Ухвала суду № 28444820, 10.12.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Щербаков В.В.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"10" грудня 2012 р. Справа № 2а/1770/3830/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "07" листопада 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТМПП "Енергоспектр" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТМПП Енергоспектр" (далі - ТОВ "ВТМПП Енергоспектр") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002222342 від 06.06.2012 року, яким визначено (збільшено) суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 110333,00 грн., основного платежу та 25584,25 грн., штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано винесене ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС податкове повідомлення - рішення від 06 червня 2012 року №0002222342.

В апеляційній скарзі ДПІ у м.Рівне просило скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначив, що під час проведення перевірки позивачем не доведена правомірінсть включення до складу податкового кредиту сум коштів по господарських операціях із контрагентом ТОВ «Перун». Позивачем не надано документів, які підтверджують факт транспортування, прийом-передачу матеріальних цінностей, документів, які підтверджують факт використання у господарській діяльності товаро-матеріальних цінностей.

Позивач та представник відповідача в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду.

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статті 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.05.2012 року за № 126/22-100/35616518 ДПІ у м. Рівному складено акт «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ВТМПП «Енергоспектр» при проведенні взаєморозрахунків із ТОВ «Перун» код ЄДРПОУ 21090355 за період листопад, грудень 2010 року, січень, липень та серпень 2011 року. На сторінці 11 акту перевірки від 10.05.2012 року зроблено висновок, що перевіркою встановлено порушення п.п.7.4.1, п.7.4.4, п.п.7.4.5, п.7.4 статті 7 закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3, п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.10.2010 року в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 110333,33 грн., в т.ч., листопада 2010 року на суму 33500,00 грн., грудень 2010 року на суму 10333,33 грн., лютий 2011 року на суму 8000,00 грн., липень 2011 року на суму 43666,67 грн., та серпень 2011 року на суму 14833,33 грн. На підставі акту перевірки від 10.05.2012 року № 126/22-100/35616518 ДПІ у м. Рівному прийнято податкове повідомлення -рішення ДПІ у м. Рівному № 0002222342 від 06.06.2012 року, яким визначено (збільшено) суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 110333,00 грн., основного платежу та 25584,25 грн., штрафних (фінансових) санкцій. Позивач із вказаним податковим повідомленням - рішенням не погодився, оскаржив його в порядку адміністративного оскарження, 21.06.2012 року ТОВ «ВТМПП «Енергоспектр» подано первинну скаргу. Рішенням про результати первинної скарги від 15.08.2012 року № 14869/10-210/216 ДПА у Рівненській області, первинну скаргу ТОВ «ВТМПП «Енергоспектр» залишено без задоволення. 23.08.2012 року ТОВ «ВТМПП «Енергоспектр» було подано (направлено) до ДПА України повторну скаргу за № 17. За № 2084/0/61-12/10-215 від 17.09.2012 року ДПА України повторну скаргу підприємства залишено без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду,

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.2 статті 198 ПК України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписом п. 201.8 статті 201 ПК України - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд першої інстанції дійшов до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

На підтвердження дотримання вимог п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.3, п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України позивачем надавались суду першої інстанції. Придбані товарно - матеріальні цінності оприбутковані позивачем по бухгалтерському обліку, що підтверджується бухгалтерськими проводками по рахунку 281 «придбані та оприбутковані ТМЦ» та кредит рахунку 631 «розрахунки із постачальниками». У подальшому вказані товарні цінності використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується відповідними документами.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Також судом першої інстанції встановлено, що 02.01.2009 року між ТОВ «Торговий дім «Мегаполіс» та ТОВ ВП МПП «Енергоспектр» було укладено договір оренди, згідно п.п.1.1. якого зазначено, що орендодавець передає, а орендар передає у строкове платне користування приміщення площею 49,3 к.в.м. 02 січня 2009 року складено акт приймання -передачі «Про передачу приміщення». Таким чином, суд вважає, що ДПІ у місті Рівне неправомірно посилається на відсутність у позивача приміщення для зберігання товарно-матеріальних цінностей.

Посилання апелянта на акт від 05.01.2012 року № 07/23/21090355 щодо неможливості підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Перун» з платниками податків за період з 01.11.2010 року по 31.08.2011 року спростовується наступним. Так у пункті 2.6 акту від 05.01.2012 року Дубенська ОДПІ посилається на те, що ТзОВ «Перун» станом на 01.10.2010 року відповідно до форми 1-ДФ мав 6 працюючих осіб, станом на 30.06.2011 року - 4 особи, згідно довідки про включення до ЄРДПОУ вид діяльності 51.19.0 - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, ТОВ «Перун» має чинне свідоцтво платника податку на додану вартість (на момент здійснення господарських операцій) від 23.07.1997 року № 210903517170. У графі 3.1 акту перевірки «податкові зобов'язання» за період з листопада 2010 року по серпень 2011 року ТОВ «Перун» мав об'єкт оподаткування з податку на додану вартість. Жодного обґрунтування щодо порушення позивачем вищезазначених статей ПК України в акті перевірки не наведено, що суд першої інстанції визнав порушенням вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 (далі Порядок 984), згідно п. 6 розділу І якого факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Не зазначено ні в акті перевірки від 05.01.2012 року № 07/23/21090355, ні в акті від 10.05.2012 року № 126/22-100/35616518 про перелік первинних документів, які охоплювався перевіркою, чи містять вказані документи неточності, обов'язкові реквізити. На сторінці 3 акту перевірки від 10.05.2012 року міститься запис, що 16.02.2012 року за № 5414/15-234 ДПІ у місті Рівному був направлений запит з проханням надати документи та пояснення. 22.03.2012 року вказаний запит вернувся з відміткою «закінчення терміну зберігання». Зважаючи на викладене, про те, що перевірка проводилася з 25.04.2012 року по 03.05.2012 року, ДПІ у місті Рівне не надала доказів, що позивач був ознайомлений із листом про надання документів та пояснення, і всупереч вимогам статті 78 Податкового кодексу України відмовився їх надати для перевірки. Відповідних доказів матеріали судової справи не містять.

Листом № 45 від 25.10.2012 року ТзОВ «Перун» підтвердив факт здійснення господарських операцій з ТзОВ «ВТМПП «Енергоспектр»у 2010-2011 роках. Доставка товарів здійснювалася автотранспортом за рахунок Постачальника - тобто ТОВ «Перун».

Суд першої інстанції вірно вважав, що факт реєстрації ТОВ «Перун» на дату оформлення податкових накладних органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника ПДВ та знаходження його в ЄДР підтверджують доводи позивача щодо відсутності у нього на момент виконання господарських операцій, відомостей, які могли б вказувати на будь-які порушення законодавства з боку контрагента, а він сам діяв у відповідності до вимог законодавства. Крім того, невиконання податкових зобов'язань контрагентом позивача не може бути підставою для застосування відповідальності до позивача, так як саме ним податкове законодавство не порушувалось.

Жодна норма Податкового кодексу України, жоден законодавчий акт не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Якщо контрагент позивача не виконав своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Оглянуті судом першої інстанції податкові накладні містять усі необхідні реквізити, що передбачені п.п.7.2.1 статті 7 закону України «Про податок на додану вартість», п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Судом встановлено, що придбані товарно - матеріальні цінності оприбутковані підприємством, використані у господарській діяльності шляхом їх продажу іншим контрагентам за ціною не нижчою ніж ціна придбання, відповідні суми продажу відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, що й відповідно не спростовується податковим органом ( акт перевірки від 10.05.2012 року та письмове заперечення ДПІ у місті Рівному).

Статтею 18 Закону України № 755-IV визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції підставно прийняв до уваги доводи позивача в обґрунтування своїх вимог що на час здійснення господарських операцій його контрагент -ТОВ «Перун» був зареєстрований у ЄДР як діюче підприємство. Апелянтом не доведено та не надано жодних доказів про можливу обізнаність позивача щодо будь яких дефектів у правовому статусі його контрагентів.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача, що на час здійснення господарських операцій та видання податкових накладних вищевказаний контрагент позивача був наявний в переліку платників ПДВ на офіційному сайті. Навіть анулювання свідоцтва платників ПДВ та виключення з реєстру платників податку контрагента після здійснення господарських операцій не позбавляє правового значення виданих за цими господарськими операціями податкових накладних, оскільки саме позивачем дотримано всіх вимог податкового законодавства.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду України щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії, несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена також в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії»(№ 3991/03) від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Постанова суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "07" листопада 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак М.М. Капустинський

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТМПП "Енергоспектр" вул. 6-а Гвардійська,6, кв. 10,м.Рівне,33024

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33000