Ухвала суду № 28466826, 08.01.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-5169/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2012 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Кудрявцевої Т.О.

при секретарі Ханберовій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська соціальна програма» про визнання недійсним договору, відшкодування збитків та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 28.01.2009 року між ним та ТОВ «Українська соціальна програма»був підписаний договір № 006407 про надання послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу. Підписуючи договір він був впевнений, що фактично купує автомобіль на виплату з своєрідним розстроченням платежів на роки та з мінімальною кількістю документів та самих вигідних умовах, а користуватися ним почне майже за півроку від початку виплат, що було зручно для нього. Ним була перерахована на рахунок відповідача сума 12500,00 грн., необхідна для покриття комісійної 10% оплати від названої орієнтовної вартості автомобіля та він почав щомісячно сплачувати на вказані відповідачем рахунки належні так звані платежі в сумі 694,44 грн. Про те, що справжні цілі договору, запропонованого йому відповідачем до підписання, зовсім інші, ніж ті, що задекларовано в його положеннях, він зрозумів згодом, коли з спливом півроку сплати на виконання умов договору дізнався, що так звана група учасників «Української соціальної програми»може не бути сформована роками, а він замість автомобіля мусить по 2029 рік дії договору сплачувати відповідачеві за цим позовом чималі для нього та обтяжливі кошти в сумі 694,44 грн. за свою нереалізовану мрію. В квітні 2010 року він письмово звернувся до відповідача з вимогою повернути всі отримані ним від нього грошові кошти. 22.04.2010 року за №111-04/10 отримав відповідь, що процедура повернення коштів буде здійснена без посилання на дату, але виключно згідно пп. А) п.8.2. та 8.3. ст. 8 Додатку №2 до договору між сторонами. Після надіслання відповідачу наступних письмових вимог з претензіями він повернув йому лише один місячний платіж 638,84 грн. та письмово повідомив, що повернути всі кошти одноразово або повідомити дату їх повернення товариство не може через складну економічну ситуацію в країні, в наслідок якої надходження коштів до фонду учасників, що формується щомісячно, і з якого проводяться відповідні виплати, значно зменшилися, хоча умовами договору між сторонами ці підстави не визначені.

Позивач посилається на те, що при підписанні договору не були дотримані істотні вимоги законодавства щодо визначення конкретної ціни угоди між сторонами та способу її розрахунку; визначення розміру податку на додану вартість при отримані товару, адже його розмір відразу збільшує і ціну за договором, вказаний договір суперечить вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». При укладенні договору працівниками відповідача йому була надана недостовірна інформація щодо предмету договору, порядку розрахунків за ним та строків його виконання, чим було порушено визначене ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів»його право на своєчасне та достовірне отримання інформації, а саме -про предмет договору, за яким він отримує не автомобіль, а лише обов»язки сумнівного характеру з виплат на розрахунковий рахунок відповідача; про строки виконання договору та про порядок розрахунків за договором, адже йому належить сплачувати не тільки ціну договору, але і інші нав»язані відповідачем адміністративні виплати, в той час як при підписанні договору він мав на увазі виключно купівлю-продаж автомобіля з відстрочкою платежу і наступними виплатами за цю послугу комісійної винагороди з невеликими відсотками.

Позивач посилається на те, що в зв»язку з зазначеними діями відповідач повинен відшкодувати йому збитки (упущену вигоду) в сумі 7 535,70 грн. у доходах, на які б за звичайних обставин розміщення належних на праві власності вільних коштів на відкритому іншою стороною депозитному рахунку в банку він реально міг би розраховувати, не утримуй його кошти відповідач. Крім того, діями відповідача йому була заподіяна моральна шкода, яку він оцінив в 5000,00 грн.

Позивач просить визнати недійсним договір №006407 від 28.01.2009 року з часу підписання; стягнути з відповідача на його користь суму комісійного платежу 12 500,00 грн., суму сплачених внесків в розмірі 9722,16 грн., упущену вигоду в розмірі 7534,70 грн. та заподіяну моральну шкоду в розмірі в розмірі 5000,00 грн.

В судовому засіданні позивач, посилаючись на обставини, викладені в позові, свої позовні вимоги підтримав. В дане судове засідання позивач не з»явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, тому суд відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України з урахуванням згоди позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 28.01.2009 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська соціальна програма»був укладений договір №006407, предметом якого є надання учаснику УСП послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу/об»єкту нерухомості, далі Товару, через «Українську соціальну програму», організовану товариством, базуючись на принципі взаємодопомоги учасників УСП. Учасник оцінює вигідність придбати товар за попередньо накопичені ним кошти, можливість отримання у власність лише частково сплаченого майна з наступним погашенням його залишкової вартості протягом достатнього для учасника УСП періоду часу з мінімальними адміністративними витратами. Опис діяльності «УСП»відображено у Умовах діяльності «УСП». У відповідності до п.5.4. договору з моменту його підписання позивач набуває статусу учасника УСП. Товариство гарантує оплату і передачу товару на протязі дії договору, термін дії якого визначений з 28.01.2009 року по 28.01.2024 року.

Відповідно до п.1.2. договору сторони домовилися, що на день підписання договору товар визначається орієнтовною вартістю у зв»язку з тим, що на період отримання товару його вартість чи конкретне найменування може бути змінено з погодженням сторін.

Згідно до п. 1.3. договору разом з підписанням цього договору учасник УСП визначає орієнтовану вартість товару, яка становить 125000,00 грн.

У відповідності до ст.2 договору товариство зобов»язується надавати учаснику УСП наступні послуги: зареєструвати учасника; організація і проведення розподільчих актів щодо надання права на отримання обраного товару; надавати інформацію щодо результатів розподільчих актів виключно учасника УСП по даному договору; організація та створення умов для придбання товару учасниками УСП; здійснення оплати товару, зазначеного Додатку №1 цього Договору, та забезпечення отримання товару учасником УСП згідно з умовами діяльності «УСП»; інші послуги, зазначені в умовах діяльності «УСП».

Відповідно до Додатку №1 до даного договору під найменуванням «Анкета Учасника УСП» товаром за цим договором зазначено «транспорт».

У відповідності до п.п.2.2., 2.4. договору товариство зобов»язється надавати вищезазначені послуги учаснику УСП в порядку та в строки, передбачені в Умовах діяльності «УСП»(Додаток №2 до Договору). Товариство зобов»язується суворо дотримуватися Умов діяльності «УСП»і виконувати зобов»язння відповідно до цих умов з метою дотримання всіх прав учасника програми «УСП».

Згідно до п.3.1. у відповідності до інших положень цього Договору, Умов діяльності «УСП»(додаток №2) та інших додатків до цього договору учасник УСП зобов»язується: сплатити комісійну плату, яка становить 15% в т.ч. ПДВ від суми, зазначеної в п.1.3. цього договору і сплачується: - авансом, при підписанні цього договору, в розмірі 10% в т.ч. ПДВ від суми, яка визначена в 1.3. цього договору; у термін не більше 5-ти календарних днів з дня отримання від товариства повідомлення про надання праа на отримання товару, в розмірі 15% в т.ч. ПДВ від суми, яка визначена в п.1.3. цього договору.

Відповідно до п.3.2., п.4 ст.3 договору учасник повинен: щомісячно сплачувати а) чисті платежі, за рахунок яких товариство здійснює оплату товару, та розмір яких визначається шляхом ділення ціни товару на кількість внесків, зазначених у Графіку внесків (Додаток №1 до договору); отримати товар в порядку, передбаченому у Додатку №2.

Відповідно до Додатку №1 до договору графік платежів зазначений -180, щомісячний чистий платіж (без ПДВ) становить 694,44 грн.

Згідно до п.8 ст.3 договору учасник УСП зобов»язаний вчасно та в повному обсязі сплачувати всі передбачені договором та додатками до нього платежі виключно через банківські установи та поточні рахунки товариства.

За умовами п.4.1. договору учасник «УСП»згідно з Умовами діяльності «УСП»та іншими умовами, що викладені в договорі та Додатках до нього, має право на оплату чистих платежів наперед; розірвання даного договору до одержання товару.

Відповідно до п.7.2. договору цей договір може бути розірвано достроково за ініціативою однієї зі сторін, але згідно з умовами, викладеними в Умовах діяльності «УСП». При достроковому розірванні договору сторони зобов»язані виконати взаємні розрахунки відповідно до умов, викладених в Умовах діяльності «УСП», зокрема ст.8 Додатку № 2 до Договору.

У відповідності до п.8.1. договору всі правовідносини, що виникають з цього договору або пов»язані з ним, в тому числі, пов»язані з діяльності, укладенням, виконанням, зміною та припиненням даного договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договірних умов, регулюються даним договором, його Додатками та чинним законодавством України.

Відповідно до умов вказаного договору, позивачем були перераховані відповідачеві грошові кошти у розмірі 12 500,00 грн. в рахунок комісійної плати, що підтверджується наданою копією квитанції №1 від 28.01.2009 року.

Крім того, на виконання вимог договору позивачем в період з січня 2009 по березень 2010 року були сплачені відповідачеві «Чисті платежі»за договором в загальному розмірі 9722,16 грн., що підтверджується наданими квитанціями, які відповідно до Додатка №2 до договору -«Умови діяльності Програми УСП» є частковою оплатою вартості товару, за рахунок якої відповідач повинно здійснювати купівлю товару і розмір якої зазначений в Графіку платежів та складає щомісячно 694,44 грн. (без ПДВ).

На звернення позивача до відповідача з заявою про розірвання договору № 006407 від 28.01.2009 року позивач був повідомлений про те, що процедура розірвання договору та повернення грошових коштів буде здійснена згідно пп. А) п.8.2. та п.8.3. статі 8 Додатку №2 до вказаного договору. Також цим листом бло повідомлено про неможливість повернення грошових коштів через відсутність банківських реквізитів позивача.

В червні 2010 року, 21.09.2010, 21.10.2010 року позивачем на адресу відповідача були направлені листи із зазначенням його банківських рахунків для перерахування сплачених ним за договором грошових коштів.

Листом від 24.09.2010 року за № 222-09/10 позивач був повідомлений відповідачем, що товариство зможе повернути сплачені чисті платежі по мірі повернення платежів учасниками, які вже отримали товар та повідомило про часткове здійснення повернення позивачеві сплачених ним грошових коштів у розмірі 638 грн. 84 коп.

Судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення № 321 від 08.07.2010 року ТОВ «Українська Соціальна програма»було частково здійснено повернення позивачеві сплачених ним грошових коштів у сумі 638,84 грн., що підтверджується платіжним дорученням №321 від 08.07.2010 року, що підтвердив в судовому засіданні позивач. Решта грошових коштів, сплачених позивачем відповідачеві відповідно до умов договору, повернута не була.

Згідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. У відповідності до ст.627 цього Кодексу відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов»язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно звужують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

У відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.57 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

В судовому засіданні встановлено, що позивач, укладаючи з відповідачем договір №006407 від 28.01.2009 року, помилково вважав, що укладає договір купівлі-продажу автомобіля з придбанням його у власність та на умовах оплати його вартості з розстроченням платежу в той час, як в дійсності за умовами договору при настанні відкладальної обставини він отримував пріоритетне право викупу автомобіля. Тим самим позивач допустив помилку в характері прав та обов»язків, яка є істотною. Тобто, позивач, уклавши зазначений правочин, помилився щодо обставин, які мають істотне значення, а тому у відповідності до положень ч.1 ст. 229 ЦК України вказаний договір №006407 від 28.01.2009 року підлягає визнанню недійсним з часу укладання.

Будь-яких доказів в спростування викладеного відповідачем суду не надано.

Згідно до ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

В зв»язку з тим, що судом встановлена недійсність зазначеного договору, у відповідності до положень ст.216 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошові кошти, сплачені позивачем на виконання умов цього договору, у розмірі 21 583 грн. 32 коп. (12 500,00 грн. + 9083,32 грн.(з урахуванням повернутої суми 638,84 грн.)).

Разом з цим, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача неодержаних доходів (упущеної вигоди) у розмірі 7 534,70 грн. задоволенню не підлягають.

В обгрунтування цих позовних вимог позивач посилався на те що сплачені ним грошові кошти він міг би розмістити на відкритому ним в Промінвестбанку пенсійному рахунку, в наслідок чого він згодом міг би отримати належні відсотки. При цьому, розраховуючи упущену вигоду, позивач зазначає, що у випадку розміщення ним суми сплачених чистих внесків у розмірі 21527,72 грн. на банківському рахунку за умовою нарахування 14% річних терміном користування 2,5 років (час з дня підписання договору до подання цього позову), він би отримав суму, що дорівнює 7534,70 грн.

Згідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов»язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Суд вважає, що будь-яких доказів заподіяння збитків у розумінні положень ст. 623 ЦК України, позивачем суду не надано, тому його вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Розглядаючи позовні вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача моральної шкоди, суд вважає, що ці вимоги також не підлягають задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з ч.2. моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03,1995 року № 4 «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, коли встановлена відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов»язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів»чи інших законів, що регулюють такі зобов»язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

П. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачає право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя, здоров»я продукцією.

Будь-яких доказів того, що в наслідок укладання вказаного договору відповідачем створена ситуація, яка могла стати чи стала небезпечною для життя і здоров»я позивача, суду ним не надано, тому його вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають. Крім того, умовами зазначеного договору від 28.01.2009 року відшкодування моральної шкоди не передбачено.

З урахуванням того, що відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 08 год. 50 коп. та сплачений судовий збір у сумі 120,00 грн. Крім того, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 208 грн. 61 коп.

.На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Визнати недійсним з часу укладання договір №006407 від 28 січня 2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська соціальна програма»(і.к. 35199726) та ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1), з часу укладання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська соціальна програма»(і.к. 35199726) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) грошові кошти у розмірі 21 583 грн. 32 коп., понесені витрати по справі - сплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 08 год. 50 коп. та судовий збір у сумі 120,00 грн., а всього 21 711 грн. 82 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська соціальна програма»(і.к. 35199726) на користь держави судовий збір у розмірі 208 грн. 61 коп.

В задоволенні іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Т.О. Кудрявцева