Рішення № 28490048, 02.01.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" січня 2013 р.Справа № 5017/3017/2012

За позовом: Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси

до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

про стягнення 45 213,89 грн., зобов'язання повернути нежитлове приміщення

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від прокурора: Чалий М.Г.; Журавльов А.О., довіреність №1445 від 06.11.2012р.; Набекало М.М., довіреність №85 від 20.08.2012р.

Від позивача -Міноборони України: Єремєєва К.С., довіреність №220/457/д від 29.05.2012р.; Дідух С.П., довіреність №220/634/д від 31.10.2011р.

Від позивача -КЕВ м. Одеси: Єремєєва К.С., довіреність №14 від 04.01.2012р.; Дідух С.П., довіреність №1033 від 29.03.2012р.

Від відповідача: ОСОБА_1

В судовому засіданні 02.01.2013р. приймали участь представники:

Від прокурора: Набекало М.М., довіреність №85 від 20.08.2012р.

Від позивача -Міноборони України: Єремєєва К.С., довіреність №220/457/д від 29.05.2012р.;

Від позивача -КЕВ м. Одеси: Єремєєва К.С., довіреність №1 від 02.01.2013р.;

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь КЕВ м. Одеси заборгованість з орендної плати в сумі 1998,62 грн., 59,96 грн. штрафу, 115,99 грн. пені, 16 867,12 грн. компенсації з податку на землю за січень-грудень 2011р., 6102,60 грн. компенсації з податку на землю за січень-червень 2012р., 20 069,60 грн. неустойки;

про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 повернути Міністерству оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси зі складанням акту прийому-передачі нежитлове приміщення площею 539 кв.м. та прилеглу територію до будівлі -земельної ділянки площею 500 кв.м. військового містечка №1, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Прокурор на заявлених позовних вимог наполягає, надав заяви про уточнення позовних вимог від 17.12.2012р. за вх.№№38514/2012, 38522/2012, від 02.01.2013р., згідно яких позовні вимоги викладено в остаточній редакції, прийнятій судом до розгляду.

Первісні вимоги прокурора складали про: стягнення з відповідача 45 213,89 грн., із яких 1998,62 грн. заборгованість з орендної плати, 59,96 грн. штрафу, 115,99 грн. пені, 16 867,12 грн. компенсації з податку на землю за січень-грудень 2011р., 6102,60 грн. компенсації з податку на землю за січень-червень 2012р., 20 069,60 грн. збитків; про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні державою -Міністерством оборони України, в особі КЕВ міста Одеси права володіння та користування майном -нежитловим приміщенням загальною площею 539 кв.м. із прилеглою територією площею 500 кв.м. військового містечка №1, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, шляхом його передачі за актом.

Так, в обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що КЕВ м. Одеси є державною установою Міністерства оборони України, до повноважень якої належить здавання під найм власної та державної нерухомості невиробничого призначення відповідно до наказу МОУ від 21.04.2011р. №215 „Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України", Положення про КЕВ м. Одеси та Свідоцтва про реєстрацію військової частини, як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах України №350 від 31.10.2001р. Так, нежитлові приміщення, розташовані в Одеському гарнізоні за адресою: АДРЕСА_2 є нерухомим військовим майном, яке належить Міністерству оборони України, знаходилось на балансі Котовської КЕЧ району, а на теперішній час передано на баланс КЕВ м. Одеси. З метою отримання додаткових надходжень між Міністерством оборони України, в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління та ФОП ОСОБА_1. 27.12.2000р. було укладено договір №287/2000ГоловКЕУ оренди нежитлових приміщень площею 539кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2). Додатковою угодою від 10.07.08р. №190д-с/2008/КЕВ змінено орендодавця з Головного КЕУ на КЕВ, а за додатковою угодою від 30.12.2009р. №225д-с/2009/КЕВ м. Одеси термін дії договору оренди від 27.12.2000р. продовжено до 29.12.2011р., таким чином договір припинив свою дію, однак, відповідач за актом прийому-передачі від 31.12.2011р. повернув орендодавцю лише частину майна, а саме 0,2651 га прилеглої території, а решту території площею 539кв.м. орендованого нерухомого майна та 500кв.м. прилеглої території ФОП ОСОБА_1 до теперішнього часу не повернув, у зв'язку з чим прокурор просить суд зобов'язати відповідача повернути позивачу предмет оренди за актом приймання-передачі. Одночасно, відповідач не сплатив заборгованість по орендній платі за грудень 2011р. в сумі 1998,62 грн., заборгованість з компенсації податку на землю в сумі 19 918,42 грн. На суму заборгованості з орендної плати позивачем нараховано 59,96 грн. штраф у розмірі 3% від суми заборгованості, 115,99 грн. пені. згідно п.3.4. договору №287/2000ГоловКЕУ від 27.12.2000р., п.п.7, 10 додаткової угоди від 30.12.2009р. Крім того, прокурор вважає, що несвоєчасне звільнення відповідачем орендованого майна спричинило донарахування до стягнення з відповідача неустойки у вигляді подвійної суми недоотриманої орендної плати за період з 01.01.2012р. по 01.07.2012р.

Позивач -КЕВ м. Одеси надав суду обґрунтовані пояснення до розрахунку заявлених позовних вимог від 03.12.2012р. за вх.№36646/2012, позовні вимоги прокурора підтримує.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, правових підстав визнання чи невизнання позову до відома суду не довів.

Клопотання відповідача від 10.12.2012р. за вх.№37548/2012, від 17.12.2012р. за вх.№38384/2012, викладене у телеграмах, про відкладення розгляду справи було задоволено ухвалою суду від 17.12.2012р.

Ухвалою суду від 17.12.2012р. за клопотанням прокурора від 10.12.2012р. за вх.№37635/2012, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, було продовжено строк розгляду справи до 02.01.2013р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

27.12.2000р. між Міністерством оборони України, в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір №287/2000/ГоловКЕУ, за умовами якого орендодавець здав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 539 кв.м., розташоване АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі Котовської КЕЧ району, вартість якого визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна становить 52 775 грн. Склад орендованого майна визначено в акті інвентаризації (п.п.1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п.п.2.1., 2.2., 2.3. договору від 27.12.2000р. №287/2000/ГоловКЕУ момент користування орендованим майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна. Передача майна в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Названі в п.1.1. приміщення орендодавець передає орендарю під їдальню.

Згідно з п.п.3.1., 3.2. договору оренди №287/2000/ГоловКЕУ від 27.12.2000р., п.п.4, 5 додаткової угоди №225 д-с/2009/КЕВ від 30.12.2009р. орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць оренди (жовтень 2009 року) на рівні 1400 грн. за результатами конкурсу (домовленості) з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою КМУ від 27.12.06р. №1846, яка становить без ПДВ за базовий місяць оренди (жовтень 2009 року) 694,52 грн. (Додаток №1). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п.п.3.4., 3.6. договору оренди №287/2000/ГоловКЕУ від 27.12.2000р., п.п.7, 9 додаткової угоди №225 д-с/2009/КЕВ від 30.12.2009р орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочки, включаючи день оплати. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У п.3.7. договору оренди №287/2000/ГоловКЕУ від 27.12.2000р., п.10 додаткової угоди №225 д-с/2009/КЕВ від 30.12.2009р. сторони передбачили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Згідно п.3.9. договору оренди №287/2000/ГоловКЕУ від 27.12.2000р., п.12 додаткової угоди №225 д-с/2009/КЕВ від 30.12.2009р. у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

У п.5.4. договору від 27.12.2000р. №287/2000/ГоловКЕУ, п.18 додаткової угоди №225 д-с/2009/КЕВ від 30.12.2009р. орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або підприємству/товариству, вказаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

За положеннями п.5.12. договору від 27.12.2000р. №287/2000/ГоловКЕУ, п.23 додаткової угоди №225 д-с/2009/КЕВ від 30.12.2009р. орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі -539 кв.м., яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 0,3151 га, на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.

Положеннями п.10.1. договору від 27.12.2000р. №287/2000/ГоловКЕУ, п.38 додаткової угоди №225 д-с/2009/КЕВ від 30.12.2009р. передбачено, що договір діє до 29.12.2011р.

Відповідно до п.п.10.10., 10.11., 10.12. договору від 27.12.2000р. №287/2000/ГоловКЕУ, п.п.46, 47, 48 додаткової угоди №225 д-с/2009/КЕВ від 30.12.2009р. уразі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря. Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Крім того, 10.07.2008р. між КЕВ м. Одеса (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1. (орендар) було укладено додаткову угоду №190д-с/2008/КЕВ до договору оренди №287 від 27.12.2000р., яка обумовлена прийняттям на бухгалтерський облік (баланс) КЕВ м. Одеси будівель та споруд, а також з метою приведення умов договору до умов діючого законодавства, та відповідно до якої сторони домовились виконувати як орендодавець так і орендар умови договору оренди від 27.12.2000р. №287, а зокрема, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно -нежитлове приміщення загальною площею 539 кв.м., військове містечко №1 за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі КЕВ м. Одеса, вартість якого визначена на 12.07.2000р. за незалежною оцінкою становить 52 775 грн.

На виконання умов договору від 27.12.2000р. №287/2000/ГоловКЕУ спірне приміщення було передано в оренду відповідачу за актом приймання-передачі від 27.12.2000р.

У зв'язку із закінченням дії договору оренди від 27.12.2000р. №287/2000/ГоловКЕУ відповідач за актом приймання-передачі від 31.12.2011р. повернув орендодавцю 2651кв.м. прилеглої до будівлі (за генеральним планом НОМЕР_2 -їдальня) території, розташованої за адресою: АДРЕСА_2. Згідно заяви ОСОБА_1 від 28.12.2011р. у нього залишилось в оренді 500кв.м. прилеглої до будівлі (за генеральним планом НОМЕР_2 -їдальня) території.

Згідно акту від 31.07.2012р., складеного працівниками КЕВ м. Одеси, ФОП ОСОБА_1, незважаючи на те, що договір оренди від 27.12.2000р. №287/2000/ГоловКЕУ припинив свою дію 29.12.2011р., продовжує безпідставно використовувати приміщення офіцерської їдальні НОМЕР_2 площею 539кв.м. та прилеглу до будівлі територію площею 500 кв.м.

КЕВ м. Одеси було виставлено відповідачу рахунки на оплату компенсації податку на землю за січень -грудень 2011р. №536 від 24.02.2011р. на суму 1806,10 грн., №723 від 11.03.2011р. на суму 1806,10 грн., №1148 від 08.04.2011р. на суму 1806,10 грн., №1305 від 11.05.2011р. на суму 1806,10 грн., №1597 від 08.06.2011р. на суму 1806,10 грн., №1821 від 08.07.2011р. на суму 1806,10 грн., №2134 від 10.08.2011р. на суму 1806,10 грн., №2272 від 08.09.2011р. на суму 1806,10 грн., №2835 від 09.10.2011р. на суму 1806,10 грн., №2601 від 10.10.2011р. на суму 1806,10 грн., №3149 від 12.12.2011р. на суму 1806,10 грн., №25 від 11.01.2012р. на суму 1806,10 грн., за січень-червень 2012р. №405 від 16.02.2012р. на суму 508,57 грн., №548 від 12.03.2012р. на суму 508,55 грн., №834 від 08.04.2012р. на суму 508,55 грн., №1277 від 11.05.2012р. на суму 508,55 грн., №1278 від 08.06.2012р. на суму 508,55 грн., №1692 від 19.06.2012р. на суму 508,55 грн., на оплату орендної плати за грудень 2011р. №23 від 11.01.2012р. на суму 1998,62грн.

Позивач -КЕВ м. Одеси посилався на надсилання відповідачу претензій, однак, доказів саме їх надсилання або отримання відповідачем під розписку суду не надав.

Надано суду лише докази отримання відповідачем припису КЕВ м. Одеси №1743 від 25.08.2011р. щодо припинення проведення ремонтних робіт на орендованому майні.

В підтвердження нарахування та сплати до бюджету податку на землю позивач надав суду податковий розрахунок земельного податку від 27.01.2011р., податкову декларацію з плати за землю від 27.01.2012р., зареєстровані у Котовській ОДПІ, платіжні доручення №9 від 25.02.2011р., №6 від 28.03.2011р., №68 від 27.04.2011р., №121 від 19.05.2011р., №166 від 20.06.2011р., №23 від 12.07.2011р., №235 від 16.08.2011р., №341 від 26.09.2011р., №388 від 17.11.2011р., №341 від 17.10.2011р., №7 від 27.01.2012р., №445 від 23.12.2011р., №60 від 28.02.2012р., №64 від 29.02.2012р., №116 від 28.03.2012р., №163 від 25.04.2012р., №231 від 30.05.2012р., №284 від 22.06.2012р., №329 від 13.07.2012р., виписки із рахунку ГУДКСУ в Одеській області від 18.04.2011р., від 30.12.2011р.,

Проаналізувавши обставини справи та правові позиції сторін, суд дійшов висновку про правомірність заявлених прокурором позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1998,62 грн. орендної плати, 22969,72 грн. відшкодування податку на землю, зобов'язання передати КЕВ м. Одеси предмет оренди зі складанням акту приймання-передачі.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст.762 Цивільний кодекс України).

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, наявні у справі докази свідчать про існування заборгованості відповідача по орендній платі за договором оренди від 27.12.2000р. №287/2000/Головку перед КЕВ м. Одеси в сумі 1998,62 грн. орендної плати за грудень 2011р., а також по відшкодуванню податку на землю 16 867,12 грн. за січень-грудень 2011р., 6102,60 грн. за січень-червень 2012р.

Одночасно, як встановлено судом згідно п.10.1. договору від 27.12.2000р. №287/2000/ГоловКЕУ, п.38 додаткової угоди №225 д-с/2009/КЕВ від 30.12.2009р. договір оренди припинив свою дію 30.12.2011р., отже, на підставі п.п.10.10., 10.11. договору від 27.12.2000р. №287/2000/ГоловКЕУ, п.п.46, 47 додаткової угоди №225 д-с/2009/КЕВ від 30.12.2009р. у відповідача виник обов'язок повернути КЕВ м. Одеси об'єкт оренди, який ФОП ОСОБА_1 виконав лише частково, а саме за актом приймання-передачі від 31.12.2011р. повернув орендодавцю 2651кв.м. прилеглої до будівлі АДРЕСА_2. У зв'язку з наведеним суд доходить висновку про правомірність заявлених прокурором позовних вимог щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_1 повернути Міністерству оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси зі складанням акту прийому-передачі нежитлового приміщення площею 539 кв.м. та прилеглої території до будівлі -земельної ділянки площею 500 кв.м. військового містечка №1, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Крім того, прокурором заявлено до стягнення з відповідача 115,99 грн. пені, 59,96грн. штрафу.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

За вищенаведених умов мало місце звернення позивача із вимогою про стягнення пені із дотриманням строку спеціальної позовної даності, який визначений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, та періоду нарахування пені, визначеного ч.6 ст.232 ГК України.

Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, суд встановив, що пеню обраховано невірно та за розрахунком суду пеня складає 139,19грн., однак, з врахуванням того, що пеню заявлено прокурором у меншому розмірі, вона підлягає стягненню з відповідача у сумі 115,99 грн.

Таких висновків суд дійшов ще й з врахуванням постанов Верховного суду України по справі №13/110-11 від 27.04.2012р., у справі №40/117 від 20.03.2012р.

Із поданих позивачем та прокурором розрахунків штрафу, зроблених відповідно до п.3.7. договору оренди №287/2000/ГоловКЕУ від 27.12.2000р., п.10 додаткової угоди №225 д-с/2009/КЕВ від 30.12.2009р., суд встановив, що їх зроблено вірно, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача 59,96 грн. штрафу підлягає судом задоволенню.

Таких висновків суд дійшов з врахуванням наступного.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

У даній справі, договором оренди №287/2000/ГоловКЕУ від 27.12.2000р. передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, а отже, враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань із оплати орендної плати, є правомірним одночасне стягнення з останнього штрафу та пені (нарахованих без перевищення встановлених законом граничних розмірів).

Дана позиція суду узгоджується із позицією ВГСУ у аналогічних правовідносинах, викладеною у постановах від 09.04.2012р. у справі №20/246-08, від 27.04.2012р. у справі №06/5026/1052/2011.

Також, прокурором заявлено позову вимогу, підтриману КЕВ м. Одеси, про стягнення з відповідача 20 069,60грн. неустойки у вигляді недоотриманої орендної плати за час фактичного користування ФОП ОСОБА_1 орендованим майном понад строку, обумовленого договором оренди №287/2000/ГоловКЕУ від 27.12.2000р. При цьому, положення ч.2 ст.785 ЦК України, п.10.12. договору від 27.12.2000р. №287/2000/ГоловКЕУ, п.48 додаткової угоди №225 д-с/2009/КЕВ від 30.12.2009р. визначають її розрахунок як подвійну орендну плату за користування майном за час прострочення, а її правову природу - як неустойку.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п.1 Інформаційного листа ВГСУ №01-06/735/2012 від 29.05.2012р. „Про деякі питання практики застосування статтей 785 та 786 Цивільного кодексу України" неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, а тому застосування до неї спеціальної позовної давності є неправильним.

Таким чином, ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Такої ж позиції дотримується ВСУ у постанові від 20.03.2012р. у справі №40/117.

З врахуванням встановлення судом факту несвоєчасного повернення відповідачем позивачу предмету оренди у повному обсязі після припинення дії договору оренди, є правомірним нарахування позивачем неустойки за час фактичного користування відповідачем орендованим майном згідно до розміру займаної площі, у зв'язку з чим задоволенню судом підлягає позовна вимога прокурора про стягнення з відповідача 20 069,60грн. неустойки.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи те, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та документально підтвердженими, вони підлягають судом задоволенню, у зв'язку з чим стягненню з ФОП ОСОБА_1 на користь КЕВ м. Одеси підлягає заборгованість з орендної плати в сумі 1998,62 грн., 59,96 грн. штрафу, 115,99 грн. пені, 16 867,12 грн. компенсації з податку на землю за січень-грудень 2011р., 6102,60 грн. компенсації з податку на землю за січень-червень 2012р., 20 069,60 грн. неустойки. Крім того, суд задовольняє позовні вимоги про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 повернути Міністерству оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси зі складанням акту прийому-передачі нежитлове приміщення площею 539 кв.м. та прилеглу територію до будівлі -земельної ділянки площею 500 кв.м. військового містечка №1, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно ст.ст.44, 49 ГПК України судовий збір в сумі 2682,50 грн. підлягає стягненню до державного бюджету з відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (66300, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська,13, код 08038284) 1998 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 62 коп. заборгованості з орендної плати, 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 96 коп. штрафу, 115 (сто п'ятнадцять) грн. 99 коп. пені, 22 969 (двадцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 72 коп. компенсації з податку на землю, 20 069 (двадцять тисяч шістдесят дев'ять) грн. 60 коп. неустойки.

3. Зобов'язати Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 (66300, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) повернути Міністерству оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський,6, код 00034022) в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська,13, код 08038284) зі складанням акту прийому-передачі нежитлове приміщення площею 539 кв.м. та прилеглу територію до будівлі -земельної ділянки площею 500 кв.м. військового містечка №1, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

4. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (66300, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до державного бюджету України (рахунок №31210206783008, Одержувач: ГУДКСУ в Одеській області, Код ЄДРПОУ -37607526, Банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код бюджетної класифікації: 22030001, Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області: 03499997) через Котовську ОДПІ 2682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.01.2013 р.

Суддя Малярчук І.А.