Ухвала суду № 28429597, 03.12.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/7839/2012Головуючий суду першої інстанції:Цалко А.А. Доповідач суду апеляційної інстанції:Берещанська І. І.

"03" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБерещанської І.І. СуддівКузнєцової О.О., Новікова Р.В. При секретаріТаранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа - сектор по справам громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб першого відділу Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка ОСОБА_11 звернулася до суду із позовом, в якому просить суд визнати ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1, який належить їй на праві власності та усунути їй перешкоди в користуванні житловим приміщенням, шляхом зняття відповідачів з реєстрації за зазначеною адресою. Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є власником будинку АДРЕСА_1, де вона також зареєстрована і проживає. За вказаною адресою по договору найму також зареєстровані відповідачі, однак з 2009 року вони за місцем своєї реєстрації не проживають, у зв'язку із чим їх необхідно визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняти з реєстрації.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2012 року у задоволені позову ОСОБА_6 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду позивачка ОСОБА_11 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом при винесенні рішення порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що судом не дана належна оцінка акту обстеження житлово-побутових умов будинку від 09 вересня 2011 року та не врахований той факт, що відповідачі за вказаною адресою не проживають більш шості місяців, про що вони не заперечують у своїх запереченнях на позовну заяву.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло №4318-ІІІ від 04 серпня 1999 року ( а.с.8) є власником 1\2 частки одноповерхового будинку АДРЕСА_1.

Крім того, ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 липня 2008 року належить 1\2 частка цього ж будинку, тобто ОСОБА_6 на теперішній час є власником усього будинку, що підтверджується Витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Звертаючись до суду із зазначеним позовом ОСОБА_6 у якості доказу посилалася на акт від 09 вересня 2011 року.

Проте, суд першої інстанції надав правильну оцінку вказаному акту, як неналежному доказу, оскільки з нього не вбачається ким від складений, хто обстежував спірне житло, на яких підставах зроблений висновок про не проживання сім'ї ОСОБА_7 з 2009 року у будинку. Також акт ніким не завірений.

Окрім того, позивач посилається на укладені договори найму з деякими відповідачами по справі, але з таким позовом до суду вона не зверталася, не надавала доказів тому, що договори укладені на певний строк, або вона попереджала відповідачів про розірвання договору і виселення з будинку.

У судовому засідання позивач ОСОБА_6 зазначала, що родичі виїхали у 2009 році до Ленінського району АР Крим і з цього часу у будинку не проживають.

Проте, відповідачі не заперечують, що вони тимчасово, у зв'язку з матеріальними труднощами і відсутністю роботи у місті Ялта виїхали у Ленінський район АР Крим. Ніякого іншого свого житла ніде не мають і вважають, що тимчасово не проживають у спірному житлі з поважних причин.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у позові, оскільки позивач не надала доказів, що сім'я ОСОБА_7 не проживає у будинку без поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи апеляційної скарги апелянта ОСОБА_11, які зводяться до того, що суд неповно з'ясував дійсні обставини справи і неправильно застосував норми матеріального права, не спростовують висновків суду першої інстанції, не містять правових підстав щодо скасування рішення суду, ухвалення нового рішення відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

З огляду на викладене колегія суддів вважає суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував дійсні обставини справи, відповідно до вимог матеріального закону і з дотриманням норм процесуального закону ухвалив законне і обґрунтоване рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.