Рішення № 28452077, 26.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/16647-2012 26.12.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія

"Укрферрі"

до Фонду державного майна України

про зобов'язання виконати умови п. 6.2. договору № Д-1905 від

05.12.2007

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Довбня К.О. -по довіреності № 11272 від 04.12.2012р.

Від відповідача: Васильківська В.Є. -по довіреності № 338 від 20.09.2012р.

Склярук Ю.В. -по довіреності № 342 від 02.10.2012р.

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укрферрі" про:

зобов'язання Фонду державного майна України виконати умови п. 6.2. договору оренди державного майна № Д-1905 від 05.12.2007, а саме надати дозвіл ПрАТ "Судноплавна компанія "Укрферрі" на відчуження (продаж) орендованого майна - пасажирського порому "Каледония", ІМО № 7321063;

зобов'язання Фонду державного майна України виконати умови пункту 6.2. Договору № Д-1905 оренди державного майна від 05.12.1997р., а саме надати дозвіл ПрАТ "Судноплавна компанія "Укрферрі"на відчуження (продаж) орендованого майна - автомобілів: Тойота Превія - держ. № 555-90 ОВ, Лексус ЛС 430 держ. № 000-78 ОА та VW Тгапsрогtег держ. № ВН 00 16 АР.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-36/16647-2012 та призначено її до розгляду на 19.12.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-36/16647-2012 від 19.12.2012, здійснено заміну позивача Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укрферрі»його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Судноплавна компанія «Укрферрі»та відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.12.2012р. оголошувалась перерва до 26.12.2012р.

25.12.2012р. від представника позивача надійшла заява про відмову від частини позову, а саме:

зобов'язання Фонду державного майна України виконати умови п. 6.2. договору оренди державного майна № Д-1905 від 05.12.2007, а саме надати дозвіл ПрАТ "Судноплавна компанія "Укрферрі" на відчуження (продаж) орендованого майна - пасажирського порому "Каледония", ІМО № 7321063.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2012р. припинено провадження у справі №5011-36/16647-2012 в частині позовних вимог про: зобов'язання Фонду державного майна України виконати умови п. 6.2. договору оренди державного майна № Д-1905 від 05.12.2007, а саме надати дозвіл ТОВ "Судноплавна компанія "Укрферрі" на відчуження (продаж) орендованого майна - пасажирського порому "Каледония", ІМО № 7321063.

З урахуванням викладеного судом розглядаються позовні вимоги про:

зобов'язання Фонду державного майна України виконати умови пункту 6.2. Договору № Д-1905 оренди державного майна від 05.12.1997р., а саме надати дозвіл ПрАТ "Судноплавна компанія "Укрферрі"на відчуження (продаж) орендованого майна - автомобілів: Тойота Превія - держ. № 555-90 ОВ, Лексус ЛС 430 держ. № 000-78 ОА та VW Тгапsрогtег держ. № ВН 00 16 АР.

26.12.2012р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Міністерство інфраструктури України.

Заява мотивована тим, що 08.05.2012 під головуванням Заступника Голови Фонду Хотея І.І. щодо виконання ПрАТ «Укрферрі»умов договору оренди цілісного майнового комплексу, було прийнято рішення Фонду (як орендодавця) та Міністерства інфраструктури України (як суб'єкта управління) відпрацювати питання щодо можливості виведення зі складу орендованого державного майна у рамках договору оренди та створити відповідну комісію для огляду зазначеного майна.

Створеною комісією було здійснено огляд майна та встановлено, що паром «Каледония»знаходиться біля причалу Іллічівського судноремонтного заводу, виведений у відстій з червня 2010 року у зв'язку з відсутністю необхідних документів на паром.

Міністерство інфраструктури України листом від 24.10.2012 вих. № 11017/16/10-12 повідомило Фонд (про те, що Міністерство не заперечує щодо виключення парому «Каледония» зі складу цілісного майнового комплексу Державної судноплавної компанії «Укрферрі»з подальшою передачею до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України на баланс Одеської національної морської академії за умови дотримання вимог чинного законодавства, зокрема, Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998р. №1482).

В даному листі запропоновано Фонду як орендодавцю вказаного майна сформувати склад комісії для проведення інвентаризації майна, що повертається зі складу орендованого, згідно з Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 № 158.

У вказаному листі також зазначається про те, що Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України листом від 04.09.2012 повідомило, що не заперечує щодо зазначеної передачі, за умови дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482.

Представник позивача заперечував проти задоволення заявленого клопотання.

Суд розглянувши заявлене клопотання позивача відмовив в його задоволенні з огляду на наступне:

Відповідально до приписів ст.. 27 господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Оскільки позивач відмовився від позовних вимог в частині майна, яке може бути виключено зі складу цілісного майнового комплексу Державної судноплавної компанії «Укрферрі»з подальшою передачею до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України на баланс Одеської національної морської академії, а тому суд приходить до висновку, що рішення з даного спору не можу вплинути на права та обов'язки Міністерства інфраструктури України.

Позивач в судовому засіданні 26.12.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Представником відповідача надано письмовий відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні 26.12.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону), орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо нерухомого майна, що є державною власністю (ст. 5 Закону).

05.12.1997 між Фондом державного майна України (орендодавець) та Судноплавною компанією «Укрферрі», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Судноплавна компанія «Укрферрі»(орендар) було укладено договір оренди державного майна № Д-1905 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння та користування цілісний майновий комплекс Державної судноплавної компанії «Укрферрі»склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки та передаточного балансу вказаного підприємства, складеного станом на 01.11.1997 і становить 20 304,1 тис. грн.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено на 10 років з 05.12.1997 по 05.12.2007.

Згідно п. 10.3. договору зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін.

Пунктом 6.2. Договору передбачене право Орендаря: «Продавати, обмінювати, позичати за згодою Орендодавця окремі види орендованого майна, якщо ці дії не перешкоджають виконанню умов цього договору».

Додатковою угодою № 720 від 28.10.2004 сторони дійшли згоди внести зміни до договору та встановили строк дії договору з 05.12.1997 по 05.12.2014р.

12 вересня 2011р. Позивач своїм листом (вих. № 10713) звернувся до Відповідача з проханням надати згоду на відчуження об'єктів державної власності (а саме автомобілів Тойота Превія - держ. № 555-90 ОВ та Лексус ЛС 430 держ. № 000-78 ОА), переданого в оренду у складі цілісного майнового комплексу державного підприємства. Позивач у своєму листі інформував, що подальша експлуатація вказаних транспортних засобів є економічно недоцільною (значні витрати на постійні ремонти). Відчуження такого майна не вплине на цілісність майнового комплексу переданого Позивачу за Договором в оренду.

13.10.2011р. Відповідач своїм листом (вих. № 10-24-13892) відмовив Позивачу у наданні згоди на відчуження майна. Відмова мотивована тим, що Порядком відчуження об'єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р. № 803 не передбачено відчуження державного майна, переданого в оренду у складі цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій (їх структурних підрозділів).

У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

12 вересня 2011р. Позивач своїм листом (вих. № 10713) звернувся до Відповідача з проханням надати згоду на відчуження об'єктів державної власності (а саме автомобілів Тойота Превія - держ. № 555-90 ОВ та Лексус ЛС 430 держ. № 000-78 ОА), переданого в оренду у складі цілісного майнового комплексу державного підприємства. Позивач у своєму листі інформував, що подальша експлуатація вказаних транспортних засобів є економічно недоцільною (значні витрати на постійні ремонти). Відчуження такого майна не вплине на цілісність майнового комплексу переданого Позивачу за Договором в оренду.

13.10.2011р. Відповідач своїм листом (вих. № 10-24-13892) відмовив Позивачу у наданні згоди на відчуження майна. Відмова мотивована тим, що Порядком відчуження об'єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р. № 803 не передбачено відчуження державного майна, переданого в оренду у складі цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій (їх структурних підрозділів).

28 вересня 2012 року Позивач своїм наказом створив інвентаризаційну комісію з метою проведення інвентаризації автотранспорту, що знаходиться на балансі Позивача, та входить до складу орендованого ЦМК згідно до Договору, перевірку його технічного стану.

Актом Позивача від 03 жовтня 2012 року було встановлено наявність 3-х таких автомобілів, а саме: Тойота Превія - держ. № 555-90 ОВ, Лексус ЛС 430 держ. № 000-78 ОА та VW Transporter держ. № ВН 00 16 АР.

01 листопада 2012 року Комісія своїм техніко-економічним обґрунтування доцільності відчуження майна встановила наступне:

Вищевказані автомобілі мають значний фізичний знос вузлів та агрегатів та потребують поточного (капітального ремонту). У зв'язку з чим рекомендовано Позивачу реалізувати такі автомобілі. Під час обстеження автомобілів комісія зверталась до Станцій технічного обслуговування для встановлення вартості необхідних ремонтів автомобілів. Встановлено, що автомобілі потребують проведення поточних та відновлювальних ремонтів що вимагає значних коштів та не є економічно вигідним.

Комісією також встановлено риночну вартість (яка постійно зменшується) автомобілів, яку очікується одержати від реалізації автомобілів.

Отримані від реалізації кошти планується повернути Орендодавцю.

Відчуження автомобілів не впливає на цілісність майнового комплексу, що знаходиться у оренді у Позивача.

Позивач зазначає, що враховуючи те, що Відповідач відмовив Позивачу у одержанні дозволу на відчуження майна, а така відмова тягне погіршення фінансового становища Позивача, оскільки залишення на балансі основних засобів із значним зносом, які потребують подальшому значних витрат на проведення поточних та відновлювальних ремонтів, що підтверджується техніко-економічним обґрунтуванням доцільності відчуження майна, зазначеного в актах інвентаризації основних засобів від 03 жовтня 2012р., вимагає понесення додаткових витрат на утримання та зберігання цього майна, обмежує Позивача у можливостях здійснення підприємницької діяльності.

Статтею 8 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Вищий господарський суд України в пункті 4 Інформаційного листа № 01-8/211 від 07.04.2008 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»зазначив, що аналогія закону чи аналогія права застосовується у тому випадку, якщо є прогалина в правовому регулюванні відповідних відносин.

Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

В силу частини 1 статті 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»державне майно передане в оренду, лізинг, концесію, відноситься до об'єктів управління державної власності.

Кабінет Міністрів України, здійснюючи управління об'єктами державної власності, як суб'єкт управління відповідно до підпункту «и»пункту 18 частини 2 статті 5 вищевказаного Закону, визначає порядок відчуження та списання цих об'єктів.

Проте, на даний час Кабінетом Міністрів України такий порядок щодо відчуження орендованого державного майна цілісних майнових комплексів не визначено.

Відповідно до ч. 5 ст. 141 Господарського кодексу України види майна, що може перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються законом.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано доводи щодо висновків утвореної позивачем комісії про стан майна, яке пропонується до відчуження, які стосовно відсутності певних обтяжень чи обмежень щодо позначеного майна.

Суд приходить до висновку, що відмова відповідача у наданні дозволу на відчуження орендованого майна тягне погіршення фінансового становища позивача, оскільки залишення на балансі основних засобів із значним зносом, які не підлягають подальшому використанню, вимагає несення додаткових витрат на зберігання цього майна, обмежує його у можливостях здійснення підприємницької діяльності.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Судноплавна компанія «Укрферрі»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимога, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Фонд державного майна України (м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) виконати умови п. 6.2. договору оренди державного майна № Д-1905 від 05.12.2007, а саме надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Судноплавна компанія «Укрферрі»(05014, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, пров. Сабанський, буд. 4-А) на відчуження (продаж) орендованого майна -автомобілів: Тойота Превія -державний номер 555-90 ОВ, Лексус ЛС 430 державний номер 000-78 ОА та VW Transporter державний номер ВН 00 16 АР.

3. Стягнути з Фонду державного майна України (м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Судноплавна компанія «Укрферрі»(05014, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, пров. Сабанський, буд. 4-А) 536 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.01.2013р.

Суддя Трофименко Т.Ю.