Рішення № 28453628, 25.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/15298-2012 25.12.12

За позовом Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ"

про стягнення 12 422,32 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Вербенко В.А. -представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.12.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 12 422,32 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/15298-2012. Розгляд справи було призначено на 22.11.2012.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 22.11.2012 та від 11.12.2012 розгляд справи було відкладено з метою виконання сторонами вимоги суду, а також витребування у сторін додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 25.12.2012 представник позивача надав пояснення по справі та підтримав заявлені позовні вимоги. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 22/88/0000-3792 від 08.07.2011, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 12 422,32 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) у межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за полісом № АА/0594675 у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Відповідач в судове засідання 25.12.2012 своїх представників не направив, однак 05.12.2012 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якій повідомив суд про те, що відповідачем на адресу позивача була надіслана заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, яку позивач не оскаржував, а тому, на думку відповідача, заборгованість в сумі 12 422,32 грн. у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" перед позивачем -відсутня.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2011 між Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія", як страховиком, та Коломійцем Сергієм Тимофійовичем, як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 22/88/0000-3792, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб -Мітсубісі, д.р.н. -АА7847АА.

Згідно довідки ВДАІ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві від 26.01.2012, 23.01.2012 в м. Київ, бульвар Вернадського, 75 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Мітсубісі, д.р.н. -АА7847АА, під керуванням Коломійця С.Т. та автомобіля «Фольксваген», д.р.н. АА7281КО, під керуванням Козинець О.В.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 22.02.2011 у справі № 2608/1472/12 гр. Козинець О.В. було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту № 00995 про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Мітсубісі, д.р.н. -АА7847АА (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), вартість матеріальних збитків спричинених власнику автомобіля Мітсубісі, д.р.н. -АА7847АА становить 14 914,52 грн.

Відповідно до страхового акту № СНТ -22/88/0000/3792-01 від 14.03.2012 , пошкодження транспортного засобу марки Мітсубісі, д.р.н. -АА7847АА, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та, на підставі рахунку № 01449\00001067 від 31.01.2012 ТОВ «Ніко-Україна», призначено до виплати в якості страхового відшкодування загалом 12 422,32 грн., які виплачені ТОВ «Ніко-Україна», згідно платіжного доручення № 9679 від 30.03.2012.

23.05.2011 між Приватним акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ", як страховиком, та ДП «Старавто», як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № АА/0594675, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб -«Фольксваген», д.р.н. АА7281КО, строк дії договору до 22.04.2012, франшиза -00,00 грн.

29.05.2012 позивач надіслав на адресу відповідача заяву № 1470 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 12 422,32 грн., що підтверджується описом вкладеного у цінний лист від 29.05.2012 (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Однак, відповідач, як зазначає позивач у позові, не здійснив виплату позивачу страхового відшкодування у сумі 12 422,32 грн., у зв'язку з чим позивач звернулося до суду про стягнення з відповідача в порядку регресу 12 422,32 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти заявлених вимог, наголошуючи, що сторонами було зараховано зустрічні однорідні вимоги, внаслідок надсилання відповідачем на адресу позивача заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.08.2012, а тому, на думку відповідача, у зв'язку з тим, що позивачем вказану заяву оскаржено не було, то зустрічні однорідні вимоги згідно заяви від 30.08.2012 були зараховані Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія", а відтак заборгованість в сумі 12 422,32 грн. у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" перед позивачем -відсутня.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1172 ч. 2 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В статті 1187 Цивільного кодексу України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно абз. ґ) п.п. 38.1.1 п. 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов зокрема до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

У підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(у редакції закону України від 17.02.2011 р. N 3045-VI) визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Відповідно до п.22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно зі ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, як страховиком, на виконання умов договору добровільного страхування засобів наземного транспорту № 22/88/0000-3792 від 08.07.2011, у зв'язку з тим, що 23.01.2012 в м. Київ, бульвар Вернадського, 75 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Мітсубісі, д.р.н. -АА7847АА, під керуванням Коломійця С.Т. та автомобіля «Фольксваген», д.р.н. АА7281КО, під керуванням Козинець О.В., внаслідок чого згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 22.02.2011 у справі № 2608/1472/12 гр. Козинець О.В. було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, було перераховано на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна»на підставі рахунку № 01449\00001067 від 31.01.2012 в якості страхового відшкодування грошові кошти в сумі 12 422,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9679 від 30.03.2012.

У зв'язку із наведеним, а також враховуючи те, що відповідач, як страховик, за полісом № АА/0594675, прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом «Фольксваген», д.р.н. АА7281КО, позивач звернувся до відповідача із заявою № 1470 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 12 422,32 грн., що підтверджується описом вкладеного у цінний лист від 29.05.2012.

Однак, відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення.

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача, а тому позовні вимоги Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу -є обґрунтованими законними, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 12 422,32 грн.

Твердження відповідача про те, що у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" відсутня заборгованість перед позивачем в сумі 12 422,32 грн., оскільки відповідачем на адресу позивача було надіслано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, судом відхиляється з огляду на те, що відповідачем станом на день винесення рішення у справі № 5011-47/15298-2012 не подано до суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України, що підтверджують наявність у позивача перед відповідачем заборгованості у розмірі 16 697,01 грн.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" (код ЄДРПОУ - 30968986, місцезнаходження: 01025, м. Київ, вул. Дессятинна, буд. 4/6) на користь Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (код ЄДРПОУ -21130899, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, оф. 13) 12 422 (дванадцять тисяч чотириста двадцять два) грн. 32 коп. - відшкодування шкоди в порядку регресу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.Вішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення -29.12.2012