Рішення № 28452641, 17.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2012 р.Справа № 5023/5219/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного АТ "НАК "Нафтогаз України" м. Київ до Первомайського комунального підприємства "Тепломережі", м. Первомайський про стягнення коштів в сумі 250 698,31 грн. за участю представників сторін:

позивача - Мельника В.В.,

відповідача - Гордієнка Є.М.

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2012 року ПАТ "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України" (надалі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Первомайського комунального підприємства "Тепломережі" (надалі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 89 500 грн, пеню - 38 864,33 грн., 7 % штрафу в розмірі 105 934,29 грн., 3 % річних - 8 010,07 грн., а також інфляційні втрати - 8 389,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 115 від 30.09.2011 року на купівлю-продаж природного газу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.11.2012 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.12.2012 року о 09:45 год.

У судовому засіданні 04.12.2012 року відповідачем було заявлене клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 100 %, у зв'зку із скрутним матеріальним становищем підприємства, а також приймаючи до уваги факт оплати останнім суми основного боргу в розмірі 89 500 грн. та судового збору в розмірі 5 013,97 грн.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 04.12.2012 року до 17.12.2012 року до 10:15 год.

У судовому засіданні 17.12.2012 року представник позивача підтвердив факт оплати відповідачем суми основної заборгованості та просив суд прийняти рішення про задоволення решти заявлених позовних вимог.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників сторін, судом встановлено наступне.

Так, 30.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Первомайським комунальним підприємством теплових мереж (покупець) був укладений договір № 115 купівлі-продажу природного газу (а.с.13-19).

Відповідно до п. 1.1. Договору продавець зобов'язався передати покупцеві у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, іншими споживачами, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі та на умовах цього договору.

Відповідно до п.6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 3.3. Договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла обліку газу покупця.

На виконання умов Договору позивач поставив протягом жовтня - грудня 2011 року, січня 2012 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 3 164 543,62 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками актами приймання - передачі природного газу (а.с. 20-22).

Між тим, відповідач, покладені на нього зобов'язання з оплати природного газу належним чином не виконав, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 89 500 грн.

Відповідно до умов Договору позивачем було нараховано: втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення, що складають 8 389,62 грн., пеню у розмірі 38 864,33 грн., три відсотки річних у розмірі 8 010,07 грн. та 7% штрафу у розмірі 105 934,29 грн.

В процесі розгляду справи сума основного боргу в розмірі 89 500 грн. та судовий збір в розмірі 5013,97 грн. сплачена відповідачем 16.11.2012 року та 30.11.2012 року (а.с.33-35).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в сумі 89 500 грн. та судового збору в розмірі 5 013,97 грн. згідно п.1.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині стягнення з відповідача 38 864,33 грн. пені та 7% штрафу в сумі 105 934,29 грн., суд зазначає наступне.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас частиною шостою статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. Договору сторони визначили, що у разі невиконання Покупцем пункту 6.1. Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення платежу.

Позивачем до матеріалів справи наданий обґрунтований розрахунок пені за весь період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання по кожній поставці природного газу, відповідно до якого належною до сплати сумою є 38 864,33 грн.

Крім того, п. 7.2 Договору, сторони обумовили, що за прострочення платежу понад 30 днів Покупець зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем 7% штрафу у розмірі 105 934,29 грн., суд встановив, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам Договору.

Разом з тим, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону стягнення пені з громадян України за несвоєчасне внесення оплати за житлово-комунальні послуги" № 486/96 від 13.11.1996р., заборонено нараховувати та стягувати пеню з громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг. Хоча з 01.01.2011р. зазначений закон припинив свою дію, на сьогоднішній час жодним нормативним актом розмір пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг не встановлено, тому підприємство позбавлене можливості нараховувати пеню громадянам, які своєчасно не оплачують послуги з теплопостачання.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Стаття 218 ГК України встановлює, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення в сфері господарської діяльності. В цій же статті зазначено, що відсутність у боржника необхідних коштів не є обставинами, з якими закон пов'язує звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання.

За приписами п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу. пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд, об'єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання відповідачем та вважає за можливе зменшити розмір пені та 7 % штрафу, які підлягають стягненню на 90 %.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 3 886,43 грн. та 7 % штрафу в сумі 10 593,43 грн.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині стягнення 3 % річних інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 8 010,07 грн. та інфляційних втарт в розмірі 8 389,62 грн. підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити частково.

Припинити провадження відносно стягнення суми основного боргу в розмірі 89 500 грн. та 5013,97 грн. судового збору.

Стягнути з Первомайського комунального підприємства "Тепломережі" (64102, Харківська облсть, м. Первомайський, м-н 1-2, д/с 9, код 31679569) на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) пеню в розмірі 3 886,43 грн., 7 % штрафу в сумі 10 593,43 грн., 3 % річних - 8 010,07 грн., а також інфляційні втрати - 8 389,62 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.12.2012 р.

Суддя Лаврова Л.С.

спарва № 5023/5219/12