Рішення № 28445381, 08.01.2013, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 2-3325/12

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2012 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:

головуючого: судді -Кравченко Н.О.,

при секретарі - Савченко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в м. Луганську за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь -Інвест»до ОСОБА_2, за участю третьої особи: Міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», про розірвання договору про сумісну діяльність та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із вказаним до відповідачки, в обґрунтування якого зазначив, що 10 січня 2012 року між, відповідачкою ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 з однієї сторони та позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталь -Інвест», яке розташоване за адресою: місто Луганськ, вулиця Фрунзе, будинок 107-Д, ЄДРПОУ 24190005, в особі директора Яковенко Ірини Вікторівни, було укладено договір за яким сторони здійснюють спільну діяльність щодо перепланування та переобладнання житлового приміщення АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення АДРЕСА_3 у нежитлове приміщення №44,43 з окремим зовнішнім входом, тамбуром, ґанком.

Грошові кошти на перепланування та переобладнання вказаних об'єктів нерухомого майна у нежитлове приміщення №44,43 з окремим зовнішнім входом, тамбуром, ґанком повинні були надаватися ОСОБА_2 по мірі необхідності до закінчення робіт з перепланування та будівництва у сумі 100 000 грн.

Право власності на новостворене майно, після закінчення робіт з будівництва, повинно було б розподіляється між сторонами таким чином:

- за Громадянкою ОСОБА_2 оформлюється право власності на: 1/6 частину нежитлового приміщення АДРЕСА_1 з окремим зовнішнім входом, тамбуром, ґанком;

- за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталь -Інвест»оформлюється право власності на: 5/6 часток нежитлового приміщення АДРЕСА_1 з окремим зовнішнім входом, тамбуром, ґанком.

Але відповідачка не виконувала свої зобов'язань за договором, а саме: не грошові кошти на перепланування та переобладнання вказаних об'єктів нерухомого майна у нежитлове приміщення №44,43 з окремим зовнішнім входом, тамбуром, ґанком не були надані ОСОБА_2 ані до початку, ані під час, ані до закінчення робіт з перепланування та будівництва у сумі 100 000 грн.

Роботи були розпочаті у березні 2012 року та звершені у вересні 2012 року, про що свідчить технічний паспорт від 01 жовтня 2012 року за яким в наслідок перепланування та перебудови створено нежитлове приміщення №44,43 з окремим зовнішнім входом, тамбуром, за кошти ТОВ «Сталь-Інвест».

Також, під час оформлення технічної документації на перебудоване домоволодіння, відповідач безпідставно почав претендувати на частину, переобладнаного нежитлового приміщення позивачем за власні кошти, посилаючись на договір про спільну діяльність.

Відповідачка вважає, що за вказаним договором, вона має право на 1/6 частку нежитлового приміщення, яку вона визначила на власний розсуд в вигляді однієї з кімнат, та почала завозити власне обладнання, під організацію власного бізнесу, аргументуючи не виконання фінансової сторони договору, складностями, подолавши які вона віддасть гроші, зазнаючи, що його участь в організаційних питаннях будівництва є підставою для визнання за нею права власності на частину споруд. Відповідне нежитлове приміщення, побудований на земельній ділянці, що належить праві оренди позивачеві, переобладнання здійснено за кошти позивача, а вимоги відповідача є безпідставними, та таким що не ґрунтуються на доказах.

Таким чином, позивач просить розірвати договір про сумісну діяльність від 10 січня 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталь -Інвест»; визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталь -Інвест»(ЄДРПОУ 24190005) на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 93,6 кв.м.; стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь -Інвест»судовий збір у розмірі 356 гривень.

У судовому засіданні представник позивача присутнім не був, до початку слухання надав заяву, якою підтримав позивні вимоги, та просив слухати справу без його участі.

Відповідачка ОСОБА_2 подала суду заяву, в якій позовні вимоги не визнала, просила розглянути дану справу без її участі.

Третя особа Міське комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації»у судовому засіданні участі не приймало, надало письмовий відзив на позов, яким вирішення спору залишено на розсуд суду /а.с. 69/.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь -Інвест»до ОСОБА_2, про розірвання договору про сумісну діяльність та визнання права власності, підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як зазначено у ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до договору від 10 січня 2012 року, укладеного між відповідачкою ОСОБА_2, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталь -Інвест», було укладено договір за яким сторони здійснюють спільну діяльність щодо перепланування та переобладнання житлового приміщення АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення АДРЕСА_3 у нежитлове приміщення №44,43 з окремим зовнішнім входом, тамбуром, ґанком. /а.с. 4-5/.

Відповідно із договором купівлі-продажу від 10 жовтня 2011 року за № 2712 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталь -Інвест»належить квартира АДРЕСА_1 /а.с. 28-33/.

Відповідно із договором купівлі-продажу від 10 жовтня 2011 року за № 2714 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталь -Інвест»належить квартира АДРЕСА_3 /а.с. 37-43/.

Після реконструкції здійсненої позивачем вказаних приміщень, за наслідками технічної інвентаризації був переобладнане у нежитлове приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 93,6 кв.м./а.с. 53-59/.

Частиною 2 ст.1130 ЦК України визначено, що спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Статтею 1131 зазначено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України: „Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права...".

Кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 3 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), що воно здійснює відповідно до закону по своїй волі, незалежно від волі інших осіб.

Статтями 317, 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник може чинити стосовно своєї речі усе, що не заборонене законом або не суперечить соціальній природі власності. Воля власника щодо реалізації влади над річчю, яка йому належить, виражається у володінні, користуванні і розпорядженні нею. Розпорядження означає вчинення стосовно речі дії, що визначають її юридичну або фактичну долю. Це може бути відчуження речі, знищення речі, відмова від неї тощо.

Згідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є недоторканним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього чи права обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності здобувається по підставах, не забороненим законом, зокрема, по угодах. Право власності вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 334 ЦК України право власності в набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором чи законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується, або не визнається іншою особою, а так само в разі втрати документа, який підтверджує його право власності.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, наявні у матеріалах справи докази, позивні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь -Інвест»до ОСОБА_2, про розірвання договору про сумісну діяльність та визнання права власності, суд задовольняє.

Судові витрати суд відносить на відповідача, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України. З урахування сплаченого позивачем судового збору та заявленої ціни позову (відповідно до договору купівлі-продажу від 10 жовтня 2012 року квартири АДРЕСА_1 -25708 гривень та договору купівлі-продажу від 10 жовтня 2012 року приміщення № 44 по вулиці 15 лінія будинок 19 у м. Луганську -417 000 гривень, що разом складає 442708 гривень ціни позову) слід тягнути з ОСОБА_2 на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь -Інвест» судовий збір у розмірі 356 /триста п'ятдесят шість/ гривень та на користь держави недоплачений судовий збір у розмірі 2998 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 16, ст. 317, 319, 331, 386, 651, 1130, 1131 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 209,212,214.215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь -Інвест»до ОСОБА_2, про розірвання договору про сумісну діяльність та визнання права власності,- задовольнити.

Розірвати договір про сумісну діяльність від 10 січня 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталь -Інвест».

Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталь -Інвест» (ЄДРПОУ 24190005) на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 93,6 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІК НОМЕР_1, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь -Інвест»(ЄДРПОУ 24190005) судовий збір у розмірі 356 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІК НОМЕР_1, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) на користь держави судовий збір у розмірі 2998 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н.О. Кравченко