Вирок № 28468573, 10.12.2012, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 0603/7032/12

Провадження № 1/0603/549/12

10.12.2012 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого-судді Вельмик А.Е., при секретарі Слабик О.М., з участю прокурора Балобанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бердичева кримінальну справу по обвинуваченню-

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 року

народження, уродженки м.Ланівці Тернопільської області, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, вдови, не працюючої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, проживаючої АДРЕСА_1., раніше не судимої,

за ст.ст.358 ч.1, 358 ч.4 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На початку вересня 2010 року у вечірній час ОСОБА_2, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 не являючись пенсіонером, тобто немаючи законних підстав користуватися пільгою безкоштовного проїзду у залізничному транспорті приміського сполучення, під час переглядання своїх документів, побачила пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 заповнене на ім"я ОСОБА_3, яке належало її колишній родичці, яка померла в 2000 році. Дане посвідчення вона зберігала в себе за адресою проживання з 2000 року. В цей час ОСОБА_4 з корисливих мотивів вирішила скоїти підробку пенсійного посвідчення. З цією метою вона, діючи свідомо та умисно, за допомогою фізичної сили своїх рук відірвала фотокартку з нього та, використовуючи клеючу речовину, вклеїла свою фотокартку у вищевказане пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 та зберігала його за місцем свого проживання з метою його подальшого використання для незаконного отримання проїзних документів на безкоштовний проїзд у електропоїздах приміського сполучення.

Не зупинившись на вчиненому, продовжуючи здійснювати свій злочинний намір, направлений на використання підробленого посвідчення, діючи свідомо та умисно, з корисливих мотивів, 16.09.2012 року о 10 годині 40 хвилин ОСОБА_2 під час проїзду у вагоні № 3 з хвоста електропотягу № 6252 сполученням „Шепетівка -Козятин", на перегоні ст.Чуднів -Волинський -Бердичів, Південно -Західної залізниці, що в Житомирській області, Бердичівському районі, під час перевірки проїзних документів роз"їзними касирами, знаючи, що пенсійне посвідчення є підробленим і не є достовірним, пред"явила підроблене нею пенсійне посвідчення роз"їзному касиру з метою безкоштовного проїзду у вказаному електропотязі. Після пред"явлення підробленого пенсійного посвідчення вона отримала квиток № 028852 від ст.Чуднів -Волинський до ст.Козятин -, Південно -Західної залізниці, який надав їй право безкоштовного проїзду у вказаному вище електропотязі, умисно цим завдавши державному територіально-галузевому об"єднанню „Південно -Західна залізниця" матеріального збитку на суму 8 гривень.

Підсудна вину у вчиненні злочину визнала повністю. В судовому засіданні показала, що ОСОБА_3 була дружиною її покійного брата. ОСОБА_3 померла у 2000 році. Після смерті брата та його дружини у неї залишилися їх документи, в тому числі пенсійне посвідчення ОСОБА_3 Будучи дома в с.Малі Кусківці, вона переглядала документи і побачила пенсійне посвідчення. Відірвала фотокартку ОСОБА_3 і вклеїла туди свою фотокартку. В вересні 2012 року до неї зателефонувала дочка, яка проживає в Київській області, попросила приїхати. На той час у неї не було коштів і вона вирішила під час поїздки скористатися пенсійним посвідчення з метою безкоштовного проїзду. В електропотязі 16.09.2012 року під час перевірки квитків контролером, вона пред"явила пенсійне посвідчення на ім"я ОСОБА_3, їй видали квиток безкоштовного проїзду. Потім до неї підійшли працівники міліції. Даним посвідченням вона скористалася лише один раз. У вчиненому щиро розкаюється.

Крім визнання підсудною вини, її вина у вчиненні злочину також стверджується дослідженими судом письмовими доказами.

Так, відповідно до рапорту о/у КМСД ЛВ ст.Бердичів УМВС України на ПЗЗ ОСОБА_5, 16.09.2012 року, під час відпрацювання електропотягу № 6252 сполученням Шепетівка -Козятин, на перегоні ст.Чуднів-Волинський -ст.Бердичів у вагоні № 3 роз"їзний касир ДН-2 ОСОБА_6 передав пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 видане 01.10.1998 року Лановецьким УСЗН Тернопільської області, заповнене на ім"я ОСОБА_3 з явними ознаками підробки. Під час перевірки було встановлено, що вказане пенсійне посвідчення використовувала громадянка ОСОБА_2 ( а.с.7).

Згідно протоколу огляду місця події від 16.09.2012 року, у вагоні № 3 електропотягу № 6252 сполученням Шепетівка -Козятин на перегоні Чуднів -Волинський -Бердичів, роз"їзний касир ДН -2 ОСОБА_6 передав пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 видане 01.10.1998 року Лановецьким УСЗН Тернопільської області, заповнене на ім"я ОСОБА_3 з ознаками підробки. Вказане пенсійне посвідчення вилучено працівниками міліції ( а.с.9-10).

Згідно довідки Управління пенсійного фонду України в Лановецькому районі, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, на обліку в управлінні не перебуває, даних про видачу їй пенсійного посвідчення немає. ОСОБА_3 перебувала на обліку в Управлінні з 15.07.1998 року по 29.02.2000 року. Виплата пенсії їй припинена в зв"язку зі смертю 21.02.2000 року ( а.с.37).

Довідкою управління праці та соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області стверджується, що ОСОБА_2 на обліку в Управлінні не перебуває, інформація про видачу їй пенсійного посвідчення відсутня. ( а.с.31).

Висновком судово-технічної експертизи № 316 від 26.09.2012 року встановлено, що в пенсійному посвідченні № НОМЕР_1 заповненому на прізвище ОСОБА_3, наявні ознаки зміни первинного змісту документа, а саме, переклейки фотокартки ( а.с.99-101). Вилучене 16.09.2012 року під час огляду місця події пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на ім"я ОСОБА_3, оглянуто як речовий доказ, що зафіксовано постановою від 26.09.2012 року про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінальної справи ( а.с.104).

За клопотанням прокурора, проти задоволення якого не заперечили інші учасники судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи докази в їх сукупності суд знаходить вину ОСОБА_2 в підробленні посвідчення, яке видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права або звільняє від обов»язків, з метою використання його підроблювачем доведеною, і кваліфікує її дії за ст. 358 ч.1 КК України.

Дії ОСОБА_2, що виразилися у використанні завідомо підробленого документа, суд кваліфікує за ст.358 ч.4 КК України.

Обираючи вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, які пом"якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує, що вчинені підсудною злочини, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до злочинів невеликої тяжкості, підсудна до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, вину визнала повністю, має на утриманні неповнолітнього сина, ніде не працює.

Відповідно до ст.66 ч.1 п.1 КК України, обставинами, що пом»якшують покарання підсудній, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудній, суд не встановив.

На підставі наведеного, суд вважає можливим призначити покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів відповідно до ст. 70 ч.1 КК України у виді обмеження волі.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винної, наявність обставин, що пом»якшують покарання, а також приймаючи до уваги, що підсудна вину визнала повністю, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

На думку суду саме призначене покарання буде необхідним та достатнім для виправлення підсудної та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України ( КПК України 1960 року), суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 за ст.358 ч.1 КК України до 1( одного) року обмеження волі, за ст.358 ч.4 КК України до 1( одного) року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця обмеження волі.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 ч.1 п.3 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку 1 ( один ) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов"язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу підсудній у вигляді підписка про невиїзд -залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України на ПЗЗ, р/р 31257272210703, код -25576445, ГУДКУ в Київській області, МФО 821018 судові витрати за проведення судово-технічної експертизи в сумі 294 грн.

Речові докази: пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на ім"я ОСОБА_3 та квиток від 16.09.2012 року № 028852 -залишити зберігати в кримінальній справі.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб після проголошення.

Головуючий: