Ухвала суду № 28452211, 17.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"17" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3738/12 вх. № 3738/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю

позивача -Головчено В.А. відповідача - Єграшин О.О.

розглянувши матеріали справи за позовом ТОВ "ВО завод Торговельного Холодильного Обладнання", м.Харків

до ТОВ "Вєк Технолоджі", м. Харків

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року ТОВ "ВО Завод торговельного холодильного обладнання" (надалі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Вєк Технолоджі" (надалі - відповідач), в якому просив суд прийняти рішеня про розірвання Договору № 1 купівлі - продажу електричної енергії за регульованим тарифом від 29.12.2007 року (надалі - Договір).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем істотних умов вищезазначеного Договору.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує, та вважає, що позивач не виконав своїх договірних зобов*язань за договором купівлі-продажу в частині не оплати вартості спожитої електричної енергії.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні оголошувалися перерви з 02.10.2012 року до 15.10.2012 року , з 15.10.2102 року до 17.10.2012 року до 12 години.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між позивачем та відповідачем, був укладений договір № 1 купівлі-продажу електричної енергії по неругульовану тарифу (аркуші справи 8-15 ). У відповідності до умов цього договору він укладений на безстроковий строк ( п.7.1. договору). У зазначеному договорі сторони передбачили, що в разі невиконання умов та зобов*язань по даному договору "Споживач" ( позивач по справі) не може укласти договір про купівлю-продаж електричної енергії з іншим поставщиком електричної енергії по неругльованому тарифу, якщо умови договору поставки іншого "Поставщика" електричної енергії по нерегульованому тарифу не відрізняються в сторону погіршення. При невиконані умов та зобов*язань по даному договору одна із сторні може вимагати дострочкового розірвання даного договору. (п.7.5 договору).

15.08.2012 року позивач листом за № 42 звернувся до відповідача в якому просив розірвати договір з 01.09.2012 року та направив два екземпляра підписаної додаткової угоди з свого боку до договору про розірвання договору. ( а.с.26).

Як пояснив позивач в судовому засіданні, відповідачем в акти про фактичний обсяг споживання електричної енергії "Поставщиком" стали включаться штрафи, як доказ, надаються акти за №№ 01/2012 від 31.01.2012 року, 2/2012 від 29.02.2012 року, 03/2012 від 31.03.2012 року, 04/2012 від 30.004.2012 року, 06/2012 від 30.06.2012 року, 06/2012 від 30.06.2012 року, 07/2012 від 31.07.2012 року ( а.с.16-22).

Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

ВІдповідач проти заявленого позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволені посилаючись на ті обставини, що позивач не здійснив оплату спожитої електроенергії.

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням електричної енергії регулюються законом України "Про електричну енергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Правил користування електричною енергією, договір є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. При укладанні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі Типового договору (який викладено в додатку 3 до Правил користування електричною енергією).

У відповідності до статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

16.10.2012 року позивачем надані додаткові документи до справи, а саме: договір про постачання електричної енергії № 5-37 к від 14.12.2007 року укладений між АК"Харківобленерго" та ТОВ"ВО Завод торговельного холодильного обладання" та додаткова угода до спірного договору купівлі-продажу. У відповідності до додаткової угоди позивач та відповідач підписав угоду про розірвання договору з 01.09.2012 року. Угода підписана сторонами 15.08.2012 року та не заперечується .

На підставі ст. 80 п.1-1 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідач заявив клопотання щодо віднесення судових витрат на користь позивача, оскільки позов було пред*явлено до суду 20.08.2012 року, тобто у позивача не було правових підстав звертатися з такими позовними вимогами, враховуючи що на день звернення спір був врегульований.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 44, 49, 80 п.1-1, 86 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі 5023/3738/12припинити .

Суддя Лаврова Л.С.

ухвала підписана 18.10.2012 року.