Рішення № 28486344, 03.07.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/4500/2012

н/п 2/2018/1769/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 року

Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Нев"ядомського Д.В.

при секретарі Хлистун Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк»про розірвання договору відновлювальної кредитної лінії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк»про розірвання договору відновлювальної кредитної лінії №837/18-27/36/7-253 від 26.12.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та АКБ СР «Укрсоцбанк».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 26 грудня 2007 р. між ним та відповідачем, в особі Привокзального відділення Харківської обласної філії, укладено договір кредиту № 837/18-2736/7-252 (далі -Основний договір).

В той же день 26.12.2007 р. між позивачем та відповідачем укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 837/18-27/36/7-253 (далі - Кредитний договір) згідно з яким позивач є Позичальником, а відповідач Кредитором. Предметом договору є надання відповідачем кредиту позивачеві (п. 1.1 Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору кредит надається на здійснення страхових платежів за договором страхування транспортного засобу від 26.12.2007 р. № К837-040/07/СТ (далі - Договір страхування), починаючи з другого року кредитування за Основним договором, тобто з 27.12.2008 р. Страхові періоди визначені в додатку № 1.

Перший страховий період з 27.12.2007 р. по 26.12.2008 р. в сумі 6159,59 грн. сплачений позивачем особисто.

Відповідно до п. 1.2.1 Кредитного договору ОСОБА_1 надав Кредитору доручення здійснювати перерахування траншів кредиту у разі ненадання мною документів про самостійну сплату чергового платежу за Договором страхування.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору видача кредиту проводиться шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку відкритого у Привокзальному відділенні ХОФ АКБ "Укрсоцбанк". Тобто місцем виконання договору є м. Харків.

В пункті 2.9 Кредитного договору наданий перелік обставин за умови настання яких Кредитор має право зупинити надання кредиту, а відповідно до п. 2.9 поновлення кредитування можливе у разі усунення цих обставин.

Пункт 3.1.2 Кредитного договору зобов'язує Кредитора надати Позичальнику кредит у разі ненадання останнім підтвердження самостійної сплати страхового внеску.

Скрутне фінансове становище не надало мені можливості сплатити черговий страховий внесок за другий страховий період, а відповідач, в порушення п. 3.1.2 Кредитного договору, не зважаючи на відсутність обставин перелічених в п. 2,9 цього договору, своїх зобов'язань не виконав та станом на 27.12.2008 р. списання коштів з позичкового рахунку в сумі 4927.67 грн. за другий період страхування не здійснив.

Статтею 598 ЦК визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї iз сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів статі 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідач умов договору не виконав.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання за Кредитним договором з 26.12.2008 р. було припинено й догов1р страхування, що підтверджується листом Страхувальника від 01.02.2011 р. № 2-30/1-4/230.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (стаття 615П ЦК).

Стаття 615 Цивільного кодексу України визначає, що у paзi порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсяз1 відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Кредитним договором не встановлено обмеження моїх прав щодо відмови в односторонньому порядку від свого зобов'язання, а законом таке право надано, тому листом від 18.03.10 р. позивач повідомив Привокзальне відділення про повну відмову від послуг відповідача та припинення своїх зобов'язань за Кредитним договором з моменту порушення кредитором його умов в частині надання кредиту, тобто з 28.12.2008 р.

Відповідно до частини 3 статті 651 ЦК у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Незважаючи на відмову від Кредитного договору у повному обсязі підтверджену листом від 18.03.2010 р., відповідач надсилає позивачу листи-повідомлення про наявність несплаченого чергового платежу за Кредитним договором № 837/18-27/36/7-253. Так мною отримаєш листа від 20.04.2010 р. № 16-15/837-890, від 20.05.2010 р. № 16-15/837-1231. Від 20.10.2010 р. № 16-15/837-102, від 22.11.2010 р. № 16-15/837-100, від 20.12.2010 р. № 16-5 837-521, від 20.11.2011 р. № 16-15/837-1258.

Згідно з останнім отриманим листом від 21.02.2011 р. № 16-15/837-1202 з позивача вимагають погасити заборгованість за вказаним Кредитом договором кредит - 3352.77 грн., проценти - 827,03 грн., пенi та штрафи - 435,54 грн., разом - 4615,34 грн.

Такі дії свідчать про наміри відповідача будь-яким шляхом, навіть незаконним, отримати з позивача кошти по припиненим зобов'язанням.

В п.4 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ. які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки) від 7 жовтня 2010 року Судовою палатою у цивільних справах Верховного суду України зазначено, що згідно ч. 3 статті 651 ЦК України, i без звернення до суду договір вважається розірваним або зміненим у силу самого факту односторонньої відмови від договору у повному обсязі чи частково (якщо таке право передбачене договором або законом).

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у paзі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Вчинене відповідачем порушення договору є більш ніж істотним, а з огляду на його поведінку Кредитний договір має бути розірваний судом.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, надав пояснення відповідно до позовної заяви. Додатково надав суду лист від 07.05.2009 року, надісланий на його адресу відповідачем, згідно до якого відсоткова ставка за Основний кредитним договором залишається на початковому рівні.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову та надав письмові заперечення, згідно яких 26.12.2007року між сторонами було укладено договір BKJ1 № 837/18-27/36/7-253 (надалі «Договір ВКЛ») за умовами якого банк зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти на умовах та в порядку визначено договором Відповідно до п. 1.2. ст.. 1 договору кредит надається Позичальнику з другого року кредитування за Основним договором (яким є договір кредиту 837/18-2736/7-252) на здійснення страхових платежів за договором добровільного страхування транспортного засобу № К837-040/07/СТ від 26.12.2007року, укладеного між Позичальником та ДБС HACK „Оранта".

Відповідно до п.2.9. договору ВКЛ, зокрема п. п. 2.9.3. та 2.9.4. Кредитор має право зупинити надання кредиту за цим договором у разі наявності простроченої заборгованості (в тому числі за Основним договором) та невиконання або неналежного виконання Позичальником умов, в тому числі Основного договору.

Відповідно до 2.6 Основного договору (договір кредиту 837/18-2736/7-252), у разі зміни кредитної політики внаслідок рішень законодавчої або виконавчої влади. Національного банку України а також в разі настання іншої події, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів Кредитора та яка не залежить від волі Сторін, Кредитор має право змінити процентну ставку за користування Кредитом, що визначена договором, про що повідомляє Позичальника, та останній має підписати додаткову угоду про зміну відсоткової ставки.

Так, 29 серпня 2008 року на підставі п. 2.6 договору кредиту. Позичальнику було підвищено відсоткову ставку про, що Позичальнику було надіслані листи № 25-3-04- 01/96-2532 від 20 серпня 2008 року, з повідомленням про таке підвищення та пропозицією укласти додаткові угоди про зміну відсоткової ставки. Але Позичальник ухилявся від укладення додаткової угоди. Відповідно до п. 3.2.3.5. Банк мав право звернутись до Позичальника з вимогою про дострокове припинення кредитування та вимагати повернення кредиту в повному обсязі, але, враховуючи позитивну кредитну історію Позичальника та його сумлінне ставлення в попередні періоди до своїх зобов'язань за Основним договором, Банк повторно звертався до Позивача з пропозиціями укласти додаткову угоду до основного договору - листи № 27/36-8/96-3188 від 24.11.2008 року та № 27/36-8/96-3072 від 13.11.2008 року, але Позивач від підписання додаткової угоди відмовився, та відмовився сплачувати необхідні платежі з підвищеною відсотковою ставкою, в результаті чого у Позичальника станом на 27.12.2008 року виникла прострочена заборгованість за Основним зобов'язанням в розмірі 403, 83 коп. (чотириста гри гривні 83 коп.).

Більш того, в порушення умов п. 3.3.3. Основного договору та п.п. 2.1.7. та 2.1.8. Позивач не здійснив страхування (сплату чергового страхового платежу) предмета забезпечення (автомобіля) на наступний страховий період.

Враховуючи викладене та в зв'язку з невиконанням Позичальником умов Основного договору та наявністю простроченої заборгованості, ПАТ «Укрсоцбанк», керуючись п. 2.9. договору ВКЛ зупинив кредитування та не здійснював перерахування страхового платежу на поточний рахунок Страхувальника.

Ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Одночасно п.2 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

На підставі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, нере відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

З вищевикладених обставин вбачається, що порушень в діях банку під час виконання договірних зобов'язань немає, більш того відсутній умисел чи необережність, оскільки ненадання кредиту за BKJT на здійснення страхового платежу відбулось внаслідок невиконання саме Позивачем своїх зобов'язань за договором кредиту.

Також вважаю за необхідне звернути увагу на те, що позивач в обгрунтування своїх вимог посилається на п. 4 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин від 07 жовтня 2010 року, що відповідно до ст. 651 ЦК договір може бути розірвано у разі істотного порушення договору другою стороною. Однак наведені посилання позивача хибні та не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки узагальнення стосується спорів щодо зміни або розірвання кредитного договору у зв'язку із істотною зміною обставин, що передбачено статтею 652 ЇДКУ.

Щодо посилання Позивача на ст.. 615 ЦК України про те, що у разі порушення зобов'язання однією з сторін друга сторона має право на частково або в повному обсязі відмовитись від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Договір кредиту - взаємний, консенсуальний та відплатний договір, в'язку з чим вважається чинним з моменту підписання сторонами відповідного договору. Відповідно до ст.. 651 ЦК України відмова від зобов'язання можливе до виконання сторонами своїх обов'язків за договором. Відмова від виконання зобов'язання однієї сторони після виконання умов договору другою стороною, можливе лише у випадку якщо, це обумовлено в договорі.

В зв'язку з тим, що в договорі відсутні положення про односторонню відмову від зобов'язання та тим, що за договором банк виконав зобов'язання перед Позивачем за договором, відмова в односторонньому порядку від зобов'язання, неможлива.

Вивчивши позовну заяву, вислухавши сторони та дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 26 грудня 2007 р. між ОСОБА_1 та АКБ СР «Укрсоцбанк», в особі Привокзального відділення Харківської обласної філії, укладено договір кредиту № 837/18-2736/7-252.

В той же день 26.12.2007 р. між ОСОБА_1 та АКБ СР «Укрсоцбанк», в особі Привокзального відділення Харківської обласної філії укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 837/18-27/36/7-253 згідно з яким ОСОБА_1 є Позичальником, а АКБ СР «Укрсоцбанк», в особі Привокзального відділення Харківської обласної філії - Кредитором. Предметом договору є надання відповідачем кредиту позивачеві (п. 1.1 Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору кредит надається на здійснення страхових платежів за договором страхування транспортного засобу від 26.12.2007 р. № К837-040/07/СТ (далі - Договір страхування), починаючи з другого року кредитування за Основним договором, тобто з 27.12.2008 р. Страхові періоди визначені в додатку № 1.

Перший страховий період з 27.12.2007 р. по 26.12.2008 р. в сумі 6159,59 грн. сплачений позивачем особисто.

Відповідно до п. 1.2.1 Кредитного договору позивач надав Кредитору доручення здійснювати перерахування траншів кредиту у разі ненадання мною документів про самостійну сплату чергового платежу за Договором страхування.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору видача кредиту проводиться шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку відкритого у Привокзальному відділенні ХОФ АКБ "Укрсоцбанк". Тобто місцем виконання договору є м. Харків.

В пункті 2.9 Кредитного договору наданий перелік обставин за умови настання яких Кредитор має право зупинити надання кредиту, а відповідно до п. 2.9 поновлення кредитування можливе у разі усунення цих обставин.

Пункт 3.1.2 Кредитного договору зобов'язує Кредитора надати Позичальнику кредит у разі ненадання останнім підтвердження самостійної сплати страхового внеску.

Позивач не сплатив черговий страховий внесок за другий страховий період, відповідно, не надав підтвердження його сплати відповідачу, який в порушення п. 3.1.2 Кредитного договору, не зважаючи на відсутність обставин, перелічених в п. 2,9 цього договору, своїх зобов'язань не виконав та станом на 27.12.2008 р. списання коштів з позичкового рахунку в сумі 4927.67 грн. за другий період страхування, не здійснив.

Статтею 598 ЦК визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї iз сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів статі 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання е його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідач умов договору не виконав.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання за Кредитним договором з 26.12.2008 р. було припинено й договір страхування, що підтверджується листом Страхувальника від 01.02.2011 р. № 2-30/1-4/230.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (стаття 615 ЦК України).

Стаття 615 Цивільного кодексу України визначає, що у paзi порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідач не виконав свої обов'язки щодо сплати чергового страхового внеску за позивача, страховий договір між позивачем та ВАТ НАСК «Оранта»був розірваний, що є істотною умовою для відмови позивача від договору ВКЛ, оскільки цей договір укладався саме для забезпечення зобов'язань позивача перед ВАТ НАСК «Оранта»за страховим договором, який і був розірваний внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань.

Листом від 18.03.10 р. позивач повідомив Привокзальне відділення про повну відмову від послуг відповідача та припинення своїх зобов'язань за Кредитним договором з моменту порушення кредитором його умов в частині надання кредиту, тобто з 28.12.2008 р.

Відповідно до частини 3 статті 651 ЦК у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Незважаючи на відмову від Кредитного договору у повному обсязі підтверджену листом від 18.03.2010 р., відповідач надсилає позивачу листи-повідомлення про наявність несплаченого чергового платежу за Кредитним договором № 837/18-27/36/7-253. Так мною отримаєш листа від 20.04.2010 р. № 16-15/837-890, від 20.05.2010 р. № 16-15/837-1231. Від 20.10.2010 р. № 16-15/837-102, від 22.11.2010 р. № 16-15/837-100, від 20.12.2010 р. № 16-5 837-521, від 20.11.2011 р. № 16-15/837-1258.

Згідно з останнім отриманим листом від 21.02.2011 р. № 16-15/837-1202 з позивача вимагають погасити заборгованість за вказаним Кредитним договором кредит - 3352.77 грн., проценти - 827,03 грн., пенi та штрафи - 435,54 грн., разом - 4615,34 грн.

Ці кошти відповідачем були сплачені за припиненим страховим договором, отже відповідач безпідставно сплатив ці кошти на користь ВАТ НАСК «Оранта», та також безпідставно намагається стягнути їх з позивача.

Відповідач не позбавлений права звернутися з відповідною вимогою до ВАТ НАСК «Оранта»у позасудовому або судовому порядку про повернення помилково сплачених коштів.

В п.4 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ. які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки) від 7 жовтня 2010 року Судовою палатою у цивільних справах Верховного суду України зазначено, що згідно ч. 3 статті 651 ЦК України, i без звернення до суду договір вважається розірваним або зміненим у силу самого факту односторонньої відмови від договору у повному обсязі чи частково (якщо таке право передбачене договором або законом).

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у paзі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Враховуючи, що 27.12.2008 року відповідач мав здійснити страховий внесок за позивача, але не зробив цього, договір страхування був припинений, що стало істотною умовою для розірвання договору ВКЛ з 28.12.2008 року, оскільки був втрачений самий зміст його укладання.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на існування заборгованості позивача перед відповідачем на 27.12.2008 року, оскільки в судовому засіданні обидві сторони підтвердили, що ця заборгованість є наслідком бажання відповідача підвищити відсоткову ставку для позивача за основним договором. Проте, додатковий договір про це між сторонами укладений не був, а листом від 07.05.2009 року, надісланим на адресу позивача відповідачем, відповідач вказав, що відмовляється від підвищення відсоткової ставки для позивача за Основний кредитним договором і залишає її на початковому рівні.

Керуючись ст.ст. 10,11,27,31,57-60,209,212,215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити повністю.

Визнати таким, що розірваний з 28.12.2008 року договір відновлювальної кредитної лінії №837/18-27/36/7-253 від 26.12.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та АКБ СР «Укрсоцбанк».

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я Д.В. Нев'ядомський