Постанова № 28470039, 18.12.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2012 року № 2а-8445/12/1370

о 12 год., 27 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-8445/12/1370 за адміністративним

позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, представник -Кіт О.В. (довіреність № 6450/278/10-0007 від 02.07.2012 року)до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Дівема», представник -не прибувпро накладення арешту на кошти на рахунки банку

Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівема»про накладення арешту на рахунки та стягнення податкового боргу.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у відповідача є заборгованість перед бюджетом по податку на прибуток. Згідно п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Відповідачем податковий борг добровільно у строки встановлені законом не сплачено.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала, просила позов задоволи повністю.

Відповідач прибуття повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на адміністративний позов не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Дівема»перебуває у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру станом на 28.07.2012 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду копії:

- зворотного боку облікової картки відповідача станом на 24.09.2012 року;

- корінця податкової вимоги виданої ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби за форми «Ю»№ 312 від 22.05.2012 року, згідно якої загальна сума податкового боргу відповідача станом на 22.05.2012 року становить 376229,31 грн.;

- податкової декларації з податку на прибуток підприємства за № 9025407791.

Докази, які б підтверджували, що вказана податкова вимога, відповідачем оскаржувалась в справі відсутні, відповідно, визначені по ній зобов'язання є узгодженими.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

Згідно п.п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим же Кодексом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 59.1. ст. 59 цього ж Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим же Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Щодо позовних вимог позивача в частині накладення арешту на кошти відповідача на рахунках, такі задоволенню не підлягають оскільки судом не враховуються обґрунтування позивача в цій частині з підстав, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено обставину щодо відсутності у відповідача майна та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Відповідь відповідача позивачу від 13.06.2012 року за № 1/13-06 про відсутність на балансі відповідача матеріальних та нематеріальних активів судом не враховується, оскільки згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року за N 92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за N 288/4509, належним та допустимим доказом обліку інформації про основні засоби є фінансова звітність.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості, судом враховуються обґрунтування позовних вимог позивача в цій частині, оскільки заборгованість відповідача станом на дату розгляду справи, становить 376229,31 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, така є узгодженою. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про погашення відповідачем вказаної заборгованості повністю чи частково, а відтак вказана заборгованість підлягає стягненню повністю.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Дівема»(ЄДРПОУ 20832621, вул. Чмоли, 2, м. Львів) до бюджету кошти в сумі 376229,31 грн.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 24.12.2012 року.

Суддя Гавдик З.В.