Рішення № 28427782, 26.12.2012, Апеляційний суд Хмельницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 2218/11088/2012

Провадження № 22ц/2290/2320/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого -судді Харчука В.М.

суддів: Кізюн О.Ю., Переверзєвої Н.І.

при секретарі Косташ К.В.

з участю: представник ОСОБА_1 -ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні справу провадженням № 22ц/2290/ 2320/12 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12 вересня 2012 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення винагороди відповідно до договору доручення.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

встановила:

22 травня 2012 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення винагороди відповідно до договору доручення. В обґрунтування вимог вказував, що згідно договору доручення від 15 жовтня 2005 року, укладеного між ним та відповідачкою, він як повірений взяв на себе зобов'язання здійснювати від імені і за рахунок ОСОБА_1 (Довірителя) дії щодо витребування з незаконного володіння та подальшого продажу належних їй 39/250 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та земельною ділянкою, які знаходяться в АДРЕСА_1, та вести від її імені справи в усіх державних установах, органах місцевого самоврядування, кооперативних, громадських, приватних організаціях, органах державної виконавчої служби, а також в усіх судових установах зі всіма правами, якими наділений законом позивач, відповідач, треті особи чи потерпілий.

Вказаний договір не був виконаний, оскільки відповідачка відмовилась від його послуг, чим порушила умови Договору про забезпечення повіреного документами, матеріалами та коштами, необхідними для виконання доручення.

Тому просив стягнути з відповідачки на його користь винагороду відповідно до договору доручення в сумі 33 587, 61 грн., витрати пов'язані з виконанням договору доручення в сумі 4 583,88 грн., судовий збір та судові витрати.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 12 вересня 2012 року в позові відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову.

_______________

Головуючий у першій інстанції -Приступа Д.І. Справа №22ц/2290/2320/12

Доповідач -Кізюн О.Ю. Категорія № 57

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

В засідання апеляційного суду апелянт не з'явився, про час і місце судового розгляду

повідомлений належним чином.

Представник ОСОБА_1 -ОСОБА_2 апеляційну скаргу визнала частково, згідна на відшкодування витрат, понесених ОСОБА_3 у зв'язку із виконанням договору доручення, в сумі 1 548 грн.46 коп.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.

Відповідно до правил ч.1 ст.1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (провірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Згідно ч.1 ст.1007 ЦК України довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

За правилами ч.2 ст.1008 ЦК України довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

Згідно договору доручення від 15 жовтня 2005 року ОСОБА_1 доручила, а ОСОБА_3 (повірений) взяв на себе зобов'язання здійснювати від імені і за рахунок Довірителя (ОСОБА_1) дії щодо витребування з незаконного володіння та подальшого продажу належної ОСОБА_1 39/250 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та земельною ділянкою, які знаходяться в АДРЕСА_1, вести від її імені справи в усіх судових установах (п.1.1).

Відповідно до п.2.2 цього договору Довіритель зобов'язувався відшкодувати в обумовлений термін Повіреному понесені в зв'язку з виконанням доручення витрати; сплатити Повіреному винагороду після виконання доручення в сумі 50% від ціни продажу майна, вказаного в п.1.1 цієї угоди.

Сторони також домовилися, що даний договір не може бути достроково припинений, а у випадку неможливості виконання доручення з вини Довірителя останній зобов'язаний сплатити Повіреному повну суму належної йому винагороди в сумі 50% від ціни продажу майна, вказаного в п.1.1 цієї угоди (п. п. 3.5, 4.1 договору)

Встановлено, що на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення, ОСОБА_1 видала повіреному ОСОБА_3 довіреність від 16.09.2008 року.

ОСОБА_3 , діючи на підставі довіреності від 16.09.2008 року, 29.03.2011 року подав від імені ОСОБА_1 позовну заяву до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні належними їй приміщеннями жилого будинку по АДРЕСА_1, витребування цих приміщень із чужого незаконного володіння та про розподіл в натурі господарських споруд.

16.05.2012 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про скасування довіреності, виданої на ім'я ОСОБА_3, а 21.05.2012 року до суду надійшла від неї заява про відмову від позову і ця відмова ухвалою від 01.06.2012 року прийнята судом.

Ці обставини підтверджуються матеріалами цивільної справи № 2/2218/1000/12, яка була витребувана апеляційним судом із архіву Хмельницького міськрайонного суду, і на матеріали якої посилається апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги щодо неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог у даній справі.

Відповідно до правил ст. 1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відмова ОСОБА_1 від договору доручення та від позову не суперечить закону, тому посилання ОСОБА_3 на те, що він не виконав доручення з вини відповідачки, у зв'язку із чим відповідно до п. 3.5 Договору доручення вона зобов'язана сплатити йому повну суму винагороди, передбаченої п. 1.1 цього договору, колегія суддів визнає безпідставними.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_3 про відшкодування витрати, пов'язаних з виконанням доручення, знайшли своє часткове підтвердження в суді і підлягають задоволенню на суму 1578 грн., за виключенням витрат по оплаті судового збору та витрат по оплаті ІТЗ від 06.07.2010 року на суму 505,42 грн., а також витрат на юридичні послуги в сумі 2 500 грн.

При цьому колегія суддів виходить з того, що позивач не довів вимог щодо понесених ним витрат на юридичні послуги в сумі 2500 грн.

Як видно із матеріалів цивільної справи № 2/2218/1000/12 витрати по оплаті судового збору та витрат по оплаті ІТЗ від 06.07.2010 року на суму 505,42 грн. понесені ОСОБА_3 при подачі до суду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні належними їй приміщеннями жилого будинку по АДРЕСА_1, витребування цих приміщень із чужого незаконного володіння та про розподіл в натурі господарських споруд.

Згідно ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 11.05.2010 року, постановленої у цивільній справі № 2-15/10, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні належними їй приміщеннями жилого будинку по АДРЕСА_1, витребування цих приміщень та про розподіл в натурі господарських споруд залишено без розгляду з тих підстав, що належно повідомлений про день та час слухання справи представник позивачки повторно не з'явився в судове засідання і не повідомив суд про причини неявки.

Заперечуючи проти відшкодування судових витрат в сумі 505,42 грн., представник ОСОБА_1 вказувала, що ці витрати понесені ОСОБА_3 внаслідок його недбалого виконання обов'язків повіреного у цивільній справі № 2-15/10, що стало причиною повторного звернення до суду із аналогічним позовом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів визнає ці заперечення підставними.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12 вересня 2012 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1578 грн. 46 коп. (одну тисячу п'ятсот сімдесят вісім грн. 46 коп.) витрат, пов'язаних з виконанням доручення, а також 214 грн. 60 коп. витрат по оплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: підпис.

Судді: підписи.

Копія вірна. Суддя: О.Ю.Кізюн