Постанова № 284767, 28.11.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 311

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.11.2006

Справа №2-1/17868-2006А

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Центрінвест”, м. Ялта

До відповідача Державна податкова інспекція у м. Ялта

Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Перший Заступник Голови Господарського суду АРК

Суддя Ковтун Л. О.

при секретарі Пестровой О. С.

За участю представників сторін:

Від позивача – Ресницький В. У., представник, д/п

Від відповідача – Фунтіков Д. Г., представник, д/п, Подгорна В. А., представник, д/п

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центрінвест» (м. Ялта) звернулось до Господарського суду АРК з позовною заявою до ДПІ у м. Ялта про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Ялта № 0003582301/0 від 03.11.2006р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 325920 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неправильно застосував правові норми при визначенні суми бюджетного відшкодування, перевищив свої повноваження, передбачені законодавством і безпідставно зменшив на 325920 грн. задеклароване позивачем бюджетне відшкодування по податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача з’явився, проти позову заперечує, надав письмові заперечення на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

Встановив:

У деклараціях по ПДВ за липень і серпень 2006 року, поданих ТОВ «Центрінвест» до ДПІ в м. Ялта задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ на поточний рахунок в сумі 428099 грн., зокрема за липень 2006 року – 360432 грн., за серпень 2006 року - 67667 грн.

З 04.10.2006р. по 17.10.2006р. працівниками ДПІ в м. Ялта була проведена позапланова виїзна документальна перевірка дотримання податкового законодавства України по відшкодуванню ПДВ, заявленого платником податків ТОВ «Центрінвест» до бюджетного відшкодування згідно декларацій за липень і серпень 2006 року.

В ході перевірки виявлені порушення пп.3.1.2, пп.7.3.6 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997р.

Такі висновки зроблені на підставі того, що ТОВ «Центрінвест» не включені в рядок 1 декларацій по ПДВ операції по імпорту основних фондів, що ввозяться на митну територію України як внесок до статутного фонду ТОВ «Центрінвест», що в свою чергу привело до невірного розрахунку суми бюджетного відшкодування і в завищенні задекларованого ТОВ «Центрінвест» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 325920 гривень.

За результатами перевірки складений акт № 2449/23-4/31067919 від 24.10.2006р., який положено в основу спірного податкового повідомлення – рішення.

Відповідно до податкового повідомлення – рішення № 0003582301/0 від 03.11.2006р., винесеного в.о. начальника ДПІ в м. Ялта, за порушення пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997р., відповідно до ч.«б», ч.«в» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181 – III від 21.12.2000р. позивачу зменшена сума задекларованого бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 325920 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Центрінвест» були імпортовані об'єкти основних фондів, одержані як внесок до статутного фонду від засновника-нерезидента «RTI Holding» (Австрія).

Відповідно до пп.3.1.2 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997р. - об'єктом оподаткування є операції платників по ввезенню товарів (супутніх послуг) в митному режимі імпорту. З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється ввезення із-за кордонів на митну територію України товарів в обмін на корпоративні права або цінні папери.

Окремого порядку оподаткування і сплати податку на додану вартість при здійсненні операцій по імпорту основних фондів чинним законодавством України не передбачено, тому платники податків, здійснюючи подібні операції зобов'язані керуватися загальними принципами при здійсненні операцій при імпорті товарів.

Такі висновки випливають з аналізу пп. 3.1.2 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997г.

Згідно пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 даного Закону датою винекнення податкових зобов'язань при імпорті є дата надання митної декларації.

Відповідно до Порядку внесення податку на додану вартість до бюджету під час ввезення товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 417 від 02.04.1998р., - податок на додану вартість під час ввезення (пересилки) товарів на митну територію України оплачується його платниками відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» по ставках, які діють на день оформлення вантажної митної декларації, одночасно із сплатою мита і митних зборів (до або в день надання вантажної митної декларації для митного оформлення).

Пунктом 3 цього Порядку визначено, що платники податку на додану вартість з товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, перераховують податок на додану вартість на відповідні рахунки митних органів.

Відповідно до пп.3.1.2, пп.7.3.6 Закону України «Про податок на додану вартість» і п.1, п.3 Порядку внесення податку на додану вартість до бюджету під час ввезення товарів на митну територію України, ТОВ „Центрінвест” був сплачений ПДВ на відповідні рахунки митних органів при імпорті основних фондів.

Підпунктом 7.2.7. Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що у разі імпорту товарів на митну територію України документом, який засвідчує право на отримання податкового кредиту, є вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Відповідно до пп.7.2.7. даного Закону ТОВ «Центрінвест» правомірно були віднесені до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при митному оформленні основних фондів.

Посилання в акті перевірки на порушення ТОВ «Центрінвест» пп.3.1.2 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставними, оскільки позивачем вказана норма Закону виконана під час проведення процедури митного оформлення імпортованих основних фондів.

Суми податку на додану вартість внесені на відповідні рахунки митних органів, що підтверджується платіжними дорученнями позивача.

З таких же самих причин суд вважає помилковою думку відповідача про те, що позивачем порушений пп.7.3.6 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997р.

Вимоги відповідача щодо включення в рядок 1 декларацій по ПДВ операцій по імпорту основних фондів, суд вважає безпідставними, оскільки Порядком заповнення і подачі податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р., а також формою самої податкової декларації по ПДВ, в рядку 1 операції по імпорту товарів не відображаються («операції на митній території України, які оподатковуються по ставці 20%, окрім імпорту товарів»).

Виходячи з системного зв'язку Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку заповнення і подачі податкової декларації по податку на додану вартість, Порядку внесення податку на додану вартість до бюджету під час ввезення товарів на митну територію України, при операціях по імпорту основних фондів, податкові зобов'язання по ПДВ відображаються в графі 47 вантажної митної декларації, а не в рядку 1 декларації по ПДВ (інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації).

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і способами, які передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до пункту 2.1. Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість і акцизного збору, які взимаються при ввезенні (пересилці) товарів і інших предметів на митну територію України, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України від 16 березня 2001 року № 109/188, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 2001 року за № 261/5452, який розроблений відповідно до ст.2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань і за сплатою платниками податків, які взимаються при ввезенні (пересилці) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами.

Враховуючи викладене, у відповідача не було правових підстав здійснювати контроль за повнотою визначення податкових зобов'язань при імпорті товарів (основних фондів).

Судові витрати суд вважає можливим залишити за позивачем.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. ч.1,3 ст. 94, п.1. ч. 1 ст. 157, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Ялта № 0003582301/0 від 03.11.2006р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 325920 грн.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.