Рішення № 28431235, 15.11.2012, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№1806/9078/12

Провадження №2/1806/2542/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2012 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Сум у складі головуючого Костенко В.Г.

при секретарі Кекух Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, третя особа ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка свої вимоги мотивує тим, що проходила службу у Сумській митниці на посаді головного інспектора з охорони праці. 05.06.2009 року Сумська митниця за підписом тимчасово виконуючого обов'язки начальника ОСОБА_2 звернулася з листом до Державної митної служби України № 01-01/2825 про «Подання щодо припинення державної служби головному інспектору з охорони праці Сумської митниці ОСОБА_1.». Лист містив недостовірну інформацію, яка принижувала її честь, гідність і ділову репутацію. У листі зокрема зазначено, що

«Свою виборну посаду використовує з метою уникнення відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків та зловживає правами, наданими законом»;

«... З 2005 року по теперішній час перебуває у постійних судових спорах із ...її працівниками (Сумської митниці)...»

«...підриває імідж митної служби та створює нездоровий психологічний клімат у колективі. Мають місце неодноразові несанкціоновані звернення головного інспектора з охорони праці ОСОБА_1 на адресу контролюючих органів та служб, а також до посадових осіб Держмитслужби України»,

«...дії ОСОБА_1 є порушенням службової дисципліни, перешкоджання роботі керівництва митниці щодо організації її діяльності у рефері охорони праці, порушенням Присяги держслужбовця. Відмова головного інспектора з охорони праці ОСОБА_1 від виконання розпоряджень начальника митниці унеможливлює забезпечення належної організації роботи митниці у сфері охорони праці та створює перепони для виконання наказу Держмитслужби України щодо приведення у відповідність до вимог законодавства України нормативно-правових актів митниці з питань охорони праці. У зв'язку з бездіяльністю ОСОБА_1 вимоги Держмитслужби України залишаються невиконаними..»

Тому просить визнати зазначену інформацію недостовірною, такою, що принижувала честь, гідність і ділову репутацію. Зобов'язати відповідача вилучити з діловодства зазначений лист та знищити його, надавши про це відповідний акт. Також стягнути з відповідача грошове відшкодування моральної шкоди у сумі 12 000 грн..

В судому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що спірним листом в.о. начальника Сумської митниці як керівник установи звернувся до керівника вищого органу з проханням припинити перебування позивачки на державній службі. У листі викладені обставини, які мали місце. На цей лист було призначено службове розслідування, яке підтвердило викладені у ньому факти. Тому просив відмовити у задоволенні заявленого позову.

Третя особа ОСОБА_2 повідомлений про час і місце судового розгляду, але до суду не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. При розгляді справи покладається на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення учасників розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований але підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, до 17.11.2009 року позивачка у Сумській митниці на посаді головного інспектора з охорони праці.

05.06.2009 року Сумська митниця за підписом тимчасово виконуючого обов'язки начальника ОСОБА_2 звернулася з листом до Державної митної служби України № 01-01/2825 про «Подання щодо припинення державної служби головному інспектору з охорони праці Сумської митниці ОСОБА_1.». У листі зокрема вказано, що

«Свою виборну посаду використовує з метою уникнення відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків та зловживає правами, наданими законом»;

«... З 2005 року по теперішній час перебуває у постійних судових спорах із ...її працівниками (Сумської митниці)...»

«...підриває імідж митної служби та створює нездоровий психологічний клімат у колективі. Мають місце неодноразові несанкціоновані звернення головного інспектора з охорони праці ОСОБА_1 на адресу контролюючих органів та служб, а також до посадових осіб Держмитслужби України»,

«...дії ОСОБА_1 є порушенням службової дисципліни, перешкоджання роботі керівництва митниці щодо організації її діяльності у рефері охорони праці, порушенням Присяги держслужбовця. Відмова головного інспектора з охорони праці ОСОБА_1 від виконання розпоряджень начальника митниці унеможливлює забезпечення належної організації роботи митниці у сфері охорони праці та створює перепони для виконання наказу Держмитслужби України щодо приведення у відповідність до вимог законодавства України нормативно-правових актів митниці з питань охорони праці. У зв'язку з бездіяльністю ОСОБА_1 вимоги Держмитслужби України залишаються невиконаними..»/а.с.67-70/

Відповідно до наказу Держмитслужби від 03.08.2009 року в серпні 2009 року проведено службове розслідування з метою повного та всебічного з'ясування обставин неналежного виконання службових обов'язків позивачкою. За результатами розслідування складено акт від 07.08.2009 року /а.с.57-66/, відповідно до якого в ході розслідування було встановлено факти неодноразового невиконання позивачкою розпоряджень начальника митниці, інструкції з діловодства в митній службі. Встановлені непоодинокі факти звернення позивачки до інших органів і установ за підписом головного інспектора з охорони праці Сумської митниці, чим порушений п. 4.6.2 Інструкції з діловодства в митній службі України, затвердженій Наказом Держмитслужби від 28.12.2002 року №747. Відповідно до вказаного положення інструкції у митному органі документи підписуються лише його керівником або заступником керівника відповідно до повноважень. Факти звернень також підтверджені копіями листа Територіального управління Держгірпромнагляду по Сумській області/а.с.71/, що також визнавала позивачка.

Разом з цим у супереч положенням ст.ст. 59-60 ЦПК України та положень ч. 3 ст. 277 ЦК України відповідачем не надано належних і переконливих доказів на підтвердження достовірності викладеної у листі інформації, щодо висловів:

«Свою виборну посаду використовує з метою уникнення відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків та зловживає правами, наданими законом»;

«... З 2005 року по теперішній час перебуває у постійних судових спорах із ...її працівниками (Сумської митниці)...»

«...підриває імідж митної служби та створює нездоровий психологічний клімат у колективі. »

З встановлених фактів вбачається, що спірні правовідносини між сторонам є цивільними та врегульовані ст.ст. 20, 23, 270, 275, 277, 280 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 270, 280 ЦК України кожна особа має право на повагу гідності та честі. Якщо внаслідок порушення особистого немайнового права завдано моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Відповідно до положень ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної

інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який видала юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

Таким чином заявлений позов підлягає частковому задоволенню. Так слід визнати недостовірною інформацію поширену у зазначеному листі Сумської митниці щодо позивачки у частині недоведеній відповідачем.

Втім оскільки визнано недостовірною інформацію лише частково такий лист не може бути відкликано. Цивільним кодексом також не передбаченого такого способу захисту немайнового права, як знищення носіїв недостовірної інформації. Тому у цій частині позову слід відмовити.

Всупереч положенням ст.ст. 59-60 ЦПК України позивачка не надала доказів на підтвердження спричинення їй моральної шкоди від розповсюдження визнаною судом недостовірної інформації. Зазначений лист більше впливав на початок проведення службового розслідування по позивачці та подальшому припинення її державної служби.

Недостовірна інформація є вочевидь негативною, такою, що принижує честь і гідність позивачки. Втім визнання інформації частково недостовірною є достатнім захистом прав позивачки. Тому у задоволенні позову у частині відшкодування моральної шкоди також слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію, викладену у листі Сумської митниці до Державної митної служби України від 05.06.09 № 01-01/2825 про «Подання щодо припинення державної служби головному інспектору з охорони праці Сумської митниці ОСОБА_1.» в частинах:

«Свою виборну посаду використовує з метою уникнення відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків та зловживає правами, наданими законом»;

«... З 2005 року по теперішній час перебуває у постійних судових спорах із ...її працівниками (Сумської митниці)...»

«...підриває імідж митної служби та створює нездоровий психологічний клімат у колективі. »

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову у іншій частині за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Сум, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку оскарження, якщо скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.Г. Костенко