Рішення № 28487585, 24.12.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/98/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.12 Справа № 5009/3999/12

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства "АрселорМіталл Кривий Ріг", 50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Еліз", 69093, м. Запоріжжя, вул. Звенигородська, буд. 9

про стягнення 5 670,00 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Ботов М.Г., довіреність від 19.11.12 б/н

СУТЬ СПОРУ:

25.10.12 до господарського суду Запорізької області звернулось публічне акціонерне товариство "АрселорМіталл Кривий Ріг" (надалі ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг") з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Еліз" (далі ТОВ "Еліз") неустойки в сумі 5 670,00 грн. за порушення строків поставки продукції за контрактом від 23.09.11 № 4600027050/4062.

У відповідності до ст. 21 ГПК України, 25.10.12 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг" від 08.10.12 № 851-3/448 до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 25.10.12 судом порушено провадження у справі № 5009/3999/12 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 17/98/12. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 21.11.12.

В судових засіданнях 21.11.12, 05.12.12 судом оголошено перерви до 05.12.12 та 24.12.12 відповідно, про що сторони повідомлені належним чином.

У засіданні суду 24.12.12, на підставі ст. ст. 821, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Відповідачу роз'яснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві від 08.10.12 № 851-3/448 та у письмових поясненнях від 03.12.12 № 141-3/544, вказував наступне. 29.09.11 між сторонами у справі укладено контракт № 4062, на виконання умов якого 23.09.11 позивачем на адресу відповідача було надіслано замовлення № 4500070715 на поставку трансформаторів силових у кількості 2-х штук. Однак, свої зобов'язання з поставки товару в строк не більше 40-ти календарних днів починаючи з дати надання письмової заявки на партію продукції, відповідач не виконав. Так, як зазначає позивач, строк поставки, обумовлений контрактом сплинув - 31.10.11. При цьому, відповідач здійснив поставку електрообладнання двома партіями -09.11.11 та 18.11.11. Отже, на думку позивача, прострочення поставки було 9 і 18 днів відповідно. У зв'язку з чим, позивачем нараховано відповідачу на підставі п. 7.1. контракту 5 670,00 грн. неустойки за порушення строку поставки продукції. На підставі викладеного, позивач керуючись ст.ст. 526, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача суму неустойки в розмірі 5 670,00 грн.

Відповідач у відзиві від 20.11.12 на позовну заяву та у письмових поясненнях від 24.12.12 проти позовних вимог заперечив повністю, зазначав, що не отримував від позивача замовлення на поставку від 20.09.11 № 4500070715 до контракту № 4600027050 юр. номер 4062 від 23.09.11 (згідно штампу вихідний № 317-13338 від 22.09.11). Крім того, позивач не надав доказів вручення відповідачу вказаного замовлення. Саме замовлення на поставку № 4500070715 від 20.09.11 має вихідний номер від 22.09.11, датоване 20.09.11, тобто складено до дати укладення сторонами контракту № 4600027050/4062 від 23.09.11. Також, у вказаному замовленні зазначено інший строк постачання товарів за контрактом, ніж термін визначений у специфікації № 1 від 23.09.11, а тому, на думку відповідача, відповідно до вимог п. 10.5. контракту з моменту його підписання втрачає силу. У зв'язку з неотриманням від позивача заявки на постачання трансформаторів за контрактом поставка була здійснена відповідачем усно в узгоджені строки, протягом строку дії контракту. На підставі викладеного, відповідач вказує про безпідставність заявлених вимог оскільки строку постачання товару з боку ТОВ "Еліз" пропущено не було. У зв'язку з чим, просить суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23.09.11 між публічним акціонерним товариством "АрселорМіталл Кривий Ріг" (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Еліз" (Продавець) укладено контракт № 4600027050/4062, за умовами якого (п. 1.1. контракту) Продавець зобов'язався поставити та передати у власність Покупця продукцію відповідно до Специфікації(цій), узгодженої (них) до контракту, а Покупець прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного контракту.

Загальна вартість контракту складається з суми вартості всіх партій продукції, узгоджених по всім Специфікаціям до даного контракту (п. 2.1. контракту).

Ціна продукції, що поставляється Покупцю договірна і вказується для кожної позиції в Специфікації (ціях), що є невід'ємною частиною контракту (п. 2.2. контракту).

Відповідно до п. 10.4. контракту, даний контракт вступає в дію з 20.09.11 і діє до 31.12.11, або до належного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному контракту, в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Як свідчать матеріали цієї справи, укладений 23.09.11 між сторонами контракт № 4600027050/4062 за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 3.3. контракту визначено, що датою поставки та переходу ризиків вважається дата передачі продукції від Продавця до Покупця (Перевізника), згідно умов поставки, узгоджених у відповідній (них) Специфікації (ціях), зазначена у накладній (видатковій, товарно-транспортній накладній, залізнична накладна, кур'єрської служби).

Поставкою вважається виконаною Продавцем за умови точної відповідності поставленої продукції заявці Покупця по строкам, номенклатурі і обсягу, після надання Продавцем всіх супроводжувальних документів, зазначених в п. 3.6. (п. 3.4. контракту).

Як вбачається з матеріалів справи № 5009/3999/12, на виконання умов спірного контракту та узгодженої між сторонами 23.09.11 Специфікації № 1, ТОВ "Еліз" здійснив поставку ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг" обумовленого у вказаній специфікації товару у кількості - 2 штук. Загальна сума товару із ПДВ становить 140 000,02 грн.

Позивач в особі уповноваженого представника в ході розгляду цієї справи зазначав, що поставка товару була здійснена 09.11.11 та 18.11.11, що підтверджується прибутковими ордерами № 5002552360/2816 та № 5002621217/2975, а також товарно-транспортними накладними за №№ 963511, 963517.

При цьому, відповідач (в особі уповноваженого представника) стверджував, що здійснив поставку 08.11.11, що підтверджується видатковими накладними від 08.11.11 №№ 992, 992/1.

Згідно із п. 3.6. контракту, на момент прибуття продукції на склад Покупця її повинен супроводжувати наступний пакет документів (…) накладна (видаткова, товарно-транспортна накладна, залізнична накладна, кур'єрської служби), в якій вказані номери контракту та заявка на поставку в системі SAP/R3.

Умовами специфікації № 1 від 23.09.11 (додаток до контракту від 23.09.11 № 4062) сторони також передбачили перелік документів, які повинні бути передані Продавцем Покупцю разом із товаром, а саме: рахунок-фактура (з посиланням на № SAP контракту та № SAP замовлення на поставку); податкова накладна; накладна (з посиланням на № SAP контракту та № SAP замовлення на поставку); паспорт виробу (сертифікат, бірка тощо) та/або інструкція з технічної (керівництво по) експлуатації.

Як свідчить зміст доданих до матеріалів справи копій видаткових накладних від 08.11.11 №№ 992, 992/1, останні мають посилання на договір - контракт SAP № 4600027050 від 20.09.11 (згідно п. 10.4. контракту, даний контракт вступає в дію з 20.09.11), № замовлення на закупівлю 4062 від 23.09.11 код SAP 43.

Крім того, вбачається, що товар - трьохфазний сухий захищений трансформатор, від імені Покупця (ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг") отримала Гарькава Анна Анатоліївна на підставі довіреності від 31.10.11 № 825. Згідно довіреності від 31.10.11 № 825, яка міститься в матеріалах справи, остання видана Гарькавій Анні Анатоліївні на отримання від ТОВ "Еліз" цінностей за контрактом № 4600027050/4062 від 23.09.11 у кількості 2 штук. Довіреність дійсна до 09.11.11.

При цьому, із змісту доданих до матеріалів справи товарно-транспортних накладних за №№ 963511, 963517, на які вказує позивач, не вбачається всіх необхідних реквізитів - номеру контракту та заявки на поставку в системі SAP/R3, на підтвердження отримання позивачем товару від ТОВ "Еліз" 09.11.11 та 18.11.11 саме за контрактом № 4600027050 та на виконання замовлення № 4500070715.

Також, суд виходить з того, що наявні в матеріалах справи прибуткові ордери за №№ 5002552360/2816, 5002621217/2975 не підтверджують факту отримання позивачем товару від відповідача саме 09.11.11 та 18.11.11, оскільки умови спірного контракту не містять положень про необхідність передання Продавцем Покупцю прибуткових ордерів разом із прибуттям продукції на склад Покупця. Крім того, додані до матеріалів справи копії прибуткових ордерів за №№ 5002552360/2816, 5002621217/2975 не мають підпису зі сторони ТОВ "Еліз", а отже не можуть бути прийняті судом як належні докази здачі продукції відповідальною особою ТОВ "Еліз" позивачу саме - 09.11.11 та 18.11.11.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про здійснення ТОВ "Еліз" поставки товару за контрактом № 4600027050 саме -08.11.11. Факт здійснення поставки 08.11.11 підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних від 08.11.11 за №№ 992, 992/1 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 31.10.11 № 825, яка видана ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг" на ім'я Гарькавої Анни Анатоліївни.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 7.1. контракту, у випадку прострочення поставки продукції проти строків обумовлених в договорі, Продавець сплачує Покупцю неустойку в розмірі 0,3% від вартості недопоставленої продукції за кожний день прострочення. Нарахування неустойки починається з першого дня прострочення та припиняється на дату поставки продукції.

На підставі п. 7.1. контракту, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5 670,00грн. неустойки за порушення строків поставки продукції.

Пунктом 3.2. контракту передбачено, що поставка продукції Продавцем здійснюється в строки, зазначені у відповідній(них) специфікації (ціях), але тільки після надання Покупцем письмової заявки. Датою подачі заявки вважається дата її направлення електронною поштою на e-mail: eliz@eliz.zp.ua або факсом на номер (061)283-97-21. Заявка повинна містити перелік номенклатури (асортимент) та обсяги поставки продукції, точно відповідати по номенклатурі і не перевищувати обсяги, зазначені в Специфікації (ціях).

Згідно із специфікацією від 23.09.11 № 1 (додаток № 1 до контракту від 23.09.11 № 4062), поставка продукції продавцем здійснюється в строк не більше 40 календарних днів, починаються з дати подачі Покупцем письмової заявки на партію товару.

Отже, виходячи із вищевикладених умов контракту та специфікації від 23.09.11 № 1, зобов'язання з поставки товару у відповідача виникає в строк не більше 40 календарних днів, починаються з дати подачі Покупцем письмової заявки на партію товару, але тільки після надання Покупцем письмової заявки.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на замовлення на поставку № 4500070715, яке, як вказує позивач у позовній заяві, було надіслано на адресу відповідача -23.09.11.

При цьому, як свідчать матеріали справи, жодних доказів на підтвердження направлення ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг" на адресу відповідача та отримання останнім саме 23.09.11 вищенаведеного замовлення в матеріалах справи відсутні.

Також, у письмових поясненнях від 03.12.12 № 141-3/544 позивач зазначає, що замовлення на поставку № 4500070715 відправлялось відповідачу по факсу на номер, зазначений у контракті. Разом з тим, корінець про направлення факсу у позивача не зберігся.

При цьому, позивач вказує, що факт отримання відповідачем замовлення на поставку № 4500070715 саме 23.09.11 підтверджується виставленим ТОВ "Еліз" на оплату рахунком від 08.11.11 № 1264, в якому останній чітко вказує на замовлення від 23.09.11 № 4062.

Судом не приймаються до уваги наведені вище доводи позивача оскільки посилання ТОВ "Еліз" у виставленому рахунку від 08.11.11 № 1264 на спірне замовлення не підтверджує факту його отримання відповідачем - 23.09.11, як вказує позивач.

Частиною 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що сторони та ін. особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України обов'язок доказування покладено на сторони.

Отже, позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач направив 23.09.11 на адресу відповідача письмову заявку на партію товару, а ТОВ "Еліз" отримав спірну заявку - 23.09.11.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позивач не довів факту прострочення виконання зобов'язання з боку ТОВ "Еліз" щодо поставки продукції проти строків обумовлених в договорі, що є підставою для застосування до відповідача неустойки у відповідності до умов п. 7.1. контракту.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що доводи, викладені ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг" в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з ТОВ "Еліз" суми неустойки в розмірі 5 670,00 грн. за порушення умов контракту, є недоведеними, оскільки вони не підтвердженні відповідними засобами доказування. У зв'язку з чим, у задоволенні позову ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг" судом відмовляється через недоведеність.

Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 43, 45,22,33, 34, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 02.01.13.

Суддя В.Л. Корсун