Постанова № 28480666, 26.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2012 року № 2а-14941/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді Соколової О.А.

при секретарі судового засідання Боронило К.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

Державної податкової служби

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Технозащита»

про

стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ:

Позивач, державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Технозащита»про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість та по податку на прибуток на загальну суму 934 884,79грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за товариством з обмеженою відповідальністю «Технозащита»рахується заборгованість по сплаті податків та зборів на суму934 884,79грн., а саме: по податку на додану вартість в сумі 934 544,79грн. та по податку на прибуток в сумі 340,00грн. Заборгованість перед бюджетом виникла внаслідок несплати в установлений строк грошових зобов’язань, нарахованих податковим органом за результатами актів перевірок на підставі податкових повідомлень-рішень, які є узгодженими на час розгляду справи. Боржником самостійно не сплачено суми податкових зобов’язань у встановлені законом строки. Інспекцією було вжито ряд заходів по погашенню даного боргу, проте очікуваного результату вони не дали. Тому є підстави для стягнення зазначеної заборгованості у судовому порядку.

Просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Технозащита»податковий борг по податку на додану вартість (код платежу 14010100) в сумі 934 544,79грн. на р/р 31112029700007, одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Ктєві, МФО 820019 та по податку на прибуток в сумі 340,00грн. (код платежу 11021000) на р/р 31110009700007, одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, надав письмові заперечення, в яких зазначив, оскільки позивачем не проводились заходи з продажу внесеного в податкову заставу майна платника податків тому, відсутня передбачена п.96.2 ст.96 Податкового кодексу України обов’язкова підстава для звернення позивача до Державної пенітенціарної служби України з вимогою про надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство. Разом з тим, відповідно до письмового доказу –витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №34322671 від 20.12.2011 року майно (активи) підприємства знаходиться в податковій заставі згідно акту опису №8/240 від 05.12.2011 року. В зв’язку з цим, підприємство має майно, яке відповідно до законодавства може бути внесено до податкової застави та відчужено. Просив суд в задоволені позовних вимог Конотопської ОДПІ Сумської області ДПС відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Позивач направив подання до Державної пенітенціарної служби України №2651/9/190 від 28.04.2012 року з вимогою прийняти одне з передбачених п.96.2 ст.96 Податкового кодексу України рішень та повідомити позивача про його прийняття в порядку встановленому п.п.96.4, 96.5 ст.96 ПК України, посилаючись на те, що Державне підприємство «Підприємство Конотопського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області №130»тривалий час має податкову заборгованість до бюджету, яка на неодноразові звернення та прийняті заходи податкового органу не погашалась. На підставі вищевикладеного, повідомив, що в разі несплати боргу, який рахується за Державним підприємством «Підприємство Конотопського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області №130»і ненадання відповіді щодо конкретних термінів сплати податкового боргу, Конотопська ОДПІ буде змушена звернутися до судових органів з позовом про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне підприємство –боржник.

У відповідь на подання Державна пенітенціарна служба України в листі №7/1/4-676 від 05.07.2012 відзначила, що згідно з п. 11 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про Державну кримінально - виконавчу службу України»стосовно підприємств установ виконання покарань не може бути порушено провадження у справі про банкрутство. Також звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров’я не допускається. Станом на 01.05.2012 року по даним бухгалтерського обліку підприємства установи, сума податкового боргу складала 1 243тис.грн., в т.ч. по податку на додану вартість 764,0тис.грн., податку на доходи фізичних осіб –394,00грн., податку на землю –85тис.грн. У 2011 році на сплату податкових боргів було спрямовано коштів в сумі 62 198,34грн., у 2012 році вже погашено податкового боргу в сумі 3454,00грн. До ОДПІ також направлялися листи на списання безнадійного податкового боргу. Враховуючи, що підприємства установ виконання покарань виконують одну з найважливіших соціальних функцій –виправлення та ре- соціалізація засуджених та від їх стабільного функціонування залежать умови тримання великої кількості засуджених (спеціальний фонд є основним джерелом ліквідації дефіциту бюджетного фінансування) погіршення їх фінансового стану може призвести до ускладнення оперативної обстановки в місцях позбавлення волі. Для скорочення заборгованості підприємства Конотопського виправного центру (№130) просить надати йому можливість сплачувати поточну заборгованість без нарахування пені та штрафних санкцій, сприяти у вирішенні питання щодо списання (реструктуризації) боргів минулих років.

Спірні правовідносини виникли з підстав того, що Державним підприємством «Підприємство Конотопського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області №130»не погашена податкова заборгованість в розмірі 61 074,87грн., що є підставою для її стягнення в судовому порядку саме з відповідача, однак відповідач, визнаючи наявність податкового боргу у підприємства Конотопського виправного центру (№130), проти цього заперечує у зв’язку з порушенням позивачем, встановленого чинним законодавством порядку його стягнення.

Державна пенітенціарна служба України зареєстрована як юридична особа 22.02.2011 року №10741450000039059 Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідка АА №368262 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с.60,71,72) Здійснює свою діяльність відповідно до положення, затвердженого указом Президента України. (а.с.61-70)

Державне підприємство «Підприємство Конотопського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області №130»є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Конотопської міської ради Сумської області 24.05.2002 року, ідентифікаційний код 08680787, центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство є Державна пенітенціарна служба України, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.26), перебуває на податковому обліку в Конотопській ОДПІ Харківської області як платник податків за неосновним місцем обліку з 10.12.2003 року за №743, що підтверджено довідкою позивача від 19.06.2012 року №125/10/19-315. (а.с.7) Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (а.с.75)

Відповідно до ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Державним підприємством «Підприємство Конотопського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області №130»до податкового органу подані податкові декларації з податку на додану вартість за періоди жовтень –грудень 2011 року і січень –червень 2012 року та з податку на прибуток підприємства за 2011рік, податковий розрахунок земельного податку на 2011рік. (а.с.5-25)

Платником податку узгоджені податкові зобов’язання по податку на додану вартість, по податку на прибуток та по земельному податку за звітні періоди не сплачені, у зв’язку з чим у Державного підприємства «Підприємство Конотопського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області №130»виник податковий борг у загальному розмірі 61 074,87грн., про що свідчить розрахунок суми податкового боргу станом на 10.08.2012 року. (а.с.4)

Вказаний факт підтверджується матеріалами справи та не заперечується учасниками судового процесу.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу контролюючим органом була відправлена Державному підприємству «Підприємство Конотопського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області №130»перша податкова вимога №152 від 20.03.2008 року та друга податкова вимога №178 від 21.04.2008 року, які отримані підприємством, про що є відмітки на корінцях вимог. (а.с.30)

Оскільки активи Державного підприємства «Підприємство Конотопського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області №130»перебувають у податковій заставі, то і порядок визначення розміру наявних активів чи майна та стягнення податкового боргу повинні відбуватись у повній відповідності процедурі, встановленій законодавством.

Відповідно акту опису майна №8/240 від 05.12.2011 року позивачем проведено опис майна у податкову заставу платника податків Державного підприємства «Підприємство Конотопського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області №130»на загальну суму 136 891,21грн. (а.с.57)

Зазначене майно платника податків зареєстроване в податкову заставу, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. (а.с.58-59)

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2012 року позов Конотопської ОДПІ про надання дозволу на погашення суми податкового боргу Державного підприємства «Підприємство Конотопського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області №130»за рахунок майна зазначеного у ауті опису майна. (а.с.98-99)

Представник позивача пояснила суду, що на час розгляду справи зазначене майно боржника не реалізоване податковим органом. Крім того, протягом 2012 року жодних дій щодо виявлення та опису майна боржника податковим органом не вчинено.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, а отже і порядок стягнення коштів та продаж інших активів платника податків здійснюється у порядку ним передбаченому, нормами якого чітко визначена процедура, за якою орган ДПС здійснюють самостійні заходи погашення узгодженого податкового боргу платника (опис активів платника, визначення складу активів, що підлягають продажу, призначення податкового керуючого, проведення торгів).

Відповідно до п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пп. 87.3.5 п. 87.3 ст. 87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України.

Частина 1 ст. 13 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу»регламентує специфіку діяльності підприємств установ виконання покарань та визначає, що підприємства установ виконання покарань є казенними підприємствами, які здійснюють некомерційну господарську діяльність без мети одержання прибутку для забезпечення професійно-технічного навчання засуджених та залучення їх до праці.

В силу п.96.2 ст.96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов’язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Зі змісту викладеної норми вбачається, що у податкового органу виникає обов’язок звернення до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить боржник у разі продажу внесеного в податкову заставу майна, активів або необхідності внесення в податкову заставу та відчуження.

Як встановлено Порядком застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженим Наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1043 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1438/18733, що втратив чинність, так і Порядком застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженим Наказом ДПА України від 11.10.2011 року №1273 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 року за №1339/20077, що діє на сьогодні, передбачено що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за відповідною формою. Акти опису реєструються у відповідному журналі. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу. Таке рішення приймається керівником органу державної податкової служби і надається платнику податків, що має податковий борг.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що звернення податкового органу до суду з цим позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості, яка обліковується за іншою юридичною особою, яка є підпорядкована відповідачу, є передчасним та без дотримання обов’язкового досудового порядку і процедури, встановлених податковим законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Технозащита»про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість та по податку на прибуток на загальну суму 934 884,79грн., задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Технозащита»податковий борг по податку на додану вартість (код платежу 14010100) в сумі 934 544,79грн. на р/р 31112029700007, одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Ктєві, МФО 820019 та по податку на прибуток в сумі 340,00грн. (код платежу 11021000) на р/р 31110009700007, одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова