Рішення № 28453467, 28.12.2012, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Цукурова В.П.,

при секретарі - Кривошей Г.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа -ОСОБА_2, про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа -ОСОБА_2, про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, посилаючись на наступне.

27 вересня 1986 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 уклали шлюб, зареєстрований в Донецькому міському відділі реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області під актовим записом № 1421. Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина - ОСОБА_6.

22 березня 1996 року на підставі біржового контракту № 226, зареєстрованого в БТІ м. Донецька за номером 8/14 ДК -75-16 родина ОСОБА_2 придбала у власність двокімнатну квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1.

21 квітня 1998 року дана квартира була продана згідно Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 і зареєстрованого в реєстрі за № 692, ОСОБА_8. Таким чином, ОСОБА_8 в установленому законом порядку набула права власності на дану квартиру.

З 1996 року у квартирі, розташованій за адресою АДРЕСА_1, були зареєстровані та проживали ОСОБА_2, ОСОБА_4 та їхня донька ОСОБА_6

У лютому 2009 року ОСОБА_4 покинула дану квартиру, подальше її місце знаходження було невідоме.

На протязі 2009-2012 року позивач намагався знайти відповідачку задля розірвання шлюбу, передання адресованої їй кореспонденції.

Оскільки у даній квартири зареєстровано 3 людини, ОСОБА_2 повинен сплачувати усі комунальні послуги за осіб, які не мешкають у даному приміщенні.

У ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_8 -власник квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Її чоловік ОСОБА_3 вступив в спадщину.

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Ворошиловського районного суду м. Донецька з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_4 Дана справа була передана для подальшого розгляду до Жовтневого районного суду м. Полтави у зв'язку з тим, що відповідачка надала до суду довідку про місце перебування (проживання), згідно якої вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору оренди житлового приміщення.

Згідно довідки КП «СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька» ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, на протязі трьох років відповідачка без поважних на причин не проживала за зареєстрованою адресою, місце знаходження її було невідомо.

Реєстрація місця проживання хоча і не спричиняє за собою виникнення права користування житловим приміщенням, проте обмежує майнові інтереси власників, пов'язані з правом розпорядитися ним. Оскільки після вибуття на інше постійне місце проживання відповідачка добровільно не змінила реєстрацію місця проживання, то нею порушено право власності позивача. Тому перешкоди, які створені цією реєстрацією, мають бути усунуті шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Позивач просив усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом визнання ОСОБА_4 такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, а саме квартирою, розташованою за адресою АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 доводи, викладені у позовній заяві, підтримала повністю, просила позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Третя особа ОСОБА_2 також підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання 28 грудня 2012 року не з'явилася, була повідомлена належним чином про дату, час та місце слухання справи. У судовому засіданні 04 грудня 2012 року відповідачка пояснила, що раніше мешкала в зазначеній квартирі, потім переїхала та проживала з серпня 2011 року по серпень 2012 року в м. Полтава, оскільки працювала там за контрактом. На теперішній час в квартирі вона не проживає, оскільки її чоловік змінив дверний замок.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що приблизно три роки відповідачка ОСОБА_4 не проживає у спірній квартирі. Донька ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перестала проживати в квартирі приблизно три з половиною років тому.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що мешкає по сусідству з квартирою позивача. Останні три роки вона відповідачку не бачила. Бачила за останні півтора-два роки іншу жінку, з якою ОСОБА_2 живе як із дружиною.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що він є другом сім'ї ОСОБА_2. Відповідачка ОСОБА_4 не проживає у квартирі з лютого 2009 року, оскільки донька ОСОБА_2 - ОСОБА_6 в кінці 2008 року виїхала за кордон на навчання.

Згідно вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідачка була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки (04.12.2012р.), третьої особи, свідків, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

27 вересня 1986 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, зареєстрований в Донецькому міському відділі реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 1421 (а.с 20). Від даного шлюбу вони мають повнолітню доньку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 21 квітня 1998 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 продали належну їм на підставі біржевого контракту № 226, зареєстрованого на Донецькій товарній біржі 22 березня 1996 року, зареєстрованого в КП «БТІ м. Донецька»22 березня 1996 року за № 8/14 ДК-75-16, квартиру АДРЕСА_1 матері ОСОБА_2 -ОСОБА_8 (а.с. 23). Право власності було зареєстроване в КП «БТІ м. Донецька»відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав № 34425002 від 18.08.2011 року (а.с. 24).

Таким чином, ОСОБА_8 в установленому законом порядку набула права власності на дану квартиру, яка, відповідно, вибула із спільної сумісної власності сторін.

Відповідно до довідки № 1049 від 06.09.2012 року, наданої КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька», у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано 3 особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4 та їхня донька ОСОБА_6.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_8 -власник квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 07 червня 2012 року, актовий запис № 550. Її чоловік - позивач ОСОБА_3 вступив в спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, на теперішній час позивач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 04.12.2012 року, засвідченого Першою донецькою державною нотаріальною конторою за реєстровим № 8-1647 (а.с. 157-159). Право власності було зареєстроване в КП «БТІ м. Донецька»відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав № 36583892 від 06.12.2012 року (а.с. 160).

Актом КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька»встановлено, що за вказаною адресою відповідачка не проживає з 2009 року, що також підтверджено поясненнями свідків та самої відповідачки (а.с. 25).

У той же час, статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Згідно ч. 1 ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно ст. 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

У той же час відповідачка ОСОБА_4 у своїх поясненнях посилається на положення ст. 68 Житлового Кодексу УРСР та вважає, що не може бути визнана такою, що втратила право користування зазначеною квартирою, оскільки залишається дружиною та членом сімї квартиронаймача - третьої особи ОСОБА_2

Щодо таких заперечень відповідачки суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 68 Житлового Кодексу УРСР, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Цивільного процесуального кодексу України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як передбачає ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Проте відповідачкою ОСОБА_4 не надано жодного належного та допустимого доказу того, що вона продовжує проживати разом з ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1. У той же час, як випливає з матеріалів справи, пояснень свідків та пояснень самої ОСОБА_4, за зазначеною адресою вона не проживає понад шість місяців.

Виходячи з викладеного, необхідно задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа -ОСОБА_2, про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Відповідно до заяви представника позивача, судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного, у відповідності до вимог ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, ст.ст. 71, 72 ЖК УРСР та керуючись ст. ст. 5, 11, 59, 60, 88, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа -ОСОБА_2, про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням -задовольнити повністю.

Усунути перешкоди в користуванні власністю ОСОБА_3 -визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням -квартирою АДРЕСА_1.

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте Ворошиловським районним судом м. Донецька за заявою відповідача про перегляд такого рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м.Донецька до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька В.П. Цукуров