слід розцінювати як зловживання процесуальними правами та обов'язками відповідачем.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційних скаргах інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. В задоволенні апеляційної скарги Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич Львівської області відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2012 року у справі №5015/586/12 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 04.01.2013 року

Головуючий суддя Юрченко Я. О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.