Рішення № 28447357, 15.11.2012, Апеляційний суд міста Севастополя

15.11.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22-ц/2790/2504/2012р. Головуючий

в 1 інстанції Пекарініна І.А.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній

інстанції Алєєва Н.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Алєєвої Н.Г.,

суддів - Водяхіної Л.М., Клочка В.П.,

за участю:

секретаря - Гріцай Г.В.,

представника позивача - Шмакова М.В.,

представників відповідачів - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення місцевого суду Нахімовського району м.Севастополя від 24 липня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" (далі „Банк") до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням позов „Банку" задоволений частково. З ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь позивача солідарно стягнута заборгованість за кредитним договором №266 від 12.10.2007р. в сумі 38576,39 доларів США, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1. Постановлено реалізувати названу квартиру з прилюдних торгів із початковою ціною 300000 грн.. З ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь „Банку" стягнуті судові витрати в сумі 1820 грн..

В задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_9 заборгованості за вказаним договором в сумі 36396,14 доларів США „Банку" відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову. Апелянти вказують, що позивачем обраний незаконний спосіб захисту свого права, так як стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на іпотечне майно законодавством не передбачено; суд застосував подвійну відповідальність до відповідачів, стягнув з останніх пеню як за прострочення ссудної заборгованості так і за прострочення відсотків по кредиту. Представлений позивачем розрахунок заборгованості по кредиту не являється належним доказом по справі, а тому необґрунтовано прийнятий до уваги судом.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що остання підлягає задоволенню частково.

Згідно з ч.1 ст.1054; ч.1 ст.553; ч.1,2 ст.554; ч.1 ст.559 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. Порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі справи видно, що 12.10.2007р. „Банк" та відповідачка ОСОБА_7 уклали договір кредиту №226, згідно якому ОСОБА_7 наданий кредит в сумі 39600 доларів США, який підлягає поверненню в строк до 10.10.2010р., зі сплатою 14% річних (а.с.5-13).

Зобов'язання позичальника за названим договором забезпечені договором поруки укладеним 12.10.2007р. між „Банком" та ОСОБА_9 (а.с.14-15), згідно умов котрого поручитель ОСОБА_9 несе відповідальність за належне виконання ОСОБА_7 зобов'язань, які випливають з кредитного договору; а також договором іпотеки, укладеним між „Банком" ОСОБА_8 та ОСОБА_7, відповідно до якого останні передали в іпотеку позивача належну їм на праві власності по Ѕ частки кожної квартиру АДРЕСА_1, з визначеною сторонами вартістю 300000грн.(а.с.235-237).

Згідно п.2.6 кредитного договору „Банк" має право ініціювати зміну розміру відсотків (плати за кредит) за договором за згодою позичальника, яка оформлюється додатковою угодою сторін (а.с.7).

Додатковими угодами №1 та №2 від 28.01.2008р. і 28.05.2008р., укладеними між "Банком" і ОСОБА_7, внесені зміни до кредитного договору, згідно яким змінений розмір відсотків за користування кредитними коштами з 14% до 16% та з 16% до 18% відповідно (а.с.18-19).

Оскільки свої зобов'язання по кредитному договору ОСОБА_7 належно не виконувала, погашення заборгованості по кредиту своєчасно не здійснювала, станом на 18.08.2010р. утворилась заборгованість по кредиту в загальній сумі 38576,39 доларів США, у тому числі: ссудна заборгованість (основний борг) - 2220 доларів США; заборгованість за простроченим кредитом 24275,34 доларів США; пеня за прострочку повернення кредиту 3244,23 доларів США; заборгованість по текучим процентам - 24,75 доларів США; заборгованість по простроченим процентам 7795,52 доларів США; пеня за прострочку повернення процентів в сумі 1036,55 доларів США.

Суд належно оцінив викладене та ті факти, що кредитні зобов'язання ОСОБА_7 забезпеченні договорами іпотеки і поруки. При цьому, договір поруки відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України являється припиненим, оскільки обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_9 збільшився без його згоди, так як умови кредитного договору №266 від 12.10.2007р. змінені додатковими угодами від 28.01.2008р. та 28.05.2008р. про збільшення розміру процентів (плати за кредит) з 14% до 18% і, - правильно задовольнив позов „Банка" частково, стягнув суму боргу по кредитному договору з ОСОБА_7 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, та обґрунтовано відмовив „Банку„ в задоволенні позову до ОСОБА_9.

Разом з тим, висновок суду про солідарне стягнення з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суми заборгованості не заснований на вимогах закону, оскільки ОСОБА_8 являється майновим поручителем і відповідає перед „Банком" за виконання ОСОБА_7 основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки (ч.1 ст.11 закону України „Про іпотеку"). В зв'язку з чим рішення суду в указаній частині підлягає зміні, з викладенням резолютивної частини останнього в новій редакції.

Доводи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про те, що розрахунок заборгованості здійснений „Банком" не правильно; стягнення пені за прострочення основного боргу, а також пені за прострочення відсотків по кредиту, являється подвійним стягненням, - не можуть бути прийняті до уваги колегією.

З розрахунку суми заборгованості видно, що останній здійснений відповідно до умов встановлених п.4.2 кредитного договору, згідно якому у разі прострочення позичальником строків повернення кредиту та строків сплати процентів, останній сплачує „Банку" пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в цей період.

Заява апелянтів про те, що обраний позивачем спосіб захисту свого права законодавством не передбачений, - також не може бути прийнята до уваги колегією як не заснована на вимогах ст.ст.546,548 ЦК України, які регулюють забезпечення виконання зобов'язання.

Керуючись п.4 ч.1 ст.309 України, судова колегія,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення місцевого суду Нахімовського району м.Севастополя від 24 липня 2012 року змінити, стягнути з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" заборгованість по кредитному договору в сумі 38576,39 доларів США шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 18.07.2007р. Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради і підлягає реалізації на прилюдних торгах із початковою ціною 300000 грн..

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ Н.Г. Алєєва

Судді: /підпис/ Л.М. Водяхіна

/підпис/ В.П. Клочко

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного

суду міста Севастополя Н.Г. Алєєва