Постанова № 28454979, 27.12.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 грудня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1148/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Спіжавки Г.Г.,

при секретарі судового засідання: Червоняк У.С.

за участю сторін:

від позивача - Ткач Ф.Г.

від відповідача - Іліка Р.І. ,

від відповідача - Григорійчук Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Чернівецька пересувна механізована колона 76" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання незаконними податкових рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду із адміністративним позовом звернулось ТзДВ "Чернівецька ПМК-76" в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0001840152, №0001830152, №0001850152 від 24 квітня 2012р. винесені ДПІ у м.Чернівцях.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що вищевказані податкові повідомлення - рішення є незаконними, необґрунтованими та підлягають скасуванню, оскільки всі суми податкових зобов'язань, які позивач зазначав у податкових деклараціях були своєчасно сплачені, що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідач в запереченнях зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, оскільки, актом перевірки №29/15-2/01037595 від 05 квітня 2012 року встановлено, несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Суми ПДВ нараховані по деклараціях щомісячно залишаються несплачепими та збільшують суму податкового боргу та відповідно збільшують суму умовно нарахованих штрафних фінансових санкцій, а тому в ТзДВ "Чернівецька ПМК-76" утворилась заборгованість в сумі1832642,62 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 24 квітня 2012р. Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях на підставі акту камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань № 29/15-2/01037595 від 05 квітня 2012р. були прийнятті податкові повідомлення рішення:

№ 0001840152, яким визначено суму штрафу з ПДВ в розмірі 755 073,88 грн.;

№ 0001830152, яким визначено суму штрафу з ПДВ в розмірі 538 282,68 грн.;

№ 0001850152, яким визначено суму штрафу з ПДВ в розмірі 539 286,06 грн.

По наданим суду позивачем матеріалам, встановлено, що у відповідності до поданих податковим деклараціям по податку на додану вартість до ДПІ у м. Чернівцях по всім нарахованим сумам, позивачем згідно платіжних доручень було своєчасно та в повному обсязі оплачено всі платежі по кожному строку сплати.

При цьому в кожному платіжному дорученні було вказано призначення платежу.

Проте, ДПІ у м. Чернівцях , без погодження позивача самостійно змінювало призначення платежу.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010р. № 1112/11/13-10 в якому зазначено, що Верховним Судом України залишено без змін ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2009р. у справі за позовом Комунального підприємства "Тепломережа" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

У зазначеній ухвалі було визнано неправомірною позицію податкового органу, який самовільно змінив призначення платежу і застосував пункт 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (черговість погашення податкового боргу) під час сплати податкових зобов'язань платником податку.

Таким чином, підтверджено позицію Вищого адміністративного суду України про неможливість застосування зазначеної норми Закону шляхом самостійної зміни податковим органом призначення платежу, визначеного платником податків.

Також встановлено, що у податковому повідомленні рішенні № 0001830152 від 24 квітня 2012р. ДПІ у м. Чернівцях робиться посилання на п.п. 5.3.1, п. 5.3, ст. 5 та п.п. 17.1.7, п.17.1, ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21 грудня 2000р. та відповідно застосовується санкція до нашого товариства в розмірі 50 %.

Проте, в п. 2 розділу XIX Податкового кодексу України зазначено - визнати таким, що втратив чинність з 01 січня 2011 року - Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"

Отже, ДПІ у м. Чернівцях порушив норми Податкового кодексу України, оскільки посилався на Закон який втратив чинність.

Аналізуючи діюче на момент спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено податкові зобов'язання, правомірними.

Оцінюючи усі докази досліджені судом у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзДВ "Чернівецька ПМК-76" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, тому судові підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0001840152, №0001830152, №0001850152 від 24 квітня 2012р. винесені ДПІ у м.Чернівцях.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена у повному обсязі 02 січня 2013 року.

Суддя Г.Г. Спіжавка