Постанова № 28465628, 03.01.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.13 Справа № 5015/4350/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Гриців В.М.

Мирутенко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Дністер» (надалі ПАФ «Дністер») б/н і дати (вх. № 2138 від 15.11.2012р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 01.11.2012р.

у справі № 5015/4350/12

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Чорноморгідробуд» (надалі ТзДВ «Чорноморгідробуд»)

до відповідача: ПАФ «Дністер»

про стягнення 150 022,27 грн.,

за участю:

від позивача: Коваленко О.О. - представник (довіреність № 07/07 від 10.01.2012р.);

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 01.11.2012р. у справі № 5015/4350/12 (суддя Станько Л.Л.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПАФ «Дністер» на користь ТзДВ «Чорноморгідробуд» 141 941,00 грн. основного боргу, 3 371,44 грн. пені, 1 338,38 3% річних, 3 000,45 грн. судового збору. Припинено провадження у справі в частині стягнення 3 371,44 грн. пені.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих послуг за договором виконав частково, внаслідок чого виникла заборгованість ПАФ «Дністер» перед ТзДВ «Чорноморгідробуд», яку правомірно заявлено позивачем до стягнення.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає прийнятим з порушенням норм процесуального права. Звертає увагу суду на те, що не був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду. Просить скасувати повністю рішення господарського суду Львівської області від 01.11.2012р. у справі № 5015/4350/12 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач в запереченні на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - безпідставною. Звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи містяться докази, які підтверджують факт визнання відповідачем боргу перед позивачем, відтак місцевий господарський суд дав вірну оцінку правовідносинам та прийняв рішення, яке повністю відповідає закону, матеріалам справи та фактичним обставинам. Зазначає, що подання безпідставної апеляційної скарги відповідачем є лише зловживанням процесуальними правами, затягуванням судового процесу та виконання рішення суду. Просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 01.11.2012р. у справі № 5015/4350/12, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач не забезпечив явки в судове засідання уповноваженого представника, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 12.12.2012р.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заперечення на апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 01.11.2012р. у справі № 5015/4350/12 з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 22 лютого 2011 року між ТзДВ «Чорноморгідробуд» в особі ВП «Будівельне управління № 463» (виконавець) та ПАФ «Дністер» (замовник) укладено договір про надання послуг по роботі будівельної техніки (з урахуванням доповнень до даного договору від 21.11.2011р.), за умовами якого виконавець надає, а замовник оплачує послуги по роботі будівельної техніки (бульдозера Д-355 «Камацу» - надалі техніка) на об'єктах замовника (а.с. 13-15).

Із змісту п. 2.1 договору вбачається, що замовник здійснює щотижневу оплату наданих виконавцем послуг. Вартість однієї години роботи техніки - 450 грн. (в т.ч. ПДВ) без урахування вартості використаного в процесі надання послуг палива, за фактичний час використання техніки на підставі відповідно оформленого акту, не пізніше вівторка тижня наступного за звітним.

Оплата здійснюється замовником в безготівковому порядку на банківський рахунок виконавця (п. 2.5 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що замовник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити плату за надані йому послуги.

В пункті 3.2 договору зазначено, що у випадку затримки оплати більше, ніж на тиждень виконавець має право призупинити надання послуг замовнику.

У відповідності до п. 4.1 договору у випадку порушення терміну оплати послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Згідно п. 5.1 даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011 року. Строк дії договору автоматично продовжується на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії одна із сторін договору не повідомить іншу сторону про намір припинити договір.

Всі спори між сторонами вирішуються в порядку, встановленому законодавством України (п. 5.3 договору).

Договір про надання послуг по роботі будівельної техніки від 22.02.2011р. та доповнення до нього підписані та скріплені печатками сторін, що свідчить про погодження ними всіх істотних умов даного договору.

В матеріалах справи наявні належним чином оформлені акти виконаних робіт: б/н від 30.03.2012р. на суму 63 000,00 грн., б/н від 31.03.2012р. на суму 30 600,00 грн., б/н від 30.04.2012р. на суму 148 500,00 грн., б/н від 31.05.2012р. на суму 137 250,00 грн., б/н від 30.06.2012р. на суму 50 400,00 грн., б/н від 26.07.2012р. на суму 40 050,00 грн., які підтверджують факт надання позивачем та прийняття відповідачем послуг по роботі будівельної техніки (бульдозера Д-355 «Камацу»), обумовлених договором від 22.02.2011р. (а.с. 16-17, 50-52).

Дані акти підписані сторонами без будь-яких застережень.

Таким чином, в період з березня по липень 2012 року (включно) позивач надав відповідачу послуги за вищевказаним договором на загальну суму 469 800,00 грн.

Відповідач провів часткову оплату наданих йому послуг по роботі будівельної техніки в сумі 327 859,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.18-42).

З акту звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами вбачається, що станом на 26.07.2012р. сума боргу відповідача перед позивачем складає 141 941,00 грн. (а.с.43).

Підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом є несплата відповідачем заборгованості в сумі 141 941,00 грн.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що 22.02.2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг по роботі будівельної техніки.

На виконання умов даного договору позивач в період з березня по липень 2012 року (включно) надав відповідачу послуги по роботі будівельної техніки на загальну суму 469 800,00 грн.

Однак, відповідач не здійснив повної оплати наданих позивачем послуги, станом на 26.07.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 141 941,00 грн., що підтверджується належним чином підписаним актом звірки взаємних розрахунків.

Відповідачем не надано доказів про виконання зобов'язань за договором від 22.02.2011р. в повному обсязі.

Відтак, сума боргу відповідача перед позивачем згідно поданого розрахунку становить 141 941,00 грн. та підтверджується матеріалами справи.

Проаналізувавши вищенаведені приписи ЦК України суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 141 941,00 грн. основного боргу за надані послуги по роботі будівельної техніки.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позовних вимог, який не спростований відповідачем, ТзДВ «Чорноморгідробуд» нарахувало ПАФ «Дністер» за період з січня по вересень 2012 року 1 338,38 грн. - 3% річних (а.с.11).

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено вимоги позивача та стягнуто з відповідача 3% річних в сумі 1 338,38 грн.

Законним та обґрунтованим є оскаржуване рішення місцевого господарського суду також і в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3 371,44 грн., враховуючи заяву позивача про відмову від позову в частині 50% від заявленої суми пені (а.с.59), на підставі якої суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі згідно п. 4 ст. 80 ГПК України, з огляду на наступне:

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтями 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР з наступними змінами та доповненнями передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.1 договору у випадку порушення терміну оплати послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч вимог ст. 33 ГПК України відповідачем не надано суду доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про те, що ПАФ «Дністер» не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення відповідачу ухвали господарського суду Львівської області від 17.10.2012р. у даній справі (а.с.46).

Поряд з тим, згідно витягу з ЄДРЮОФОП, наданого суду апеляційної інстанції державним реєстратором Миколаївської РДА Львівської області та Головним управлінням статистики у Львівській області, місцем знаходження ПАФ «Дністер» є: с. Верин Миколаївського р-ну. Львівської області, тобто саме та адреса, на яку місцевий господарський суд надсилав кореспонденції для відповідача (а.с. 98, 100).

Крім того, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів про те, що вищезазначене повідомлення отримане не працівником ПАФ «Дністер», а невідомою особою.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 01.11.2012р. у справі № 5015/4350/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Гриців В.М.

Мирутенко О.Л.