ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-47/12900-2012 20.12.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л К О"
до Державного підприємства "Агроспецсервіс"
про стягнення 2 224,99 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 2 059,53 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/12900-2012, розгляд справи було призначено на 11.10.2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2012 та від 30.10.2012 розгляд справи було відкладено до 30.10.2012 та до 27.11.2012 відповідно.
Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 27.11.2012 справу № 5011-47/12900-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2012 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/12900-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 20.12.2012.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 18.12.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу № 5011-47/12900-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/12900-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 20.12.2012.
В судове засідання 20.12.2012 представник позивача не з'явився, однак в судовому засіданні 30.10.2012 представник позивач підтримав заявлені вимоги та проси суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 2058 від 02.01.2009 було поставлено відповідачу товар на суму 2 224,99 грн. Проте відповідач не здійснив оплату отриманого товару, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 224,99 грн.
Відповідач в судові засідання 11.10.2012, 30.10.2012 та 20.12.2012 своїх представників -не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
02.01.2012 між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛКО", як продавцем, та відповідачем -Державним підприємством "Агроспецсервіс", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу продукції № 2058, за умовами яких позивач зобов'язався продавати відповідачу продукцію, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати тару в строк та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.).
Умовами договору № 2058 від 02.01.2012 сторони погодили, що при відвантаженні продукції без попередньої оплати відповідач зобов'язується в термін 7 календарних днів повністю оплатити всю отриману продукцію (п. 3.).
Відповідно до товарно-транспортних накладних № ВН-31777 від 23.06.2010 та № ВН-30248 від 16.06.2010 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками сторін без будь-яких претензій та зауважень, та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2 224,99 грн.
Позивач у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 2058 від 02.01.2012 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, натомість, відповідач не здійснив розрахунок за отриманий товар, у строк, встановлений п. 3 договору № 2058 від 02.01.2012, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 2 224,99 грн.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з статтею 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Статтею 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем, як продавецем, на виконання умов договору № 2058 від 02.01.2012 було передано у власність відповідача товар на загальну суму 2 224,99 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № ВН-31777 від 23.06.2010 та № ВН-30248 від 16.06.2010, які підписані представниками сторін без будь-яких претензій та зауважень, та скріплені печатками юридичних осіб, проте відповідач, як замовник, свого обов'язку щодо оплати за поставлений позивачем товар на суму 2 224,99 грн. у строк, встановлений п. 3 договору № 2058 від 02.01.2012 - не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 2 224,99 грн.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за договором № 2058 від 02.01.2012 -не надав.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору№ 2058 від 02.01.2012, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність заборгованості перед позивачем за договором № 2058 від 02.01.2012, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню в сумі 2 224,99 грн.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Агроспецсервіс" (ідентифікаційний код - 34532280, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 24) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Л К О" (ідентифікаційний код -33237188, місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 35) 2 224 (дві тисячі двісті двадцять чотири) грн. 99 коп. - заборгованості та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю відповідальністю "Л К О" (ідентифікаційний код -33237188, місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 35) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 43 (сорок три) грн. 50 коп., сплачений платіжним дорученням № 434 від 01.08.2012 та платіжним дорученням № 348 від 14.06.2012, у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» (оригінали платіжного доручення № 434 від 01.08.2012 та платіжного доручення № 348 від 14.06.2012 в матеріалах справи № 5011-47/12900-2012)
Підставою повернення судового збору є дане рішення підписане судом та скріплене печаткою суду.
4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р. Станік
Судове рішення № 28453697, Господарський суд м. Києва було прийнято 20.12.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-47/12900-2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: