Постанова № 28426892, 25.12.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 р. Справа № 2а/0270/5537/12

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - УПФУ в м. Вінниці або позивач) про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або відповідач).

Суд, розглянувши матеріали позовної заяви, встановив, що відповідно до положень ст. 183-2 КАС України, у даній адміністративній справі застосовується скорочене провадження. Ухвалою від 05.12.2012 року відкрито скорочене провадження та запропоновано відповідачу в 10-денний термін з дня одержання даної ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового зв`язку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Відповідач у строк, передбачений частиною третьою статті 183-2 КАС України, заперечень суду не направив. Ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі від 05.12.2012 року направлялась йому за адресою, вказаною позивачем. Однак, до суду повернувся невручений конверт з ухвалою про відкриття скороченого провадження від 05.12.2012 року.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно ч. 3 ст. 183-2 КАС України, якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, то заперечення проти позову чи заява про визнання позову мають бути подані безпосередньо до канцелярії суду.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України визначено, що дана адміністративна справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Суд, оцінивши подані докази, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстровано в УПФУ в м. Вінниці (а. с. 6) та є платником страхового внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Встановлено, що внаслідок несплати відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за ним станом на 23.11.2012 року утворилась заборгованість перед Пенсійним фондом України на суму 5462,73 грн. Наявність вказаної заборгованості підтверджується карткою особового рахунку платника (а. с. 9), довідкою, виданою УПФУ в м. Вінниці 23.11.2012 р. № 4660 (а. с. 6).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-VI), страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 11 цього ж Закону визначає осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, зокрема ними є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 статті 14 Закону № 1058-VI встановлено, що до кола страхувальників відносяться застраховані особи, визначені п. 3 ст. 11 даного Закону.

Стаття 15 вказаного Закону передбачає, що платниками страхових внесків до Накопичувального фонду є застраховані особи, зазначені в пунктах 1-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною 1 статтею 19 Закону визначено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у п.5 ст. 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Верховною Радою України 08.07.2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Даним Законом підпункт 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції:

"Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески ".

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлений Законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Згідно із ст. 20 Закону № 1058-VІ, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частина 6 цієї ж статті передбачає, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою).

Згідно із ч. 3 ст. 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідачу направлялася вимога № Ф 935 від 01.11.2012 року про сплату боргу в сумі 5463,19 грн. (а. с. 7), яку відповідач виконав частково: здійснив проплату в сумі 0,46 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника (а. с. 9). Станом на день розгляду справи доказів погашення відповідачем усієї суми заборгованості зі сплати страхових внесків до суду не надходило

Відповідно до абз. 3 ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зобов'язання із сплати страхових внесків мають пріоритет над усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати зарплати.

Згідно із ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, відповідно до ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (код за ЄДРПОУ 37979905, р/р 25603323421203, ОПЕРВ ПАТ "Державний ощадний банк", МФО 302076) заборгованість в розмірі 5462,73 грн. (п'ять тисяч чотириста шістдесят дві гривні сімдесят три гривні).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Суддя Загороднюк Андрій Григорович