Рішення № 28465521, 12.12.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/139/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.12 Справа № 5009/3672/12

за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 27, кв. 88).

до відповідача 1: фізична особа підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)

до відповідача 2: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_3)

до відповідача 3: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_4)

про стягнення 21 175,20 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Панченко Є.М. ( дов. від 22.09.2009 р.).

від відповідача 1: не прибула.

від відповідача 2: ОСОБА_2 ( особисто).

від відповідача 3: ОСОБА_3 (особисто).

СУТЬ СПОРУ:

28.09.2012р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" до відповідача 1: фізична особа підприємець ОСОБА_1; до відповідача 2: фізична особа-підприємець ОСОБА_2; до відповідача 3: фізична особа-підприємець ОСОБА_3, про стягнення солідарно з відповідачів 21 175,20 грн., з яких: 16 500,00 грн. - основного боргу, 4 576,44 грн. - заборгованість по відсоткам та 98,76 грн. пені.

Ухвалою від 28.09.2012р. судом порушено провадження у справі № 5009/3672/12, судове засідання призначено на 22.10.2012р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою від 28.11.2012р. строк вирішення спору продовжений, розгляд справи відкладений на 12.12.2012р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 12.12.2012р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив, що 29.02.2012р. між ТОВ «Фінансова компанія «Надія України»та ФОП ОСОБА_1 укладено договір кредиту № ДК 31-8, згідно якого позивач зобов'язався надати відповідачу 1 грошові кошти (кредит) у сумі 30 000,00 грн., а останній зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки на умовах, що встановлені договором. Відповідач 1 повинен був повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в повному обсязі в строк до 21.12.2012р. Разом з тим, відповідач 1 повернув отриманий кредит та відсотки за користування кредитом частково: основного боргу (тіло кредиту) в сумі 13 500,00 грн., відсотків в сумі 3 744,00 грн. Станом на 24.09.2012р. розмір заборгованості відповідача 1 з повернення отриманого кредиту становить: 16 500,00 грн. - тілу кредиту та 4 576,44 грн. - по відсотках. За порушення відповідачем 1 термінів погашення заборгованості за кредитом та оплаті відсотків нараховано пеня в сумі 98,76 грн. Таким чином, зобов'язання відповідача 1 складають 21 175,20 грн., з яких: 16 500,00 грн. -основного боргу. 4 576,44 грн. - заборгованість по відсоткам та 98,76 грн. - пеня за порушення строків оплати. На забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1 перед позивачем між ПП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 і позивачем укладений договір поруки № 31 від 29.02.2012р., за яким відповідачі зобов'язуються відповідати перед позивачем за виконання відповідача 1 зобов'язань у повному обсязі за договором кредиту. У разі порушення відповідачем 1 зобов'язань за договором кредиту, кредитор має право надіслати поручителям вимогу щодо виконання зобов'язань боржника за вказаним договором. Не приймаючи до уваги неодноразові нагадування кредитора про необхідність повернення всієї суми боргу відповідач 1 і Поручителі не прийняли жодних дій по поверненню залишеної суми кредиту, добровільно повернути гроші відмовилися. Враховуючи викладене позивач просить суд, на підставі ст. ст. 193, 196, 199, 230 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 1046, 1049 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідачі - 1 заявлені позовні вимоги не спростував, в судові засідання за викликом не з'явився , правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судових засідань відповідач-1 повідомлявся належним чином, про що, зокрема, свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані поштові повідомлення про вручення сторонам ухвали суду.

Відповідачі-2,3 проти заявленого позову заперечили , посилаючись на те , що відповідальність за договором кредиту повинен нести особисто відповідач -1 .

Враховуючи достатність матеріалів для розгляду справи по суті, суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України за відсутності відповідача -1, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів -2,3 , суд

ВСТАНОВИВ:

29.02.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (Кредитор) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір кредиту № ДК 31-8, згідно з п. 2.1 якого кредитор зобов'язується надати позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 30 000,00 грн., з оплатою по процентній ставці 2,85 % на місяць, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі на умовах, передбачених договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п. 3.1.).

У відповідності до п. 5.1 договору, за користування кредитом у період з дати , зазначеної в 3.1. договору і до дати погашення кредиту, Позичальник сплачує Кредиторові відсотки у розмірі 2,85 % на місяць від суми, вказаної в пункті 2.1 Договору.

Згідно п. 3.2. договору, позичальник зобов'язався повністю повернути кредит, отриманий за цим договором, та відсотки за користування ним до 16-00 години 21.12.2012р. включно.

У пункті 7.1 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплаті відсотків за користування кредитом, кредитор, починаючи з першого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний оплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується за весь період прострочення. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом.

На забезпечення виконанням відповідачем 1 умов кредитного договору, 29.02.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (кредитор), приватним підприємцем ОСОБА_2 та приватним підприємцем ОСОБА_3 (поручителі) укладено договір поруки № 31.

Згідно п.1.1. договору поруки, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поручителі на добровільних засадах зобов'язуються відповідати перед Кредитором за виконання ОСОБА_1 (Позичальник) своїх зобов'язань, що випливають з Договору кредиту № ДК 31-8 від 29.02.2012р., укладеного між Позичальником та Кредитором .

У відповідності до п. 2.3. даного договору, поручителі приймають на себе зобов'язання, у випадку невиконання позичальником зобов'язань за договором кредиту, здійснити виконання зобов'язання позичальника в обсязі, заявленому кредитором в письмовій вимозі, протягом трьох робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора про виконання зобов'язань. Виконання зобов'язань здійснюється поручителями внесенням відповідної суми у касу або на поточний рахунок кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов кредитного договору позивачем було видано відповідачу 1 кредит у розмірі 30 000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 29.02.2012р. № 56 підписаним відповідачем 1.

Відповідач 1, в свою чергу, не в повному обсязі повернув кредит та відсотки за користування ним у визначений договором термін Так, відповідач 1 повернув позивачу отриманий кредит та відсотки за користування ним частково, а саме: основного боргу (тіло кредиту) в сумі 13 500,00 грн., відсотків в сумі 3 744,00 грн. У зв'язку з чим станом на 24.09.2012р. розмір заборгованості відповідача 1 з повернення отриманого кредиту за договором кредиту становить: 16 500,00 грн. - тілу кредиту та 4 576,44 грн. - по відсотках.

Також, на суму боргу позивачем нарахована пеня у розмірі 98,76 грн. за порушення строків оплати за кредитним договором.

Позивач звертався до Позичальника та Поручителів з повідомленнями -вимогами про сплату грошового боргу. Однак, сума заборгованості ані позичальником, ані поручителями сплачена не була.

Таким чином, позивачем заявлено до стягнення з відповідачів 16 500,00 грн. основного боргу, 4 676,44 грн. відсотків за користування грошовими коштами та 98,76 грн. пені.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. ст. 11, 509 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

У відповідності до ч.1 ст. 54 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав умови кредитного договору, щодо надання відповідачу 1 в тимчасове користування грошової суми в розмірі 30 000,00 грн., передбаченому цим договором, про що свідчить видатковий касовий ордер від 29.02.2012р. № 56, підписаний відповідачем 1.

В свою чергу, відповідач 1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача 1 існує заборгованість по основному боргу в розмірі 16 500,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів сплати даної суми боргу. Вказану суму позивачем заявлено до стягнення солідарно з відповідачів, враховуючи забезпечене порукою виконання грошового зобов'язання відповідачем 1.

Господарський суд вважає суму боргу в розмірі 16 500,00 грн. доведеною та обґрунтованою і такою, що підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача.

Крім суми основного боргу позивачем на підставі п. 5.1. кредитного договору заявлено до стягнення 4 576,44 грн. відсотків за користування кредитом. Суд погоджується з нарахованою сумою процентів та вважає її обґрунтованою.

Окрім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем за період з 11.05.2012р. по 23.09.2012р. нараховано пеню в розмірі 98,76 грн.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У пункті 7.1 кредитного договору сторони погодили, що у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплаті відсотків за користування кредитом, кредитор, починаючи з першого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний оплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується за весь період прострочення. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведено, розрахунок пені здійснено вірно з урахуванням норм зазначеного вище законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" в особі Запорізької філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" підлягають задоволенню.

Судовий збір в розмірі 1 609,50 грн., згідно з ст. 49 ГПК України, покладається на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 27, к. 88, п/р 26508209688100 в АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35183669) -16 500 (шістнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 основного боргу, 4 576 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн. 44 коп. відсотків за користування грошовими коштами, 98 (дев'яносто вісім) грн. 76 коп. пені та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 21.12.2012р.

Згідно з оригіналом:

спеціаліст А.В.Козлова