Рішення № 28434243, 03.12.2012, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Дніпропетровської області

Справа № 416/4765/2012

Номер провадження 2/416/1115/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 року, Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

при секретарі - Іващенко Н.О.,

розглянувши у судовому засіданні, у залі суду, в м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання, третя особа Інгулецький районний сектор в місті Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням в БТПП №2 по вул. Каткова, 23, що є підставою Інгулецькому районному сектору в місті Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області для зняття відповідача з реєстрації за адресою м. Кривий Ріг, вул. Каткова, 23. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_1, як член сімї працівника підприємства ОСОБА_2 був зареєстрований в гуртожитку №2 по вул. Каткова №23 в м. Кривому Розі з 08.09.1998 року. На імя дружини відповідача був виданий ордер №20 від 10.03.1998 року на право зайняття з сімєю з трьох чоловік (в тому числі ОСОБА_1 чоловік і ОСОБА_3 син). В письмовій формі договір найму не укладався. На підставі наказу №12/274-АО від 09.01.1997 року регіонального відділу Фонду державного майна України по Дніпропетровській області «Про створення акціонерного товариства»було утворено Відкрите акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат». В процесі приватизації гуртожиток №2, який знаходився за адресою м. Кривий Ріг, вул. Каткова, 23 ввійшов у статутний фонд Позивача і став його власністю, що підтверджується витягом №13657763 від 22.02.2007 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно будинок №23 по вул. Каткова в м. Кривому Розі. На сьогоднішній час вказаний гуртожиток №2 знаходиться на балансі Позивача ПАТ «ІнГЗК». Рішенням виконавчого комітету Інгулецької районної ради м. Кривого Рогу №19 від 21.01.2004 року статус гуртожитку №2, що розташований по вул. Каткова, 23 змінено і він зареєстрований як Будинок тимчасового проживання працівників ВАТ «ІнГЗК»(далі БТПП). Згідно наказу №1054 від 05.11.1997 року відповідач був звільнений з роботи. В період з 2004 року по теперішній час відповідач в гуртожитку не проживає, його місце фактичного знаходження позивачу невідомо. Оскільки вказана будівля корпусу №2 на даний момент закрита для тимчасового проживання, а відповідач у спірному помешканні не проживає більше десяти років, з реєстрації не знявся, цим позивачу як власнику, було створені перешкоди в реалізації права користування та розпорядження своїм майном.

Представник позивача в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно, надала суду письмову заяву, в якій просить по даній справі ухвалити заочне рішення.

Відповідач повідомлявся за місцем своєї реєстрації у встановленому законом порядку, але в суд так і не з'явився, про час розгляду справи повідомлений своєчасно, у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив, своїх заперечень не надав. На підставі наявних у справі доказів та зі згоди представника позивача суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Представник третьої особи - Інгулецького районного сектору в місті Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з`явився, своїх заперечень суду не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так, згідно наказу №12/274-АО від 09.01.1997 року регіонального відділу Фонду державного майна України по Дніпропетровській області «Про створення акціонерного товариства»було утворено Відкрите акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат». В процесі приватизації гуртожиток №2, який знаходився за адресою м. Кривий Ріг, вул. Каткова, 23 ввійшов у статутний фонд Позивача і став його власністю, що підтверджується витягом №13657763 від 22.02.2007 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно будинок №23 по вул. Каткова в м. Кривому Розі (а.с.6-7).

Відповідач ОСОБА_1, згідно ордеру №20 від 10.03.1998 року, виданого ВАТ «ІнГЗК», є членом сімї наймача гуртожитку по вул. Каткова, 23 (а.с.12), в якій 08.09.1998 року зареєстрував місце свого проживання (а.с.15).

Відповідно до Акту від 18.06.2012 року у вказаному гуртожитку відповідач не проживає з 2004 року (а.с.14).

Згідно наказу №1054 від 05.11.1997 року відповідач був звільнений з роботи (а.с.13).

Рішенням виконавчого комітету Інгулецької районної ради м. Кривого Рогу №19 від 21.01.2004 року статус гуртожитку №2, що розташований по вул. Каткова, 23 змінено і він зареєстрований як Будинок тимчасового проживання працівників ВАТ «ІнГЗК»(а.с.8-11).

Відповідно до статуту Публічного акціонерко товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»(Протокол №1 від 16.03.2012 року) найменування відкритого акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»викладене відповідно до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства»№514-VS від 17 вересня 2008 року як публічне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»(а.а.с.16-25).

У звязку з такими обставинами є підстави вважати, що відповідач своїми діями вчиняє позивачу перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до положень статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном, що у даному випадку є вимога позивача про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться у судовому порядку. Статтею 71 ЖК України такі строки встановлені у шість місяців, тому суд вважає за можливе визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням у вигляді зазначеної квартири.

Таким чином вимога позивача щодо визнання відповідача наймачем, що втратив право користування жилим приміщенням підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.71,72 ЖК України, ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 10, 11, 15, 74, 169, 209, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наймачем, що втратив право користування жилим приміщенням у Будинку тимчасового проживання працівників №2 за адресою: вул. Каткова, буд. 23 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, що є підставою Інгулецькому районному сектору в місті Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області для зняття ОСОБА_1 з реєстрації за адресою м. Кривий Ріг, вул. Каткова, 23.

Заочне рішення може бути переглянуте Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно вимог ст. 229 ЦПК України, протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Попов.