ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
31.10.06 Справа№ 4/2893-27/311
За позовом: ЛМКП “Львівводоканал”, м.Львів
До відповідача: ВАТ по газифікації та газопостачанню “Львівгаз”, м.Львів
Третя особа на стороні відповідача: Львівська міська рада, м.Львів
Про стягнення додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих забруднень на суму 13 202,26 грн.
Суддя Н. Судова-Хомюк
Представники:
Від позивача: Гуковський П.В., Кінасевич В.Л., Коваль Р.П., - представники
Від відповідача: Рафальський Я.А., Шиян М.В. - юристи
Від третьої особи: Оліярник Р.І. –головний спеціаліст
Суть спору:
Позовні вимоги заявлені ЛМКП “Львівводоканал”, м.Львів до ВАТ по газифікації та газопостачанню “Львівгаз”, м.Львів про стягнення додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих забруднень на суму 13 202,26 грн.
Розгляд справи було судом зупинено до вирішення справи №1/84-22/26. Рішенням господарського суду Львівської області від 22.06.-01.07.2005 р. у справі №1/84-22/26 визнано незаконними рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №292 від 18.09.2002 р. “Про затвердження Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова” і “Правила приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова”. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.2006 р. у справі №1/84-22/26 скасовано вищевказане рішення господарського суду Львівської області, в позові відмовлено.
20.09.2006 р. розгляд даної справи було поновлено.
Представники позивача подали клопотання про збільшення розміру позовних вимог, просять стягнути з ВАТ по газифікації та газопостачанню “Львівгаз” 10 926,01 грн. додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями та 5 225,03 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань, а також стягнути в дохід міського бюджету нарахування у розмірі 2 276,25 грн. за скид понаднормативних забруднень та 1306,26 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань.
Представники відповідача позовні вимоги заперечили з підстав, викладених у додаткових поясненнях по справі від 31.10.2006 р.
В процесі судового розгляду судом встановлено.
Відповідно до договору від 12.01.2001 р. на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі, укладеного між позивачем та відповідачем, позивач взяв на себе зобов”язання забезпечувати питною водою та приймати від нього стічні води, у яких не перевищено допустимі концентрації забруднювальних речовин.
Відповідно до вказаного договору (п.2.2.1.) та Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова”, відповідач зобов”язаний був отримати дозвіл на скид на 2003 р. до 01.11.2002 р., що останнім зроблено не було. Скид стічних вод відповідач здійснював без дозволу. В зв”язку з цим, на підставі п.4.5.1 Правил відповідачу доведено Ліміт на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Підприємства зобов”язані здійснювати систематичний контроль за фактичними концентраціями забруднювальних речовин в своїх стічних водах. Підприємства несуть відповідальність за перевищення фактичних концентрацій над допустимими у відповідності до п.п. 3.6.3 та 9.1 Правил.
Позивачем, в присутності відповідача,на підставі п. 2.1.3 договору, здійснено вибірковий відбір проб стічних вод відповідача, про що складено акт №1000 від 22.07.2003 р.
Відповідно до Правил (п.п. 2.6, 3.2.6, 7.2.31) за результатами контрольного лабораторного аналізу проби від 28.07.2003 р., проведеного лабораторією КП “Інспекція благоустрою та екології м. Львова” на замовлення відповідача, позивачем зроблено висновок про перевищення в цій пробі допустимих значень водневого показника (рН) та ДК фосфатів.
На підставі п.п. 3.1.5, 4.6.6, та 9.2.2 Правил та умов договору позивач нарахував відповідачу додаткову плату за скид стічних вод з перевищенням допустимих забруднень. Уточнена додаткова плата становить 10 926,01 грн. та підлягає до стягнення.
У відповідності до Правил,сторона відповідача мала право на проведення контрольного аналізу проби.Згідно п.7.2.17 Правил, контрольний аналіз проби- це аналіз , який може бути використаний як контролюючою службою, так і підприємством для перевірки і уточнення результатів головного аналізу, контрольний аналіз проводиться підприємством.Наведені обставини підверджують,що у сторони відповідача не було законних підстав щодо заперечення результатів відбору проби.
Крім того, позивачем нараховано пеню в розмірі 5 225,03 грн. на підставі п.4.2 договору, у стягненні якої суд відмовляє у зв”язку з пропущенням строку позовної давності в один рік, встановленої ст.258 ЦК України. 20.10.2003 р. позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою сплатити донараховану плату за скид стічних вод з перевищенням допустимих забруднень у місячний строк. З клопотанням про збільшення розміру позовних вимог, в якому позивач просить стягнути з відповідача пеню, позивач звернувся 12.10.2006 р. після спливу строку позовної давності.
Згідно п. 4.2 “Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів”, затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002 р. №37, 20 % плати за скид понаднормативних забруднень перераховуються до міського фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворений в міському бюджеті. П. 4.2 Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова ЛМКП “Львівводоканал” уповноважено виставляти рахунки на вказану суму. Однак наведеними правилами не обумовлено право ЛМКП “Львівводоканал” на звернення з позовом до суду про стягнення 20 % плати за скид понаднормативних забруднень, які перераховуються до міського фонду охорони навколишнього природного середовища. В зв”язку з чим, суд відмовляє у стягненні з відповідача в дохід міського бюджету нарахування у розмірі 2 276,25 грн. за скид понаднормативних забруднень та 1306,26 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно оцінивши подані докази, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до часткового задоволення.
Судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене та керуючись ст. 193 ГК України, ст.258 ЦК України, ст.ст.22, 43,49,82,83,84,85, 115-118 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з ВАТ по газифікації та газопостачанню “Львівгаз”, що знаходиться за адресою: 79039, м.Львів, вул. Золота, 42 (р/р №2600430166653 в Залізничному відділенні Промінвестбанку м. Львова, МФО 325105, код ЄДРПОУ 03349039) на користь ЛМКП “Львівводоканал”, що знаходиться за адресою: 79017, м. Львів, вул. Зелена, 64 (р/р 26001308000056 в ЗРФ АКБ Трансбанк м. Львова, МФО 385435, код ЄДРПОУ 03348471) 10 926,01 грн. додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями, 109,26 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити у стягненні 5 225,03 грн. пені, нарахування у розмірі 2 276,25 грн. за скид понаднормативних забруднень та 1306,26 грн. пені.
Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Суддя Судова-Хомюк Н.М.
Судове рішення № 284262, Господарський суд Львівської області було прийнято 31.10.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 4/2893-27/311. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: