Рішення № 28455507, 20.08.2012, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 0427/5558/2012

Провадження № 2/0427/3280/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2012 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Дубовенко І.Г.

при секретареві Гончаровій С.Є.

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача Кіма І.А., Пирожка С.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Новомосковську Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Новомосковську Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди в розмірі 218800 грн., в обґрунтування своїх вимог вказував, що він працював комерційним директором ТОВ «Агро-Успіх». 01 серпня 2004 року перебуваючи у відрядженні, при виконання трудових обов'язків, отримав травму з наступною втратою працездатності, про що свідчить висновок МСЕК від 03.12.2004, яким його було визнано інвалідом І групи та встановлено 100 % втрати професійної працездатності вперше. Подальші огляди МСЕК 06.12.2005 року, 16.02.2006 року та 04.03.2009 року залишалися без змін.

Вважає що в результаті отримання тяжких травм та негативних наслідків виниклих внаслідок них, йому було спричинено моральну шкоду - він став калікою, йому встановлено І групу інвалідності та стійку втрату професійної працездатності у розмірі 100%; на виробництві він втратив найдорожче, що є у людини - здоров'я, яке йому вже ніхто не поверне. На час настання страхового випадку йому було тільки 39 років, в нього могло бути зовсім інше життя, або не трапився нещасний випадок. Він має родину: жінку, трьох дітей - сина ІНФОРМАЦІЯ_1, та двох доньок ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 (які на час настання нещасного випадку були ще неповнолітніми), окрім того в нього непрацездатна матір, яких йому необхідно було забезпечувати. Але на даний час він не може нічого робити без сторонньої допомоги, він став тягарем для своєї сім'ї, замість того, щоб забезпечувати її , приймати повноцінну участь у вихованні дітей, доглядати матір похилого віку. Нещасний випадок та його наслідки привели його до тяжких фізичних та моральних страждань, порушили нормальні життєві зв'язки та вимагають додаткових зусиль для організації свого життя. Ця травма вплинула на реалізацію його намірів та бажань, вважає, що йому спричинена моральна шкода в розмірі 218800 грн., яку просить стягнути з відповідача на його користь.

Представник позивача ОСОБА_2 в повному обсязі підтримала позовні вимоги позивача та посилаючись на ті ж підстави, просила суд задовольнити вимоги в повному обсязі. Вважає, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачеві у виплаті моральної шкоди посилаючись на те, що на момент встановлення втрати працездатності вже не діяла ч. 3 ст. 34 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка передбачала відшкодування моральної шкоди. Вважає, що в позові обґрунтована сума моральної шкоди, що дорівнює 218800 гривень, яку просила стягнути з відповідача на користь позивача.

Представник позивача ОСОБА_1 в повному обсязі підтримала позов позивача, повністю підтримала пояснення представника ОСОБА_2 а також доповнила, що після настання нещасного випадку позивач, який є її чоловіком, постійно відчуває фізичні та моральні страждання, у зв'язку з тим, що самостійно він себе не забезпечує, потребує сторонньої допомоги, трьох неповнолітніх дітей та його фактично забезпечує вона. Просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача - Кім І.А позов не визнав. Вважає, що не має на даний час правових підстав для задоволення позову, оскільки встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності потерпілому мало місце після 01 січня 2006 року, а саме, згідно виписки огляду МСЕК серія ДНА-02 № 09119 від 23.03.2006 року - первинно було встановлено 100% втрати працездатності. Окрім того, посилався на те, що позивачем не зазначено чим саме відповідач спричинив йому моральну шкоду, тому як вона виплачується за наявності факту заподіяння цієї шкоди. Також вважає, що на МСЕК покладено встановлення факту спричинення моральної шкоди у таких випадках, однак такого висновку позовна заява та додатки до нього не містять. Тому просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_5 у повному обсязі.

Представник відповідача Пирожок С.М. в судовому засіданні також не визнав позов ОСОБА_5, та посилаючись на ті ж підстави, а також на те, що належним відповідачем по справі про відшкодування моральної шкоди на його думку повинен бути ТОВ «Агро-Успіх», просив суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач, працюючи комерційним директором ТОВ «Агро-Успіх» 01 серпня 2004 року, при виконанні трудових обов'язків, повертаючись з відрядження на автомобілі «Міцубісі-Карізма», виїхавши на небезпечну ділянку автошляху Нововоронцовка-Причал з обмеженою оглядовістю в смт Нововоронцовка не впорався з керуванням, автомобіль з'їхав з траси та перекинувся. В результаті ДТП ОСОБА_5 отримав тяжкі травми (а.с. 12-13).

Згідно виписки із акту огляду МСЕК серії МСЕ-ДНА-01 № 428966 від 03.12.2004 року позивачу вперше встановлено першу групу інвалідності, як загальне захворювання. В результаті оскарження акту про нещасний випадок, було встановлено, що позивач отримав травму, внаслідок виконання своїх трудових обов'язків. У зв'язку з чим надана виписка огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, серії ДНА-02 № 09119 від 23.03.2006 року, встановлено ступінь втрати професійної працездатності 100% з 03 грудня 2004 року у зв'язку з трудовим каліцтвом. Та на підставі якої внесені відповідні зміни до акту МСЕК від 03.12.2004 року (а.с. 14).

Ці факти повністю підтверджуються матеріалами справи, а саме: первинним актом про нещасний випадок (а.с. 5-6), який був складений невірно; рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в результаті яких позивачеві за результатами огляду МСЕК 23.03.2006 року було встановлено трудове каліцтво та внесені зазначені зміни до акту від 03.12.2004 року (а.с. 7-9, 14)

Подальші довідки МСЕК, що видавалися повторно, також містять в собі зазначення - трудове каліцтво із втратою працездатності 100 % (а.с. 16-20)

Аналізуючи усе вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що вперше позивачу встановлено стійку втрату працездатності актом МСЕК саме 03.12.2004 року, із зазначеної дати, зі ступенем втрати професійної працездатності 100 %.

Травма, що сталася з позивачем, відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" - є страховим випадком з настанням якого відповідно до п. "е" п.1 ч. ст.21 Закону зобов'язує Фонд відшкодувати грошову суму за моральну шкоду, за наявності факту заподіяння такої шкоди потерпілому (на час встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності). Суд критично ставиться до посилань відповідача на те, що дата огляду МСЕК 23.03.2006 року, відповідно до якої позивачу первинно встановлено втрату працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом, є датою встановлення втрати працездатності, тому як відповідно до зазначеного висновку втрата 100% працездатності позивачеві встановлено з 03.12.2004 року, у зв'язку з трудовим каліцтвом від 01.08.2004 року.

Згідно з п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 27.01.2004 р. №1-рп І у відповідності зі ст. 23, 1167 ЦК України - моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві... складається з фізичного болю або душевних страждань, які він відчуває у зв'язку з каліцтвом. Ушкодження здоров'я спричинене потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійно працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Позивач внаслідок травми та стійкої втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров'я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року страхова виплата за моральну шкоду провадиться потерпілому Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань незалежно від втрати ним професійної працездатності. Зазначеним рішенням роз'яснено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності. Відмова потерпілому у праві на отримання грошової суми за моральну шкоду від Фонду соціального страхування від нещасних випадків залежно від ступеня втрати професійної працездатності має обмежувальний характер. Встановлення Законом обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати моральну шкоду є засобом реалізації потерпілим гарантованого державою усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (стаття 3).

Відповідно до частини 3 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка діяла до 1 січня 2006 року, моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів.

Згідно роз'яснень, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.95р., з наступними змінами та доповненнями, розмір моральної (немайнової) шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

При визначенні розміру заподіяної позивачу моральної шкоди, суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя. В той же час суд бере до уваги той факт, що причинами нещасного випадку, що стався 01.08.2004 року з позивачем - є порушення позивачем правил дорожнього руху (а.с. 12-13).

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтовані в розмірі 60000 гривень та підлягають задоволенню цій частині.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5 - необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України - з відповідача підлягають стягненню в дохід держави судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.ст. 10-12, 27, 31, 58-61, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_5 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Новомосковську Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Новомосковську Дніпропетровської області (І.К. 25913629) на користь ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1) у відшкодування моральної шкоди 60000 (шістдесят тисяч) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Новомосковську Дніпропетровської області (І.К. 25913629) на користь держави судовий збір в розмірі 107 (сто сім) гривень 30 (тридцять) копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя І.Г.Дубовенко