Ухвала суду № 28464707, 02.01.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2518/2191/2012 Провадження № 22-ц/795/195/2013 Головуючий у I інстанції -Сташків В. Б. Доповідач - Висоцька Н. В.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 січня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіВисоцької Н.В.суддів: Бойко О.В., Шитченко Н.В. при секретарі: Зіньковець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 28 листопада 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги в сфері теплопостачання,

в с т а н о в и в:

Рішенням Ріпкинського районного суду від 28.11.2012 позовні вимоги ПАТ «Облтеплокомуненерго» задоволено, стягнуто з ОСОБА_5 заборгованість за послуги в сфері теплопостачання за період з 01.10.2010 року по 29.02.2012 року в розмірі 1204,06 грн. та судовий збір в розмірі 214,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апелянт посилається, що незаконність та необґрунтованість рішення суду полягає у неправильному встановленні обставин, які мають значення для справи, неправильне дослідження та оцінку доказів, при прийнятті оскаржуваного рішення судом допущені порушення норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що в період з 01.10.2010 року по 29.02.2012 року між сторонами спору Договору про надання послуг з центрального опалення, холодного і гарячого водопостачання та водовідведення, як того вимагає закон, укладено не було, а відтак послуги з теплопостачання надавалися ПАТ «Облтеплокомуненерго» на бездоговірній основі, без попереднього погодження зі споживачем, чим порушено приписи ч. 3 ст. 6 ЦК України.

Крім того, апелянт вважає, що включення позивачем в розрахунок боргу суми «абонентської плати», яка по суті є платою споживача за приєднання квартири до теплового навантаження та передбачене відшкодування особою витрат понесених енергопостачальною організацією на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії, може бути правомірним лише за наявності укладеного між учасниками правовідносин письмового договору, предметом якого може бути зокрема, відшкодування вищезазначених затрат виробника послуги.

ОСОБА_5 зазначає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту для відновлення свого порушеного права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

По справі встановлено, що відповідач ОСОБА_5 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, та в період з 01.10.2010 року по 29.02.2012 року була споживачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які надавались ВАТ «Облтеплокомуненерго» згідно рішення виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області № 7 від 26.01.2007 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг на території ради».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що загальна сума боргу відповідача в період з 01.10.2010 року по 29.02.2012 року становить 1204,06 грн. та підлягає стягненню на підставі: ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»; ЗУ «Про теплопостачання»; Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджений Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року; Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затверджений постановою КМУ № 955 від 10.07.2006 року зі змінами (втратив чинність на підставі Постанови КМУ № 869 від 01.06.2011 року); Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затверджений Постановою КМУ № 869 від 01.06.2011 року.

Судом першої інстанції обставини справи з"ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.

Доводи апеляційної скарги, щодо відсутності письмового договору між постачальником послуг та споживачем не заслуговують на увагу, так як не впливають на обов»язок споживача оплачувати вартість спожитих послуг, що передбачено ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання», згідно з якою споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за спожиту теплову енергію.

П. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов»язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Розрахунок заборгованості за надання послуг ПАТ «Облтеплокомуненерго» наданий представником позивача, відповідачем в належний спосіб не спростований, а тому заборгованість відповідно до листа-розрахунку в сумі 1204,06 грн. підлягало судом стягненню з відповідача.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що безпідставне включення позивачем в розрахунок боргу суми «абонентської плати» є необгрунтованим, не заслуговує на увагу суду. Відповідно до Рішення Виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області № 118 від 24.09.2009 року, п.п. 1.2 п. 1 погоджено з ВАТ «Облтеплокомуненерго» двоставковий тариф (з врахуванням ПДВ) на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення на території смт. Ріпки абонентська плата на послуги з централізованого опалення (сплачується всіма споживачами незалежно від наявності чи відсутності приладів обліку).

Беручи до уваги вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги повністю спростовуються обставинами даної справи, не свідчать про порушення судом норм матеріального або процесуального закону та не дають підстав для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ріпкинського районного суду від 28 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: