Рішення № 28452096, 25.12.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 1/32/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69001, м Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/Шаумяна, 4, тел. 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.12 Справа № 5009/4152/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія»(69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду/вул. Грязнова, 40/7, прим. 37)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 2 791 грн. 60 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача -Крутас О.І. -довіреність б/н від 04.12.2012 р.

від відповідача -не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 2 791 грн. 60 коп.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 526,611,615 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, умов договору поставки продукції № ЗПК-ОФ-0886 від 13.03.2012 р. та обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки продукції № ЗПК-ОФ-0886 від 13.03.2012 р. щодо своєчасної та у повному обсязі оплати отриманої продукції в загальній сумі 2 791 грн. 60 коп.

08.11.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 04.12.2012 р.

В судовому засіданні 04.12.2012 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві та надав пояснення та документи, витребувані ухвалою суду. Оригінали документів, долучених до матеріалів справи, були оглянуті судом в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання 04.12.2012 р. не з'явився. На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача та не подання ним доказів по справі, а також необхідність витребування від сторін доказів у справі, розгляд справи було відкладено на 25.12.2012 р.

Представник позивача у судовому засіданні 25.12.2012 р. надав документи та пояснення на виконання вимог суду та підтвердив у повному обсязі позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 791 грн. 60 коп. основного боргу та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із п.п. 3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення, залучені до матеріалів справи.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

13.03.2012 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки продукції № ЗПК-ОФ-0886 (надалі -договір поставки), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язувався поставити продукцію покупцю згідно замовлення покупця, а покупець зобов'язувався своєчасно прийняти цю продукцію, оплатити її вартість на умовах даного договору та повернути зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно із п. 3 першого розділу договору, продукція доставляється централізовано транспортом постачальника або, за бажанням покупця, шляхом самовивозу зі складу постачальника. Місце поставки продукції узгоджується сторонами при прийнятті замовлення. Прийняття покупцем продукції вважається підтвердженням узгодження кількості, ціни та асортименту продукції.

При централізовані доставці продукції покупець (або довірена особа покупця) приймає фактичну її кількість від водія-експедитора, який здійснює її доставку ставить круглу печатку або штамп на накладній, а у випадку відсутності чи не існування печатки або штампу, підпис та прізвище відповідальної особи своєї організації та пише на ній назву організації. У випадку невиконання даного пункту договору, продукція буде вважатися прийнятою відповідними матеріально-відповідальними особами, а супровідні документи завірені відповідними печатками та штампами, при цьому покупець несе всі можливі ризики, пов'язані з прийманням продукції не матеріально-відповідальними особами самостійно ( п. 5 першого розділу договору).

Відповідно до третього розділу договору, продукція відпускається постачальником за вільно відпускними цінами, які зазначаються в накладній. Відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу. При відвантаженні продукції без попередньої оплати покупець зобов'язується оплатити повністю отриману продукцію по факту поставки.

Згідно із п'ятим розділом договору, покупець зобов'язувався прийняти і перевірити кількість і якість продукції та повністю оплатити його вартість у строк, передбачений третім розділом цього договору.

На виконання умов вказаного договору, згідно товарно-транспортних накладних: № 440002050 від 11.08.2012 р. на суму 894 грн. 00 коп., № 440002052 від 11.08.2012 р. на суму 557 грн. 96 коп., № 440002495 від 14.08.2012 р. на суму 660 грн. 00 коп., № 440002496 від 14.08.2012 р. на суму 679 грн. 64 коп., позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято продукцію на загальну суму 2 791 грн. 60 коп.

У зв'язку з несплатою відповідачем позивачу заборгованості за поставлену продукцію, останній листом вих. № 104 від 18.09.2012 р. звернувся до відповідача із вимогою у триденний строк з дня отримання листа сплатити заборгованість у розмірі 2 791 грн. 60 коп. за поставлену згідно із договором № ЗПК-ОФ-0886 від 13.03.2012 р. продукцію.

Зазначений лист був отриманий відповідачем 21.09.2012 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Враховуючи наявність простроченої заборгованості у відповідача перед позивачем, останній звернувся до господарського суду із цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача 2 791 грн. 60 коп. основного боргу було предметом судового розгляду у цій справі.

Суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, на підставі наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, зобов'язання сторін виникли на підставі договору поставки продукції № ЗПК-ОФ-0886 від 13.03.2012 р. та товарно-транспортних накладних, виданих згідно вказаного договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, згідно товарно-транспортних накладних: № 440002050 від 11.08.2012 р. на суму 894 грн. 00 коп., № 440002052 від 11.08.2012 р. на суму 557 грн. 96 коп., № 440002495 від 14.08.2012 р. на суму 660 грн. 00 коп., № 440002496 від 14.08.2012 р. на суму 679 грн. 64 коп., позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято продукцію на загальну суму 2 791 грн. 60 коп.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до третього розділу договору, при відвантаженні продукції без попередньої оплати покупець зобов'язується оплатити повністю отриману продукцію по факту поставки.

При централізовані доставці продукції покупець (або довірена особа покупця) приймає фактичну її кількість від водія-експедитора, який здійснює її доставку ставить круглу печатку або штамп на накладній, а у випадку відсутності чи не існування печатки або штампу, підпис та прізвище відповідальної особи своєї організації та пише на ній назву організації. У випадку невиконання даного пункту договору, продукція буде вважатися прийнятою відповідними матеріально-відповідальними особами, а супровідні документи завірені відповідними печатками та штампами, при цьому покупець несе всі можливі ризики, пов'язані з прийманням продукції не матеріально-відповідальними особами самостійно ( п. 5 першого розділу договору).

Факт поставки позивачем відповідачу, на виконання умов договору поставки № ЗПК-ОФ-0886 від 13.03.2012 р., продукції на загальну суму 2 791 грн. 60 коп. підтверджується товарно-транспортними накладними та податковими накладними із посиланням на договір поставки № ЗПК-ОФ-0886 від 13.03.2012 р.

У товарно-транспортних накладних, складених на підставі договору, сторонами були узгодженні: назви та реквізити постачальника та покупця, найменування продукції, її кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю та загальна сума поставки. Продукція отримана відповідачем, про що свідчить відповідний напис на накладній в графі «Прийняв».

Листом вих. № 104 від 18.09.2012 р. позивач звертався до відповідача із вимогою у триденний термін з дня отримання цього листа сплатити заборгованість у розмірі 2 791 грн. 60 коп. за поставлену згідно із договором № ЗПК-ОФ-0886 від 13.03.2012 р. продукцію.

Зазначений лист був отриманий відповідачем 21.09.2012 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Доказів своєчасної оплати, відповідно до умов договору поставки та оплати, станом на день розгляду справи в суді, заборгованості за отриману продукцію в розмірі 2 791 грн. 60 коп., суду надано не було.

До того ж, листом вих. № 42 від 24.12.2012 р. директор Приватного підприємства -фірми «Нотек», з яким у позивача був укладений договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.04.2011 р., підтвердив поставку продукції відповідачу за вищевказаними товарно-транспортними накладними. Матеріали справи містять копію вказаного листа, договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.04.2011 р. та подорожніх листів.

Згідно з ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати відповідачем позивачу заборгованості у розмірі 2 791 грн. 60 коп. суду надано не було.

Отже, суд вважає, що позивачем доведено наявність у відповідача перед позивачем простроченої заборгованості в розмірі 2 791 грн. 60 коп. за поставлену продукцію.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2 791 грн. 60 коп. основного боргу.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом відноситься на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з усіх рахунків, встановлених державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія»(69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду/вул. Грязнова, 40/7, прим. 37, код ЄДРПОУ 37407653, п/р 26008045758001 в АТ «АБ ТАСкомбанк», м. Київ, МФО 339500) 2 791 (дві тисячі сімсот дев'яносто одна) грн. 60 коп. основного боргу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «02»січня 2013 року.