Постанова № 28484340, 26.12.2012, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа №2703/12823/2012

2-а/2703/1407/2012

П О С Т А Н О В А

26.12.2012 суддя Ленінського районного суду міста Севастополя Кукурекін К.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації в м. Севастополі про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2012 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації в місті Севастополі (далі -відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача виплачувати щомісячно допомогу з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленому для дітей у віці до 6 років, зробити перерахунок та виплатити недоотриману суму державної допомоги з догляду до дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.05.2012р. по 01.11.2012р., судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою від 22.11.2012 року відкрито скорочене провадження у справі.

Відповідач у встановлений законом строк заперечення на позов до суду не надав.

Суд визнав наявні матеріали достатніми для прийняття судового рішення в порядку скороченого провадження та ухвалення постанови відповідно до ч. 6 ст. 183-2 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі визначеному ст. 15 до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»з урахуванням внесених змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Відповідно до частини першої статті 15 вказаного Закону «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».

В розділі VIII прикінцевого положення вищезазначеного Закону вказано, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року -50 відсотками, з 1 січня 2009 року -75 відсотками, з 1 січня 2010 року -100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), деякі пункти розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». При цьому пункт 23 щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», таким, що не відповідає Конституції України, не визнаний.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена позивачці, як непрацюючій особі, з наступного дня після закінчення дії довідки по вагітності та пологах до дня досягнення дитиною трирічного віку.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах необхідно застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

01.01.2008 р. набрали чинності зміни до ст. 15 Закону України № 2811 від 21.11.1992 р., відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

З урахуванням викладеного, суд не погоджується з аргументами позивача, що їй повинні були сплачувати допомогу на дитину у розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу на місяць, замість суми, яку вона отримує, так як вказані норми Закону №2811 не скасовувались та неконституційними не визнавались.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не надала суду доказів, що зверталася до Управління за призначенням допомоги по догляду за дитиною до 3-х років у розмірі, що перевищує мінімальний, для чого мала надати до Управління в установленому порядку довідку про склад сім'ї, декларацію про доходи та майновий стан, яка заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї.

Виходячи з цього, допомога по догляду за дитиною до трьох років була нарахована позивачці в мінімальному розмірі, а саме по 130 гр. щомісячно.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, з огляду на викладене позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, ст.ст.69-71, 159 - 163, 184-186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації в м. Севастополі про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначеного вище строку або після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не скасовано.

Суддя -